Володимир В`язівський був депутатом Верховної Ради п`ятого і шостого скликань. І впродовж цих років був частим гостем на Сокальщині. Ба ні, мабуть, не гостем, а помічником, котрий допомагав, лобіюючи у вищих ешелонах влади питання життєдіяльності району, справжнім українцем, котрий ніколи не боявся обстоювати українську справу і в цьому напрямі підтримував сокальську громаду; добродійником, бо багатодітні родини, інваліди, одинокі, політв`язні ще й донині пам`ятають, скільки їм допоміг Володимир В`язівський. Він приїжджав на Сокальщину завжди, а не лише перед виборами, був з нами у дні нашого тріумфу, коли ми відзначали державні, національнопатріотичні свята. Був у дні, коли розчарування і зневіра опановували громадою. Народний депутат Володимир В`язівський відкрито і чесно йшов до людей, часом вислуховував і дорікання, але завжди намагався правдиво пояснити ситуацію. Старався подолати кривду, підтримував людей і словом, і ділом. Він завжди і всюди встигав: і вислухати стареньку знедолену людину, і допомогти їй, і в той же час не обділяв увагою дітей, молодь.
Володимир В`язівський завжди твердий у своїх переконаннях. Йому притаманний реалістичний оптимізм. Пригадую інтерв`ю з ним, коли зняв свою кандидатуру з передвиборчих перегонів. Це була обдумана, тверда позиція справді українського політика. Бо він інтереси українського народу та Української держави поставив вище за свої. Хоча мав повне право знову стати народним депутатом. Вже мав певний політичний досвід, який набув за дванадцять років політичної діяльності. За ним не було, як сам висловився, "волохатої руки", яка вела його від звичайного гірника до парламентаря. Його підтримували кілька десятків громадських організацій Сокальщини та Червонограда. Володимир В`язівський своїм вчинком розбив ущент нині так часто вживане твердження "де два українці, там два гетьмани".
В. В`язівський для багатьох сокальчан залишається народним депутатом. Люди пам`ятають його активність, людяність, небайдужість, вірність українській справі.
21 січня Володимиру В`язівському виповнилося п`ятдесят. Чудовий вік для людини, котра з впевненістю дивиться у завтрашній день і вірить у перемогу національнопатріотичних сил. Більше того, щодня працює над тим і нині. Бо є знання, досвід, а серце сповнене любові до свого народу і України. Тож, з роси і води Вам, ювіляре!
Оксана ПРОЦЬ.