Мобільні телефони породили такий вид злочину як телефонне шахрайство. Схема його проста, але вирішальними тут є фактори несподіванки та гра на емоціях потерпілого.
Шахраї дзвонять вам на мобільний, як правило, увечері або вночі (номер набирають найчастіше наздогад). Якщо відповідає жінка, починається словесна атака. Питають, чи є син (чоловік, онук), якщо відповідь позитивна, то «голос» повідомляє, що він затриманий працівниками міліції або потрапив в якунебудь біду (сюжет може бути найрізноманітніший).
Аферисти – хороші психологи, вони не дають людині вийти зі стресової ситуації, ведуть діалог так, що потерпілі погоджуються допомогти родичеві і слухняно виконують поради «доброго» посередника. Інколи шахраї просять не відключати телефон, щоб позбавити людей можливості передзвонити родичам і з'ясувати справжню картину. А інколи міняють голос і представляються родичами. Мета одна – виманити з вас гроші, які ви повинні, «рятуючи» родича, переказати на певний банківський рахунок або перевести на названу шахраями сімкарту.
То на що ж найчастіше ведуться українці?
1. Родинні зв’язки. Коли телефонують невідомі і повідомляють, що з вашими близькими сталася біда – мало хто задумається перед тим, як віддати все, що є, для порятунку рідної людини. Саме на це і роблять ставку аферисти. Причому, вони враховують цілу низку деталей, щоб розказана телефоном історія виглядала максимально достовірною. Постраждалі згадують: ті, хто телефонує, називають імена людей, які начебто потрапили у неприємності, у розмові спливають деталі, які переконують переляканих родичів у тому, що мова йде саме про їхню близьку людину.
Насправді, ми самі даємо зловмисникам цю інформацію – не помічаючи цього. Приблизно так: «Ваш онук потрапив у біду» – «Мій Антон? Він не міг цього зробити!» Також аферисти послуговуються соціальними мережами. Багато користувачів сайтів «Однокласники», «Вконтакті» чи «Фейсбук» викладають чи не повну інформацію про себе, включно з іменами рідних, контактними телефонами і навіть планами на найближче майбутнє. Тож шахраям достатньо просто переконатися, що такий довірливий користувач не вдома – і гроші вже майже в кишені. Неочікуваний дзвінок родичам (найчастіше вночі), живописання жахів, які чекають на їхнього сина/доньку, підтверджені особистою інформацією з тієї ж соцмережі – і нажахані батьки, навіть не спробувавши зв’язатися з власною дитиною, добровільно віддають гроші!
2. Бажання повернути втрачене. Надія повернути загубленого домашнього улюбленця чи бажання позбутися клопотів з відновленням втраченого паспорта – досить потужний стимул заплатити тим, хто все це обіцяє.
3. Готовність допомогти. Чимало людей стали жертвами шахраїв, отримавши смски з проханням передзвонити, щоб виручити з халепи родичів чи друзів: у цьому разі дзвінки на номери, вказані в повідомленнях, мають високу тарифікацію.
4. Безпечність і незнання новітніх технологій. Нарватися на шахраїв ризикують навіть ті, хто передзвонює на пропущений дзвінок з невідомого номера: поки вам пояснюватимуть, що намагалися зателефонувати за номером, що відрізняється всього на одну цифру – з вашого рахунку можуть зникнути всі гроші. На необізнаність людей роблять ставку ті шахраї, що видають себе за операторів сервісних центрів, які попереджають про збій в системі. Вони розсилають повідомлення з пропозицією надіслати на вказаний номер смс з набором цифр для уникнення заблокування телефонного номера. Насправді це код, який автоматично переводить гроші з рахунку довірливого абонента на інший рахунок.
5. Любов до шари. Досі чимало людей вірять, що несподівано виграли якийсь цінний приз чи то в радіо– чи телевікторині, чи під час розіграшу на якомусь з інтернетсайтів. Цим вже багато років поспіль користуються шахраї. І телефонують обраній «жертві», повідомляючи про виграш і розповідаючи, що від омріяного телевізора чи автомобіля «щасливця» відділяє єдина дрібничка – умова розіграшу. Переможцеві слід поповнити рахунок на досить солідну суму.
Щоправда, щоб «організатори розіграшу» переконалися у тому, що умова виконана, коди скетчкарток треба не ввести в телефон, а продиктувати їм. Часто звучить ще й вимога зробити це дуже швидко – приміром, протягом години. «Якщо дати людині більше часу, вона рано чи пізно замислиться і зрозуміє, що, оскільки не брала участь ні у яких акціях, значить, не могла нічого виграти»
6. Пошук роботи. Останнім часом поширення набув новий вид шахрайства, орієнтований на людей, які шукають роботу. Якщо ви натрапили на оголошення про вакансію чи оренду квартири з пропозицією зателефонувати на підозрілий номер (найчастіше вони починаються з 070 і 090) – готуйтеся до того, що ваш баланс на рахунку суттєво зменшиться, адже тарифікація там досить висока. До речі, найпотужніші українські сайти з працевлаштування мають відповідні «чорні списки» таких «роботодавців» – тож не будьте надто довірливими і, перш ніж дзвонити, зазирніть у ці списки.
Повернути вкрадені гроші досить складно. Але мобільні оператори дають поради, як не наступити на ті ж граблі вдруге. Слід дотримуватися кількох правил.
Отримали повідомлення про виграш? Не полінуйтеся і уточніть у оператора, чи проводилися подібні акції. Якщо ж під будьяким приводом вас просять продиктувати код скречкартки – вас точно намагаються «розвести».
«Найчастіше на псевдоакції купуються жінки і літні люди, які погано розбираються у техніці.
Тож краще ігнорувати всі пропозиції, пов’язані з вкладанням особистих коштів. А якщо ви вже стали жертвою такого шахрайства – відразу звертайтеся до міліції.
Тому єдиний спосіб боротьби з мобільними шахраями – пам’ятати приказку «Довіряй, але перевіряй», бути пильними і не забувати, що безкоштовний сир буває лише у мишоловці.
Михайло ХОМИН, заст. начальника Сокальського РВ ГУМСУ у Львівській області, начальник кримінальної міліції.