Home / Поезія / Отямтесь

Отямтесь

Ота свята, що послана віками,
Що в генах наших паростком цвіте,
Вкраїнська мова  відкидалась вами
Безжалісно і знов ж таки вкотре.

Ви нашій мові ставили заслони
І толочили диким табуном,
Масакрували насміхом солоним
І били в тім"я імперським колом.

Топтали  гвалтом, рвали з неї жили
І не боялись Бога в Небесах.
Ви нашу мову  сто раз  хоронили,
А в ній мій Всесвіт і віків краса.

У мові тій  чарівності по вінця,
Обширу  світу щире сприйняття,
У мові тій вся  доля українця,
Вся незнищенність сутності буття.

Моя ти мово, серцем кучерява,
Свята і древня, як калини цвіт,
Сурмить в тобі клич щирий  Святослава,
Що ворогів  звіщав про свій похід.

В ній Лесі гарт, і заповіт Тараса,
Довженка сповідь і Сосюри щем.
Моя  перлино, світова окрасо,
Чоло  зранила терновим вінцем.

Дзвени над  краєм  рокотом бандури
І в першім  слові, зроненім дитям,
І щоб  пішов я  на усі тортури –
На поглум мови  Стуса я не дам.

І ти, мій друже, теж не будь  наївним,
Не  дай  святинь топтати ворогам,
Ту мову нашу – пісню Чураївни,-
Душі народу  піднебесний храм.

Володимир ПОЛЯНЧУК,
голова Сокальського літературно-мистецького об’єднання “Колос”.

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Новорічний вірш

НОВОРІЧНЕ В Новорічну казкову ніч Закружляють ...