Політичні партії

З Майданом в Україні, сьогодні ми – єдині

У містах і селах Сокальщини проходять мітинги на підтримку Всеукраїнської акції національного спротиву, зокрема, 10 грудня вони відбулися в Карові, Угнові, Домашеві, Хлівчанах.

Майже сотня карівчан зібралися біля пам’ятника борцям, які віддали своє життя за волю України. Вони скандували: «Банду геть!», «Ганьба!», «Відставку уряду Азарова!», «Винні мають бути покарані!», «Слава Україні!», «Героям слава!»

Віче розпочалося з виконання Гімну України та молитви «Отче наш». Його вів громадський активіст, журналіст, випусковий редактор ТРК «Сокаль» Олександр Новацький, який повернувся з Києва. Тож насамперед, він поділився враженнями про перебування на Євромайдані, розповів про настрої, які панують серед мітингувальників. Чимало й сокальчан щодня приїжджають в столицю, щоб підтримати акцію протесту проти бандитської влади, що била мітингувальників: студентів і жінок, які щиро сподівалися, що Президент почує думку народу. А натомість отримали побої. Та владі не вдалося залякати людей та розігнати майдан – піднялася вся Україна. «Зараз нам потрібно єднатися, щоб захистити свою державу і майбутнє своїх дітей», – зазначив О. Новацький та додав, що нині в державі тривожно, бо вирішується доля України. Про це далі повели мову представники різних політичних сил, громадських організацій Сокальщини, які цього дня приїхали до Карова з Сокальського районного Штабу національного спротиву. Останні новини та повідомлення зі Штабу ви можете прочитати на bazaza.net. На сайті публікуються не тільки політичні, але і соціальні та економічні актуальні новини.

Карівський сільський голова Ярослава Черняк повідомила: «4 грудня депутати Карівської сільської ради провели позачергову сесію на підтримку Всеукраїнської акції непокори владі, яка застосувала силові методи проти мирних громадян, котрі стояли на майдані. Ми засудили дії органів влади щодо злочинного побиття учасників акції протесту в Києві 30 листопада й вимагаємо відсторонення від влади Президента Януковича, відставки уряду Азарова у повному складі, притягнення до кримінальної відповідальності міністра внутрішніх справ і всіх причетних до кровопролиття, звільнення заарештованих.

Ми не можемо всі виїхати на Майдан, але жертовно, морально і духовно підтримуємо людей. Наша громада зібрала 6226 гривень, які передаємо у Сокальський районний Штаб національного спротиву на підтримку учасників акції на Євромайдані».

Помічник народного депутата України Степана Курпіля, депутат районної ради Олег Кожушко сказав:

– Символічно, що Сокальський районний Штаб національного спротиву розпочав виїзне спілкування з громадою саме з вашого села. Адже у Карові народилося найбільше героїв, які не визнані бандитською владою, але давно визнані народом. Ми всіма силами підтримуємо Євро-майдан, де зараз наші сини, доньки, внуки захищають незалежність. Бо бандитська влада, яка дала злочинний наказ розігнати майдан, хоче знищити Україну. Однак подальша доля нашої Батьківщини нині вирішується не в Сокалі, Львові, а у Києві, і всім треба їхати туди, не здаватися, не опускати рук.

Його доповнив депутат Сокальської міської ради, свободівець Юрій Товарянський: «Ми приїхали з місією розбудити людей, вселити у них віру в майбутнє. Назад дороги нема. Ми маємо бути єдиними, бо всі вкупі – ми – кулак, стальний щит, який може пробити будь-які стіни, може скинути владу, яка чоботом потопталася по наших дітях, по наших прапорах. Тож хіба можна пробачити катам таку наругу? Кому вони служать, ті, хто є «слугами народу»? Зрозуміло одне, не власному народові. Вони навіть команди віддають російською мовою».

Події, які відбуваються на майдані сколихнули й учнів Карівської школи. Педагог-організатор Надія Брезовська зачитала вірша, який вони склали: «На Карівськім майдані багато нас зібралося.//За євроінтеграцію держава вся піднялася.// Хоч ми така маленька частинка України,// З Майданом в Україні, сьогодні ми – єдині».

До присутніх звернувся й місцевий парох, отець Богдан Гринда. Він приніс кошти на підтримку учасників акції непокори і подякував тим, хто відгукнувся.

Отець Богдан благословив усіх, хто збирається на майдан чи там вже є. І додав, що священики з Сокальщини уже поїхали до Києва. Нині організовують наступну поїздку, щоб підтримати тих, хто там стоїть, він також має такий намір.

– Я підтримую позицію нашого народу, – сказав директор Карівської школи Вадим Нарзикулов. – Хочу, щоб наше віче було внеском у загальнодержавну справу, щоб голоси наших сіл і містечок дійшли до влади. Ми хочемо, щоб наші діти здобували європейську освіту, щоб у селах України були європейські дороги…

Його підтримали односельчани. А тут були люди різного віку. Серед них чимало матерів, які хвилюються за синів та доньок, які є на майдані. Прийшла на мітинг й карівчанка Любов Дацко. «У мене 10 внуків та правнуків нині у Києві на акції непокори. Я також була на майдані у 2004 році, під час Помаранчевої революції. Тепер вже здоров’я не дозволяє, але думаю, якщо б вони мені сказали: «Приїжджайте», поїхала б не роздумуючи. Мій батько загинув у 1944-ому, а прадід був січовим стрільцем. Я за вільну Україну, щоб ми жили краще, йшли до Європи. Вірю твердо, що ми переможемо. Вороття назад нема», – сказала вона.

Віче закінчилося Гімном України.

В Угнові місцеві активісти, а це, в основному, жінки-матері, серед яких є й ті, чиї діти нині стоять на майдані, щодня збираються біля пам’ятника героям, що загинули за волю України у різні роки. Беруть в руки вервечки і моляться.

– Ми переживаємо за молодь та всіх людей, які стоять на майдані, – каже угнівчанка Ольга Гаврилюк. – Мої сини теж були тиждень у Києві. Моя родина підтримує мітингувальників. Живемо в очікуванні, як і вся наша держава…

До гурту жінок підійшла Оксана Свистович. Як з’ясувалося, жінка хвилювалась, бо її син уже п’ять днів на майдані, довго не виходив на зв’язок. А нещодавно зателефонував, що все гаразд, заспокоїв неньку, – тій від серця відлягло…

Жителька Угнова Ганна Кубінська зауважила: «Треба, щоб українці, як всі люди у Португалії, вийшли, взялися за руки і молилися – щоб нам допоміг Бог».

Поруч стояла Катерина Копецька, яка закликала всіх, зокрема, матерів, до молитви за дітей, які терпляче стоять на майдані, та за журналістів, які, виконуючи професійний обов’язок, жертвують своїм життям. Угнівське жіноцтво твердо вірить, що наш народ переможе.

Опісля відбувся мітинг. Олександр Новацький розповів про дух, що нині витає в Києві. Його розповідь доповнили представники Сокальського районого Штабу національного спротиву – депутати районної та Сокальської міської рад Олег Кожушко та Юрій Товарянський. Вони повідомили про те, що на останньому засіданні Сокальського районого Штабу національного спротиву прийняли рішення їздити по населених пунктах і спілкуватися з громадою. Потрібно об’єднатися, бо в єдності – сила народу. Потрібно їхати до Києва.

Місцевих мешканців цікавила й ситуація у райцентрі. Представники Штабу інформували їх про це, зокрема, порівняли з фільмом «Весілля в Малинівці», де головні герої, як і наші місцеві урядовці, міняють кашкети на голові залежно від того, звідки повіє вітер. А також розповіли, що на віче у Сокалі засудили Партію регіонів і оголосили бойкот товарам підприємців-регіоналів. Закликали й угнівців підтримати їх у цьому.

Опісля попросила слова місцева поетеса Оксана Карнага. Вона висловила думку присутніх: «Навіть у найменшому місті України є духовна сила – це ми». Присутні аплодували її патріотичним рядкам, присвяченим кривавим подіям на майдані.

– Ми відчуваємо: нині на майдані б’ється серце нашої нації, – сказав освітянин Богдан Ногаль. – Хто не знає минулого – не вартий майбутнього. І пригадуються страшні уроки історії: як кістьми козаків викладали і будували Петербург, коли четвертували українців під час селянських повстань, і впивалися їхньою кров’ю, коли Батурин спалювали, коли чіпляли клеймо зрадників на українських патріотів, зокрема, Мазепу. А далі були сторінки січового стрілецтва та УПА. Яка була чистота совісті і помислів! І сьогодні ми прокладаємо місток до Майдану. Нині наші діти стали уроком чистоти патріотичного пориву, нашим дзеркалом совісті, любові до України. Маємо очиститись від дріб’язкового намулу, пробудитися і об’єднатися. Все велике починається з маленького, з таких маленьких містечок в Україні». Богдан Ногаль прочитав патріотичного вірша, написаного напередодні.

Присутні висунули такі ж вимоги, про які йшлося вище. Опісля над Угновом линуло багатоголосе «Боже великий, єдиний, нам Україну храни».

Прийшов на мітинг й Угнівський міський голова Михайло Осміловський, якому не раз жителі міста закидали, що той є прихильником Партії регіонів та забороняє збиратися їм на віче.

– Мені соромно, що таке відбувається в державі, – зізнався пан Михайло. – Що політики не можуть дійти до порозуміння. Ще мені соромно за те, що одягають вишиванки, беруть в руки прапор, за якого боролися мої діди, батько, називають себе патріотами ті, хто робить негарні вчинки та краде. Добре, що народ повстав. Але я не схвалюю, як повелися з ним. Мені шкода держави. Нам не потрібно Росії. Всі покоління, які жили до мене в родині Осміловських, страждали від рук москалів, які їх розкуркулили. Мені прикро, що місцеві активісти називають мене регіоналом та кажуть, що я забороняю збиратися на віче. Це неправда, бо згідно с. 36 Конституції України кожна людина має право на своє волевиявлення. Я не підтримую ні злочинної влади району, ні області, ні держави. Тому що в районі нема регіоналів, нема донецьких. Я – за Європу, але спочатку мають бути європейські цінності, європейські зарплати, а потім – європейські податки…

Будь-яка цивілізована держава, а Україна хоче такою стати, не зазнала б такого глумлення над народом і той уряд, який прийняв таке ганебне рішення, пішов би у відставку… А у нас чомусь ні.

У Домашеві місцеві активісти зібралися в Народному домі. До них звернулася Домашівський сільський голова Ольга Ващишин, яка зачитала рішення позачергової сесії про створення Штабу національного спротиву в Домашеві та рішення про підтримку Всеукраїнської акції непокори антиукраїнській владі. Опісля вона надала слово гостям – представникам Сокальського районного Штабу національного спротиву – Олегу Кожушкові, Юрію Товарянському, Олександрові Новацькому, які охарактеризували політичну ситуацію в державі і закликали людей підтримати акцію протесту та їхати на майдан. Вони засудили злочинні дії беркутівців, які побили мирних людей на майдані. Зупинилися й на ситуації в районі та розповіли про роботу Сокальського районного Штабу народного спротиву та закликали до єдності, до революційного пориву, не стояти осторонь подій, не бути байдужими, бо майбутнє держави залежить від кожного з нас. Адже не страшний ворог, бо він уб’є, не страшний зрадник, бо він зрадить, а страшні – байдужі люди.

– Якщо нині в країні відбуваються такі події і нема миру, то дарма сподіватися на когось, потрібно йти самим, – зауважив місцевий парох отець Олег Мрицак, родина якого була виселена у Сибір за участь в УПА. – Перед Богом всі однакові й кожен відповість за свої вчинки. Має восторжествувати правда на світі. Любов, єдність народу, громади мають бути на першому місці. Ми мусимо коритися Божій правді, інакше навіщо ми живемо…

У Хлівчанах, хоч уже закінчився робочий день, у приміщенні школи було велелюдно. Тут зібралися освітяни, місцевий парох, сільські депутати, активісти села.

Думками про політичну ситуацію у державі поділився депутат Сокальської міської ради від ВО «Свобода» Юрій Товарянський:

– Ми не прийшли сюди, щоб у чомусь вас переконувати, бо ви дорослі люди й маєте свою громадянську позицію. Чи можете уявити свою дитину в крові, яку би так катували у наш час. За що? А за те, що вийшла на майдан… Діти збудили нас зі сплячки, відірвали від повсякденних клопотів і змусили переосмислити християнські цінності. І нині наші сини і дочки в небезпеці. Господь дарував людям життя і ніхто не має права його відібрати. Міліція для того, щоб захищати нас, громадян, а не залякувати, щоб боялися вийти з хати… Мільйон людей засвідчили на Майдані, що хочуть жити по-європейськи, а не у державі, де процвітає корупція та хабарництво. Ми маємо усвідомлювати, що нам потрібно об’єднуватися, бо разом – ми сила, яку не подолати. «Зло повинно бути покаране», – сказав Блаженніший Любомир Гузар зі сцени Майдану. Як й інші слова, які мають бути у серці кожного українця: «Працюй, якби все залежало від тебе, а молися, до Господа, якби все залежало від Нього». Коли будемо працювати, здобудемо те, що нам потрібно. Іншого шансу може й не бути. У нас є дві дороги: або до перемоги, або в ярмо.

Помічник народного депутата України Степана Курпіля, депутат районної ради Олег Кожушко зазначив: «Це є не стихійна боротьба, не боротьба якоїсь політичної сили. Не боротьба ображених. Це важка і виснажлива боротьба, у якій нам потрібні три речі: холодний розум, сталеві нерви і залізна дисципліна. На цьому базувалася боротьба славної Української Повстанської Армії. Хотів би, щоб ми були гідними її продовжувачами. Ми повинні бути монолітні, допомагати всім, чим можемо, Майдану, нашому фортпосту, який стоїть на передньому краю боротьби. Однак багато залежить від тилу.

Уважно стежить за подіями на майдані й отець Федір Магораз із Хлівчан. Він вважає, що найгіршим є те, що купують людей, начебто свідомих українців, на майдані, у Верховній Раді. Як боротися з цим? Мусять відбутися демократичні вибори. Якщо ж знову будуть «тушки», яких перекуплять – що тоді? Він закликав усіх бути національно свідомими, бо нині йде мова про Україну, її майбутнє. «Ми повинні жити Майданом, бо це історичний шанс для українців, можливість щось змінити на краще. Якщо цей патріотичний вогник погасне, то не знаю, чи підніметься народ ще раз. Прошу Бога, щоб він дав силу, витримку тим людям і дітям, щоб вони домоглися свого. Компромісу не може бути. Нехай Господь благословить усіх, хто їде на майдан, хто там є», – сказав священик. Доповнив його пенсіонер-освітянин Володимир Нагірний.

Свою громадянську позицію висловив і Хлівчанський сільський голова Василь Бігун:

– Українська нація, зокрема, наша молодь, яка хоче жити в європейській державі, мати європейську освіту та сповідувати європейські цінності, піднялася на захист честі і гідності українського народу. Нині ми не можемо стояти осторонь, тому що невідомо скільки ще відбуватимуться ці події на майдані. Влада бере народ на витримку. Сподіваючись, що вдарить мороз, і в українського люду увірветься терпець і він роз’їдеться по домівках. Закликаю усіх їхати до Києва. Хто ж не має такої змоги – підтримувати матеріально, продуктами, теплими речами. Хлівчанська громада зібрала дев’ять тисяч гривень та 14 ящиків з продуктами, де є тушонки, консерви, сало, масло, крупи, смалець та інше, які відправили у районний Штаб національного спротиву. Пам’ятаймо слова: «В єдності – сила народу». Якщо у нас не буде єдності, ми нічого не зможемо зробити. Не маємо права падати духом і зупинятися на півдороги.

…Українська молодь вийшла на Майдан. Вона розбудила патріотичний дух та запалила іскру надії на те, що Україна стане європейською державою, вона згуртувала людей різних поколінь. Від села до села, від міста до міста хвилею покотилися віча та мітинги по всій Україні, де люди заявляють про підтримку Всеукраїнської акції протесту. Ця іскра горить і розгорається. Бо, як сказав поет Дмитро Дроздовський: «Вогонь Європи – це вогонь Душі,// Яка не може жити у болоті.// Вогонь – це воля. Гей, Вогню, криши// Холодний попіл знудженої плоті…»

Любов ПУЗИЧ.

Фото автора.

Голос Сокальщини на GoogleNews