Влітку цього року, особливо у вечірню пору мешканці Сокаля потерпали від дуже неприємного запаху. Спочатку смерділо гноєм, а пізніше – їдучий дим не давав спокійно дихати сокальчанам. І ніхто докладно не розумів звідки він?! Найбільше потерпали від того смороду мешканці вулиць Шевченка, Толстого, Сковороди, Заньковецької, Бобинського, Чайковського. Така ситуація триває вже два десятки літ. Але причини в різний час були різні. Наприкінці 90-х в Сокаль на сміттєзвалище привозили до 30 машин у день сміття з Червонограда і Соснівки. Його не могли перебрати. Тому вночі часто підпалювали. Тоді люди проявили активність і збирали підписи під зверненнями й зверталися до представників місцевої влади, екологічних служб, санепідемстанції, висловлювали свою думку лікарі, спеціалісти. І ми добилися свого. Були на прийомі в міського голови (на той час ним був п. Петро Савчук), і він попри привабливі фінансові пропозиції від Червоноградської міськради, прийняв рішення припинити прийом сміття від цих громад. Деякий час МКП «Сокальжитлокомунсервіс» старанно доглядав за сміттєзвалищем. Але час іде, сміття накопичується, гниє, а влітку тліє, і при близькій відстані до міста все це відчувають люди.
Що ж всетаки нині є причиною різних неприємних запахів вночі, а точніше десь приблизно 22 години. Вікна у помешканнях треба зачиняти, бо спати і вдихати те, що мало би бути свіжим повітрям, неможливо. Думаємо, що причина ось у чому. Цегельний завод вже два роки не використовує газового опалення при виготовленні цегли і перейшов на вугілля та інші відходи. Офіційна інформація така: використовується збагачене на ЦОФі вугілля і оскільки вугілля не дає достатньої температури, тому додають тирсу. А за неофіційною інформацією, кажуть, що там спалюють і відходи меблевої фабрики. Ми не можемо цього стверджувати, але запах не дає можливості дихати на повні груди чистим повітрям. Якщо в нас в місті дотримуються Закону України про атмосферне повітря, то спершу підприємство повинно було зареєструвати нові джерела викидів, провести дослідження того, що вони викидають в атмосферу і отримати Дозвіл на викиди забруднюючих речовин. І тільки тоді починати працювати. Отож ми б хотіли, направду почути офіційну відповідь, чи у підприємства є такий дозвіл. Швидше за все його нема, бо юридично – це не цегельний завод, а підприємство «Мебельсервіс».
Якщо думаєте, що з приходом зими того смороду не буде, то помиляєтесь. Бо лише при температурі – 10°С замерзає глина в глиносховищі, тоді завод зупиниться. А за інших обставин – ні. Бо різниця між вартістю газу та вугілля – велика. У мешканців Сокаля виникає чимало запитань стосовно того, куди сплачуються податки? Чи наші медики не чують того смороду і не вважають, що це шкодить здоров`ю людей? Нам би хотілося також почути позицію Червоноградської санепідемстанції, чи проводяться перевірки підприємств, які забруднюють атмосферу? Нещодавно ми почули, що в Києві забруднення повітря перевищує норму понад 10 разів. Лікарі радили без потреби не виходити на вулицю, не гуляти з маленькими дітьми, для гіпертоніків це грозить підвищеним тиском, інфарктами та інсультами. У нашому місті теж непроста ситуація. Отож, не перетворюймо наш рідний Сокаль у задимлене місто, в якому некомфортно жити сокальчанам. Не будьмо байдужими. Це ж наше місто.
Мешканці м. Сокаль:
Тимошик М. М. вул. Шевченка, 53
Лобода І. В. Шевченка, 40
Лихограй Г. Й. Шевченка, 54
Шевчук В. Шевченка, 55А
Зарицька Т. Шевченка, 53
Тимошик В. І. Шевченка, 32
Семенович П. І. Шевченка, 30
Сімчук М. Р. Шашкевича, 5/2
Багрій Ю. Р. Івасюка, 7
Іванюк В. І. Стуса, 6
Герман В. С. Стуса, 6
Блащук Наталія, Шашкевича, 12
Ващук А. М. Шептицького, 128/2
Антонець І. В. вул. Мишуги
Косова М. Шевченка, 105
Нестерук С. В.
Тобяш Т. І. вул. Тартаківська, 66/3
Джуга М. В. Чайковського, 44/80
Михайлів Н. Й. Бобинського, 47
Ямовий Б. Л. Бобинського, 26
Ямова Л. М. Бобинського, 26
Костирева Б. Ю. Сагайдачного, 16
Тимошик М. З. Заньковецької, 23
Резнік О. С. Бобинського, 49
Коцюба Б. М. Героїв УПА, 47
Гурський Б. Б.
Войтович В. Б.