Про економіку

Легалізація оплати праці

Крім багатьох інших негараздів, сьогодні в Україні гостро стоїть проблема легалізації трудових відносин та заробітної плати.

На жаль, відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам законодавства. На сьогодні влаштуватися на роботу без укладання трудового договору можна без проблем. Але через таку зайнятість, яку практикують в основному підприємці, соціально незахищеними залишаються, в першу чергу, наймані працівники. Неформальна зайнятість позбавляє частину найманих працівників багатьох соціальних прав, передбачених Конституцією України і Кодексом законів про працю України: пенсійного забезпечення, права на допомогу з тимчасової непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, допомоги по вагітності та пологах, виплати допомоги у зв’язку з втратою працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на оплачувану відпустку, на допомогу з безробіття у випадку втрати роботи, на охорону праці тощо. Нелегальна робота – це відсутність захисту від незаконного звільнення. Працівник, який отримує заробітну плату в «конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та страхового стажу. Більшість юристів не гарантують позитивний результат в трудових спорах неоформлених працівників у разі виникнення конфлікту з роботодавцем (наприклад, невиплати заробітної плати), оскільки його практично неможливо притягнути до відповідальності.

Необхідно зазначити, що з 1 січня 2015 року відбулися істотні зміни в законодавстві щодо сплати єдиного соціального внеску, спрямовані на детінізацію ринку праці та легалізацію заробітної плати. Зокрема: передбачено нарахування єдиного внеску за кожну застраховану особу; запроваджено мінімальний страховий внесок за місяць за найманих працівників; запроваджено знижувальний коефіцієнт розміру єдиного внеску за найманих осіб за основним місцем роботи для роботодавців, які підвищують заробітну плату.

Також, з 1 січня 2015 року набрала чинності нова норма Кодексу законів про працю України щодо відповідальності роботодавців за використання найманої праці без юридичного оформлення, а також виплату зарплати «в конвертах», зокрема, відповідальність у вигляді штрафів.

Приховування трудових відносин та заробітної плати не приносить користі тим, хто виходить на заслужений відпочинок. Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загально-обов‘язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок. Тобто, якщо працівнику нарахована заробітна плата не менше законодавчо встановленого мінімального рівня і з неї сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України (а з 01.01.2011 року – єдиний соціальний внесок відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загально-обов’язкове державне соціальне страхування»), то такий місяць повністю враховується в страховий стаж і заробітна плата за цей місяць враховується для обчислення пенсії. Якщо ж сума нарахованої заробітної плати, з якої сплачені внески, менша за мінімальний рівень, страховий стаж становить неповний місяць і обчислюється пропорційно нарахованій заробітній платі.

У цій ситуації винні як роботодавець, так і працівник, який погоджується отримувати заробітну плату таким чином. Тому саме громадяни мають право стати на захист своїх прав, вимагаючи офіційного оформлення трудових відносин.

Кожному працюючому необхідно, хоча б раз на рік, перевіряти розмір своєї заробітної плати та відрахування єдиного соціального внеску, які декларує роботодавець, щоб виключити можливість наявності помилок, неточностей і недостовірності даних та мати впевненість на одержання справедливо заробленої пенсії. І робити це потрібно не коли людина вже досягла пенсійного віку, а в період здійснення своєї трудової діяльності.

На сьогоднішній день автоматизована система персоніфікованого обліку надає можливість кожному працюючому особисто в управліннях Пенсійного фонду України за місцем проживання одержати інформацію щодо його нарахованої заробітної плати, щомісячного розміру сплачених внесків до Пенсійного фонду України та страхового стажу. Тоді, при виявленні порушення трудових прав, працівник зможе своєчасно звернутися з позовом до суду щодо дій роботодавця, який позбавив його соціальних гарантій.

Марина РАЙКО, начальник відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольноперевірочної роботи.

 

Голос Сокальщини на GoogleNews