Про великі підприємства

Керівництво Львіввугілля планує видобути у 2017 році майже 1,5 мільйони тон вугілля

В кінці 2016 року у ДП «Львіввугілля» відбулася пресконференція. Про те, як шахтарі Сокальщини прожили непростий рік, як вдалося подолати труднощі, зменшити заборгованість у виплаті заробітної плати, з журналістами місцевих ЗМІ спілкувалися генеральний директор ДП «Львіввугілля» Андрій ДЯЧЕНКО, голова Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості Олег ТУРЧИН та голова регіонального об’єднання незалежної профспілки гірників України м. Червоноград Віталій ОНІЖУК.

Андрій ДЯЧЕНКО, генеральний директор ДП «Львівввугілля»:

– 2016-ий був дуже непростий, були труднощі, хоча мали й здобутки, але у нас з’явилася віра в те, що наше підприємство працюватиме й надалі. Можу констатувати, що ДП «Львіввугілля» вийшло з критичного стану. Очікували видобуток вугілля 1 млн. 400 тис. тонн. У нас і далі працює шість шахт. Повністю передали у комунальну власність Червоноградської міської ради соціальну сферу, це гуртожитки і дитячі садочки, а незабаром передамо і спорткомплекс «Шахтар». Щиро вдячний голові Львівської ОДА Олегу Синютці, який був ініціатором цього.
Непросто розпочинався 2016 рік. Вже 2 січня відбувались акції непокори через невиплату заробітної плати. На початку року заборгованість по ній становила 78 млн. грн., а на кінець – 16 млн. грн. Враховуючи те, що Верховна Рада прийняла закон «Про державну фінансову підтримку на покриття заборгованої заробітної плати» в об'ємі 450 млн. грн., переконаний, що наші шахтарі заробітну плату отримають.

Січень минулого року загальмував роботу вугільних копалень нашого державного підприємства майже на півтора місяці. Ми намагалися стабілізувати ситуацію протягом року. У травні виникла проблема стосовно реалізації вугілля. «Західенерго» не приймало його. І на складах накопичилося більше 200 тисяч тонн вугілля, ця ситуація могла призвести до зупинки роботи на копальнях. І сьогодні сердечно вдячний обласній владі, профспілковим організаціям, бо кожен дав своє раціональне зерно, аби ситуація змінилася на краще. Нам вдалося вирішити цю проблему, щоб відвантажити вугілля і підняти його ціну. На початку року тонна вугілля коштувала 1170 грн., то нині 1370 грн. Планується ще підвищення ціни, якщо це відбудеться, то дасть можливість підприємству вийти на беззбитковий режим роботи. Сьогодні собівартість однієї тонни вугілля становить 1640 грн. Нам вдалося підняти мінімальну заробітну плату до 1450 грн. Питання підняття заробітної плати шахтарям назріло однозначно. Бо не може нині підземний робітник отримувати зарплату 8 тис. грн. Вона зросла до 10 тис. грн.

У червні-серпні була досить складна ситуація стосовно вуглевидобутку. У 2016 р. ми мали ввести 7 лав. Щоб цю програму виконати, то ще в травні зустрічалися з головою ОДА, міністром вугільної промисловості. Аби плавно перейти й збільшити об`єм вуглевидобутку, нам необхідно було 18 млн. грн. Планували ввести лави на «Великомостівській», «Степовій» і «Червоноградській». Нам було профінансовано лише частково у травні 8 млн. грн., а ще, враховуючи те, що не було збуту вугілля, тому й відставали по цій програмі на дватри місяці. І лише у вересні, за рахунок власних коштів, залучення внутрішніх резервів, вдалося цю кризову ситуацію подолати, і вийти на 5 тис. тонн на добу. Навіть при зменшенні об’ємів вуглевидобутку, все одно у нас вийшло більше коштів від реалізації. Якщо раніше ми заробляли 6065 млн. грн., то зараз – 7580 млн. грн. Проте ці кошти йдуть лише на заробітну плату, обігових – на технічне переоснащення і модернізацію – бракує. Запланували 18 млн. грн., а отримали лише вісім, тому й був збій по вуглевидобутку та реалізації. Сьогодні ситуація стабілізувалася. Ввели 16 лав, виключно за рахунок власних коштів.

2017 рік буде не менш напруженим. Видобуток вугілля має сягати 1 млн. 440 тис. тонн. А в той же час у нас вибуває 12 лав, а необхідно ввести – одинадцять. І без додаткових коштів, які необхідно спрямувати на технічне переоснащення, не обійтися. Поки що перспективних інвесторів немає, хоча працюємо над цим. На технічне переоснащення необхідно майже 120 млн. грн., яке у першу чергу дозволить залучити нові технології, покращити якісні показники, збільшити об`єми вуглевидобутку і створити нові робочі місця. У минулому році у нас відбулося скорочення – майже тисячу працівників. У січні 2016 року на шести шахтах та допоміжних підприємствах працювало 9 тис. 640 осіб, нині – 8 тис. 600 працівників. Воно не стосувалося працівників, які трудяться на підземних роботах, а лише апарату управління. Отже, рік був важким, але він показав, що ми можемо мобілізувати себе і вирішити важливі для працівників і підприємства проблем. Щиро вдячний усім працівникам ДП «Львіввугілля» за розуміння і боротьбу за майбутнє нашого підприємства.

Зичу, щоб рік був мирний і спокійний, щоб 340 працівників ДП «Львіввугілля», які нині захищають цілісність України в зоні АТО, повернулися живими і здоровими, і 2017ий був роком нашої спільної перемоги.

Олег ТУРЧИН, голова Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України:

– 2015-2016 роки були для нас дуже тяжкими, бо у ці роки нашому ДП «Львіввугілля» держпідтримки не надавали. Уже в січні ми розпочали акції протесту, яких відбулося шістнадцять. Ми перекривали дороги, блокували державні установи, Верховну Раду, Кабінет міністрів, наше профільне міністерство. Ці акції проводили через те, що відчували, що вугільну галузь на наших теренах хочуть закрити. Не було державної підтримки, а також не виділяли коштів на технічне переоснащення і на охорону праці. Нині є загроза стосовно створення Національної компанії, куди хочуть об`єднати всі державні підприємства, а для нас це означає звільнення майже 4 тисяч працівників. Ми зустрічалися у Верховній Раді з представниками фракції «Самопоміч», яким дали зрозуміти, що подібне об`єднання означає знищення нашого вугільного регіону. Сподіваюся, що профспілки разом з керівництвом до цього не допустять. І виплата заробітної плати стоїть у нас на контролі. Боротимемося за те, щоб працювали наші шахти, бо від цього залежить доля Червонограду і Сокальського району.

Віталій ОНІЖУК, голова регіонального об`єднання незалежної профспілки гірників м. Червоноград:

– Початок минулого року ознаменувався місячним страйком працівників копальні «Степова», бо шахтарі мали заборгованість заробітної плати. Але я постійно на всіх рівнях повторюю, якщо не буде піднята ціна на вугілля, то ми залишимось у глибокій прірві, бо зза кордону закуповують його по значно вищій ціні. Вже два роки поспіль не виділяє держава жодної копійки для охорони праці. Це питання маємо зрушити з місця: вимагатимемо у генерального директора виділити кошти на охорону праці. Дуже тяжким для шахтарів Сокальщини видалися червень та липень минулого року. Ми збиралися блокувати Добротвірську та Бурштинську ТЕС, яким постачали вугілля аж з Павлограда. Але після «гарячих» дискусій та перемовин домоглися того, що ці ТЕС почали брати наше вугілля.
2017 рік – буде роком боротьби за виживання, існування, але, впевнений, що ми переможемо.

Записала Оксана ПРОЦЬ.

Фото автора.

А ТИМ ЧАСОМ…

На рахунки ДП «Львіввугілля» надійшли кошти за реалізацію товарної вугільної продукції, які дозволять виплатити гірникам ще й 10% заробітної плати за грудень. «Заборгованості по зарплаті шахтарям немає», – наголосив директор департаменту паливноенергетичного комплексу та енергозбереження Михайло Мельник. 29 грудня на рахунки ДП «Львіввугілля» надійшли кошти державної підтримки в сумі 81,6 млн. грн. З цих грошей була виплачена заборгованість за жовтень-листопад.

Голос Сокальщини на GoogleNews