Home / Поезія / Трагічна поезія про голодомор

Трагічна поезія про голодомор

ПОМ’ЯНІМО ЇХ!

В центрі житниці Європи
Серп і молот
Сотворив для селянина
Смерть і голод.

Налетіли чорні круки
У тридцяті,
Розіп"яли Україну –
Розпрокляті.

Розгулялися по селах
Сталіністи.
Все до крихти відібрали,
Ніщо їсти.

Хоч би ріску, чи одного
Колосочка…
Вчора син помер, опухши,
Нині – дочка.

Пусто стало у коморі.
В мисці – пусто,
По всіх хатах невеселих
Мерців густо.

Не однії помирали
Попід тином…
Досі їх не відспівали
Гідним чином.

Ріже біль цей нас донині
Лезом бритви…
Їм нічого вже не треба.
Крім молитви.

Чорна книга і заслони,
Чорні стрічки.
Їм нічого вже не треба,
Окрім свічки.

…Схилім голови в скорботі,
Помовчімо.
Жертв страшного  геноциду
Пом"янімо.

Запалімо завтра, люди,
Серця свічу
І поставмо в усіх вікнах
В пам"ять вічну.

Про мільйони убієнних
Безневинно…
Плач за ними і молися,
Україно.

Володимир ПОЛЯНЧУК,
голова Сокальського ЛМО "Колос".

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Новорічний вірш

НОВОРІЧНЕ В Новорічну казкову ніч Закружляють ...