Home / Новини райдержадміністрації / Микола Мисак: “МИ ЗА ПРОФЕСІЙНІСТЬ, ФАХОВІСТЬ, ДІЛОВІ ЯКОСТІ…”

Микола Мисак: “МИ ЗА ПРОФЕСІЙНІСТЬ, ФАХОВІСТЬ, ДІЛОВІ ЯКОСТІ…”

Голова Сокальської райдержадміністрації  Микола Мисак:
“МИ ЗА ПРОФЕСІЙНІСТЬ, ФАХОВІСТЬ, ДІЛОВІ ЯКОСТІ…”

Президент України Віктор Янукович 5 липня призначив головою Сокальської районної державної адміністрації Миколу Івановича МИСАКА. Потім відбулося його представлення. З цього часу минуло більше місяця. У сьогоднішньому інтерв”ю очільник району розповідає про своє бачення деяких проблем та їх вирішення.

– Миколо Івановичу, Ви ознайом-люєтеся зі Сокальщиною, буваєте на підприємствах, агроформуваннях, закладах освіти… Чого, на Bашу думку, є більше – плюсів чи мінусів?

– Як на мене, відрадним фактором в роботі району, у функціонуванні територі-ально-господарського комплексу, бачимо добрі показники у виконанні бюджету. За-порукою цього, насамперед, є стабільна ситуація з виплатою заробітної плати в ДП «Львіввугілля». Це бюджетоутворюючий платник і в закріплених доходах платежі з податку фізичних осіб цього підприємства складають 70-80 відсотків. Такі показники пов’язані з тим, що впродовж двох останніх років тут кошти на оплату праці зросли вдвічі. Адже починаючи з 2008-го (а володію цією інформацією ще з часів роботи в по-датковій інспекції), фонд оплати праці два-два з половиною роки тому по ДП становив 22-24 мільйони гривень, то нині – майже 48 млн. грн. Отже це вагоме джерело, яке стало запорукою стабільного виконання бюджету району.
Відрадним також є й те, що оперативно було проведено дві сесії Сокальської ра-йонної ради, на яких, в тому числі, виділено додаткові фінансові ресурси для бюджет-них установ району. Чому говорю що це відрадний такий факт? Тому що чотири місяці район (і не тільки), держава працюва-ли без бюджету, по тимчасових розписах. А бюджет, який прийняли, був дуже-дуже оптимальним. В основному приймалося в ньому фінансування захищених статей. Коштів на покращення матеріально-техніч-ного стану, матеріальної бази бюджетних установ, капітальні ремонти,  реконструкції – ним не передбачалось. І у зв’язку з тим, що є такі результати роботи, додатковий фінансовий ресурс (ще з минулого року були певні кошти), перевиконання по півріч-чю склало 128 відсотків бюджету району, а це 5,6 мільйона гривень, які скеровано на зміцнення матеріально-технічної бази. Насамперед, ставилася ціль якісної та належної підготовки навчальних закладів і всієї бюджетної сфери до роботи в осінньо-зимовий період 2010-2011 років.

Дуже хочу подякувати профільним за-ступникам, депутатському корпусу ради за розуміння. Тому що проблем багато, адже запитів надійшло більше, як на десять міль-йонів гривень. І, звичайно, це не всі пробле-ми, які в них відображалися. Але найна-гальніші з них, у вигляді 5,6 млн. грн., профільні депутатські комісії, рада вцілому, все це сприйняли і проголосували. Зробле-но достатньо вчасно – адже ще є час для підготовки шкіл до нового навчального року і готуватися до роботи в осінньо-зимовий період. До речі, нині й на рівні обласної державної адміністрації багато уваги при-діляється підготовці шкіл до навчального року. Ми дійсно ще раз об’їжджаємо тери-торії. Хоча в загальному я з нею ознайомле-ний – живу все ж таки в цьому районі. Все проглядаємо і десь якісь моменти виділяє-мо для того, щоб на них сконцентруватися і вирішити.

Перші враження від побаченого – хороші. Школи в задовільному стані. Роботи, які заплановані, будуть виконані. Думаю, гідно зустрінемо новий навчальний рік.

– Проблемою в районі є дороги…

– Так, це дуже велика проблема. Про неї ми говоримо на високих рівнях. Про це йшла мова й під час візиту на Сокальщину голови облдержадміністрації Василя Ми-хайловича Горбаля. Достатньо інтенсивно спілкуємося з його заступником – нашим куратором – Євгеном Володимировичем Пастухом, котрий часто буває в районі. Говоримо: дороги в жахливому стані. З огляду на те, що потрібно зорганізувати роботу шкільних автобусів, дано доручення Службі державної автомобільної інспекції обстежити, насамперед, дороги по яких курсуватимуть шкільні автобуси і дати чітку оцінку їх стану. Тому що, безумовно, в цьо-му році суттєво щось зробити по дорогах дуже важко.
На державному рівні декларується, що йде пошук ресурсу, про кредитні кошти го-вориться, але часу залишилося дуже мало, щоб спрацювати системно по дорогах. Сьо-годні мова йде про те, щоб вирішити питан-ня з аварійно-небезпечними ділянками і провести на них мінімальні заходи. На це ми націлюємося. Державна автомобільна інспекція, наше представництво в районі, цю роботу, а маршрутів є біля сорока – повинні завершити найближчими днями. Й матеріали направити ще раз в Облавто-дор для того, щоб вжили відповідні заходи. Сказати про те, чи буде результат – дуже важко, адже до сьогоднішнього дня відсут-ній фінансовий ресурс.

На серпень Сокальський райавтодор мав 50 тисяч гривень, яких недостатньо. Це просто нічого, зважаючи на стан доріг.

Ми розпочали роботу щодо доріг, які є в комунальній власності району. На сесії прийнято Програму. Хоча перші кроки просто формальні, робота камеральна, але потрібно документально забезпечити під-грунтя важливості туди скерувати кошти. Адже можемо вкладати їх тільки у своє майно. А ось в дороги державної власності – дуже складна процедура. На рівні Кабіне-ту Міністрів цей ресурс може обмінюватися, тобто держава повинна враховувати, що з місцевих бюджетів направляються кошти, і  враховувати при фінансуванні райавтодорів в області. Достатньо складна процеду-ра. Перші кроки ми вже розпочали. А це інвентаризація, інвентарні справи, бо інакше казначейство не пропустить перераху-вання коштів на фінансування майна, яке є в комунальній власності. Все це має бути зроблено. Тоді наступним кроком стане оцінка потреби коштів, а на сесії депутати справедливо повинні оцінити ситуацію і скерувати їх. Думаю, розмови про кошти в цьому році та про виконання робіт не ведуться, потрібно говорити вже про 2011 рік.

– Президент тримає на контролі питання щодо виплати заборгованос-ті заробітних плат. Такі боржники є і в нашому районі. Який Ви бачите вихід з цієї ситуації?

– Ситуацію маємо наступну. У липень ввійшли із заборгованістю більше п’яти мільйонів гривень по виплаті заробітної плати в районі. З них майже 1,8 млн. грн. – був борг Львівської вугільної компанії. Найбільшим боржником є Червоноградська автобаза – трохи менше трьох мільйонів. Протягом липня Львівська вугільна компа-нія борг по заробітній платі погасила і є надія, що тут все стабілізується. Боргів по цьому підприємству ми не прогнозуємо.

Є декілька дрібніших боржників, котрі мають борг по зарплаті від 20 до 100 тисяч гривень. Зокрема, це й комунальні підпри-ємства Великих Мостів і Белза. Проведено балансові комісії, заслухано керівників цих підприємств і поставлено завдання протя-гом двох-трьох місяців заборгованість та-кож погасити. На сьогодні комунальні під-приємства в складній ситуації через те, що не збалансовані тарифи, не працюють прог-рами підтримки з державного бюджету. Хоча там є певні напрямки, але вони поки що не задіяні. Але якщо системно займатимемося цією проблемою, то через два-три місяці заборгованість можна ліквідувати. У зв’язку з тим, що Львівська вугільна ком-панія погасила заборгованість по зарплаті, завдання виконано на 34,5 відсотків (плану-валось 30%). На серпень маємо 10 відсотків. Безумовно, воно складне через те, що основний боржник – Червоноградська авто-база – проходить процедуру банкрутства, санації, призупинення, відновлення і т. д. Тому доручив податковій інспекції, прокура-турі району дати правову оцінку цьому підприємству. Податкова проводить перевірку діяльності арбітражного керуючого. І як тільки її завершать, зустрінемось колегіально, накреслимо шляхи виходу з ситуації. Відкрита кримінальна справа по Червоно-градській автобазі.

Все ж таки націлюємося на те, щоб зав-дання, які ставлять на рівні Президента України і є на особистому його контролі, щодо погашення заборгованості по зарпла-ті на серпень, виконати. Хоча з огляду на велику питому вагу боргу по Червоноград-ській автобазі – буде складнувато. Але шу-катимемо способи вирішення цього питан-ня. В залежності від того, як складеться перевірка, які надасть висновки – зробимо прогноз і до кінця року. Це буде визначальним.

– Миколо Івановичу, Ви проводите прийоми громадян. Що турбує людей, з якими питаннями вони найчастіше звертаються?

– Якщо системно класифікувати ці звернення, з якими до мене звернулися грома-дяни під час особистих прийомів, то, насамперед, перше питання – матеріальні допомоги (біля 30-40%). Наступним є напрямок житлово-комунального господарства, зокрема по будинку, що по вул. Тартаківській, 38 у Сокалі, де обвалився дах. Міська влада працює, виділено відповідні кошти, а це 300 тисяч гривень. Роботи тут трива-ють. Треба ще вирішити декілька проблем, які виникли по цьому будинку, на це потріб-но 150 тисяч гривень. Тому шукаємо мож-ливості якось кооперувати кошти міста і району, щоб все зробити. Зазначу, будинок експлуатувався не належним чином, в цьому є вина і мешканців.
Уже узгоджено з експлуатуючою органі-зацією і мешканцями основні обсяги робіт – це покрівля, перекриття, під-шивка, утеплення, влаштування обмостки, штукатурка, влаштування підлоги, тобто піщаний шар і керамзито-бетонний. Саму підлогу мешканці встановлять самостійно. В загальному на роботи піде 450 тисяч гри-вень. І крім того, з бюджету району прийнято рішення виділити кожному мешканцю будинку по 1,5 тисячі гривень.

Ще один напрямок – земельні питання. Вони є відображенням у заявах-зверненнях. Цю проблематику аналізую (фактично проведено два прийоми). Заяви ще фіксуються поза особистими прийомами, над тим працюють спеціалісти. Будемо визначати проблематику, що спричиняє певну кількість звернень по землі.

– В районі на завершенні жнива. Як охарактеризуєте сьогоднішній стан наших господарств і чи буде Сокальщина забезпечена своїм зерном?

– Мабуть, це питання є найважчим для мене, тому що досвіду в цій галузі практично до цього часу не мав. Володію в основному всіма рештами питань: фінансів, житлово-комунального господарства, зем-лею в міру. Сільське господарство, цього не встидаюся говорити, для мене нове. Але певна ознайомча робота проведена. І якщо характеризувати результати жнив по району, ситуація аналогічна вцілому у державі. На сьогоднішній день маємо зни-ження врожайності проти минулого року. Якщо в середньому торік врожайність була понад 30 центнерів з гектара, то в цьому – 25-26 цнт. Спілкувався з окремими керів-никами, зокрема з Олегом Антоновичем Іванчиною з “Білого Стоку”, це потужне і успішне господарство. Детально ознайомилися зі всіма напрямками діяльності цього агроформування. За інформацією керівника, проведена відповідна робота. Дещо трохи недовиконано через брак фінансів й погодні умови.

Як на мене цінова ситуація нині є на боці сільськогосподарського виробника. Керів-ники казали, що по ріпаку ціна була нормальною, щодо пшениці – ще не визначена ситуація. Але ми чуємо з засобів масової інформації, що ціна піднімається. Це все ж таки відрадний фактор для виробників.

Вцілому ситуацію по району ще важко оцінювати. Думаю, основне – врожайність, адже ми також повинні забезпечити тримісячний запас зерна. Як на мене – це реально. Розумію й те, що підприємства зараз очікуватимуть, тому що хочуть макси-мально вигідної ціни. Але про це вже повин-на подумати держава і ті суб’єкти, які працюють на ринку зерна. І не виключаю, що бюджет району якимось чином залучатиметься до того, щоб питання запасу виріши-ти. Розумію, трошки буде пауза, але без зерна не залишимося. Важливою стане наступна цінова політика по хлібу, хлібобу-лочних виробах, макаронах і т. д., там, де зерно використовують. Тут вже повинно бути державне адміністрування, заходи для захисту цінової політики.

– Комунальні служби в районі мають чималі проблеми. На одній з нарад керівник «Сокальводоканалу» говорила про можливу погодинну подачу води у Сокалі. Як виправити цю ситуацію?

– У Сокалі найбільше розвинута інфра-структура. Недавно провели балансові комісії, заслухали три комунальних підприємства. Які є позитивні і негативні моменти?

Насамперед, тарифна політика. Звичай-но, розуміємо що тут питання трохи є в по-літичній площині. Раптово піднімати тарифи при доходах наших громадян на сьогодні досить важко, хоча об’єктивно – тарифи треба переглядати. Тому що зарплата і електроенергія системно переглядаються. Електроенергія майже щомісяця, а згідно з Законом про державний бюджет  передбачено й поетапне підняття мінімальної зарплати. Матеріально-технічні ресурси дорожчають, законодавство не дозволяє, щоб ми оперативно переглядали тарифи. Але це треба робити. Безумовно, мають бути елементи захисту незахищених верств населення. Тому право на призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг мають сім’ї, у яких розмір плати за житлово-комунальні послуги у межах норм споживання з ураху-ванням пільг перевищує обсяг визначеного Кабінетом Міністрів України обов’язкового відсотка платежу (10 чи 15 відсотків серед-ньомісячного сукупного доходу). Треба цим користатися. Над цим працюють управління праці та соціального захисту населення, а також комунальні підприємства.

На балансовій комісії дали чітке завдання інтенсивно використовувати агітацію цього способу захисту.

Друге питання – державна підтримка комунальних підприємств. Два останні роки її практично не було. В цьогорічному бюджеті вона передбачається двома напрямками: перший – реформування житлово-комунального господарства, енергозбері-гаючі напрямки; другий – питна вода. Від-повідні документи наші комунальні підпри-ємства підготували і направили. Поки що рішень по цих програмах на державному рівні не прийнято. У випадку незбалансова-ності тарифів (так говорить Закон), втрати, які несуть КП у зв’язку з непокриттям, повинні відшкодовуватися з відповідних бюд-жетів. Але ресурсу немає. А це – власні доходи, другий кошик, який є обмеженим. Ресурсна база у місцевих бюджетів не переглядалася багато років по платежах, що зараховуються до власних доходів, по ставках. Тобто вона не міняється, а потре-би, у зв’язку з тими факторами, про які говорили, піднімаються. І відшкодовувати цього з бюджету не можна.

Спосіб допомоги комунальним підприєм-ствам – через Програми. Це можна робити і над цим працюємо. На засіданні цієї комісії прийняли рішення найсерйозніші напрямки пропрацювати програмно. Таким чином забезпечуватимемо функції комунальних підприємств. Не думаю, що дійде до пере-гляду режиму водопостачання в Сокалі. Цього не допустимо. Адже аналізуватиме-мо стан бюджетів міста і району. У випадку виникнення певних загроз, адекватно реагуватимемо.
– Є нарікання на роботу перевізників, які не дотримуються графіків, курсують по вигідних маршрутах. Тендери проводять через область. Чому так?
– Дійсно цю функцію на себе забрала облдержадміністрація. Деякий період цим займався район – думаю тоді було оптимально, справедливо. Працювала тендерна комісія в районі, це достатньо близько, все на виду і найсправедливіше. Я не кажу в тому плані, що ми маємо серйозні проблеми в спілкуванні з областю, з конкурсним комітетом. Але проблеми є. Нині оновлю-ються способи і принципи роботи конкурс-ного комітету в області. Зовсім недавно звідти отримали запит про подання своїх пропозицій щодо оптимізації, організації нових маршрутів і т. д. Ми звернулися до сільських голів, щоб вони подали також пропозиції.

Щодо реагування. Безумовно, скарги надходять, насамперед, до нас. Договори з перевізниками має область, в них прописані умови поведінки, зобов’язання.

Ми інформуємо про ці проблеми конкурсний комітет. Поки з цього часу, як працюю, виникла проблема тільки по Тартакову. Особисто мав розмову з перевізником, думаю оперативно все вирішиться.

Користуючись нагодою, звертаюся до перевізників в тому плані, що вони повинні розуміти, якщо ми поза стосунками, як ка-жуть, такими формальними, договору з ни-ми не маємо, контролю не здійснюємо, але інформація доходить до райдержадміністрації, тому способи повпливати на дисциплінованість, відповідне виконання договір-них зобов’язань, якість обслуговування, культуру і ми на своєму рівні знайдемо. Не хотів би, щоб це сприймалося як якісь по-грози, це заклик до конструктивної праці у забезпеченні належного функціонування всіх маршрутів, До дотримання графіків роботи, безпеки, якості і культури переве-зень закликаю всіх перевізників, котрі працюють в районі. Ми також звернулися до собласного конкурсного комітету, щоб надали нам всю інформацію про те, які маршрути функціонують, на яких умовах, в якому режимі. Коли отримаємо – володітимемо основними договірними зобов’язаннями й будуватимемо роботу з перевізниками.

– На нарадах Ви неодноразово наголошували на стихійному ринку в центрі Сокаля. Але віз і нині там. Хтось, напевно, недопрацьовує в цьому питанні?

– Безумовно. І вже відповідно такі перші доручення я дав. З цією проблемою досить добре знайомий, тому що в більших мас-штабах стикався в Червонограді. Подолати це в абсолюті – просто неможливо. Але маємо розуміти, що це порушення громад-ського порядку, відповідальність лягає на районний відділ внутрішніх справ. Згідно з Законом, контроль за дотриманням громадського порядку – прямий обов’язок міліції.
Не хочу десь тут “наламати дров”. Тому дав доручення, щоб насамперед, були вив-чені умови на ринку і тоді людям запропонуємо альтернативу. Тобто вони зможуть піти на ринок, де є відповідно обладнані місця. Після того, як пересвідчимось, що створені всі належні умови на ринку, по-просимо людей все ж таки не порушувати громадського порядку. Хоча для Сокаля це не є у великих масштабах, але все ж таки незручності. І їх треба припинити. Постає й питання якості продукції.

– Сокальщина – прикордонний, історичний край. Чи достатньо в район надходить інвестицій і яка ситуація з палацом у Тартакові?

– Особисто в цьому напрямку мною дещо зроблено. Маємо протокол спільної наради на рівні заступників керівників державних митниць України і Польщі. Нарада відбулася у червні на Волині. Зазначено, що на сьогоднішній день найбільш реальною є організація митного переходу в Угринові.

Протоколом також погоджено можливість здійснення всіх процедур, тобто прикордонного, паспортного, митного контролю на цьому майновому комплексі, який реально вже створений з польської сторони. Наші прикордонники і митники працюватимуть на тому, що вже реально збудовано. Буквально днями з  куратором Євгеном Пастухом виїжджали на це місце. Він пообіцяв доповісти про ситуацію голові  облдержадміністрації. Інформувати, що з польської сторони уже збудована вся інфраструктура, яка використовуватиметься і поляками, і українцями. Вони там зараз реально працюють, продовжують роботу. Візуально бачили, що сусіди займаються елементами благоустрою.
З нашого боку треба вирішити питання щодо восьми кілометрів дороги. Розроблено вже проект. З цих вісім кілометрів – чотири – капітальний ремонт, чотири – реконструкція. А це значні кошти. Загальну суму сказати ще не можу. Будемо все таки максимально, на рівні облдержадміністрації, і дальше висвітлювати стан справ по цьому напрямку. Думаю, в наступному році (в цьому навряд чи відбудеться реальне фінансування), дане питання розглядатимуть в плані підготовки до Євро-2012. Тоді, сподіваюся, воно зрушиться з місця. Це би стало вагомим імпульсом інвестицій в район. Про це показує практика. Митні переходи, маршрути на яких працюють відразу “обростають” підприємницьким середовищем. Й інфраструктура розвивається і т. д. І це відповідно впливатиме на загальну інвестиційну ситуацію в районі.
Щодо Тартакова, то там укладений договір. Я попросив сільського голову щоб він з ним до мене під’їхав. Бо дійсно, два роки тому були одні умови, нині – інші. Якщо інвестор планував залучати кредитний ресурс, то торік кредитування фактично не було, не функціонує ще й до цього часу. Тому, як на мене, потрібно в деталях вивчити зобов’язання, які брали, проаналізувати, і з огляду на ситуацію можливо дещо переглянути. Це перші кроки, які зробимо з моєї сторони.

– Чи достатньо коштів надходить в районий бюджет від малого і середнього бізнесу?

– Проблеми, звичайно, є. Насамперед скажу, що є відповідний рівень тінізації підприємницького середовища. Про це говориться і на державному, і на обласному рівнях. Зокрема, на колегії ОДА, де розглядали питання соціально-економічного розвитку, виконання бюджету, говорили про певний рівень тінізації. В цьому напрямку потрібно працювати. Повинні бути обліковані всі операції, трудові відносини, працівники отримували зарплату відповідного рівня. Бо не офіційні трудові відносини, то взагалі, як кажуть дірка.

Частина заробітної плати в конвертах – це також втрата щодо надходжень до бюджету. Діє комісія, яка розглядатиме питання з легалізацією трудових відносин, рівнем оплати праці, а також в плані відображення звітних даних усіх обсягів робіт, які надаються підприємцями і установами.

Не хочу кидати тінь і звинувачувати, загалом огульно, підприємницьке середовище. Трошки знаю ці напрямки роботи, маю певний досвід у спілкуванні з суб’єктами підприємництва. Бо три роки праці в податковій інспекції – це також досвід і відповідна практика. Кидати тінь я не хочу. Але аналізувати будемо, для цього доступні відповідні звітні дані. Працюватимемо виключно у правовому полі з інформацією, неофіційною – займатися не будемо. Де виникатимуть певні сумніви, спілкуватимемося з керівниками, сповідую принципи переконання. А якщо це не спрацює, то тоді вже відповідні органи детально й оперативно здіснюватимуть перевірки і прийматимуть відповідні рішення. Це вже функція контрольна і каральна, якщо порушено законодавство.

– 31 жовтня – вибори до місцевих органів влади. Кого б Ви хотіли бачити у радах всіх рівнів?

– Ми орієнтуємося у роботі на рівні Президента України Віктора Федоровича Януковича, на рівні голови облдержадміністрації щоби створити конструктивні ради, які б працювали реально, а не займалися політикою. Останнім займатиметься Верховна Рада, визначатиме політичні напрямки розвитку держави. Як на мене, позитивним кроком є те, як мінімум, це моя думка, що за пропорційною системою 50х50 формуватимуться міські, селищні, сільські, районні ради. Це позитивний крок. Тобто щоб обрали фахових, кваліфікованих людей, котрі відповідально відноситимуться до вирішення проблем, які стоять перед громадами. Наше завдання: професійність, фаховість, ділові, людські якості. Не кажу, що не є стабільною робота діючої районної ради, але все таки, політики трошки забагато. Все це має бути прагматичніше, й тоді люди зовсім по іншому оцінюватимуть роботу.

– Чи плануються зміни у вашій команді?
 

– Так, вони плануються. Я максимально хочу щоб люди, які працювали, так само не залишилися без роботи. Мова в основному про заступників. Хочу вцілому добре охарактеризувати все що тут було і є. А потенціал хороший. Кадровий, людський – дуже високий. Я за це вдячний. На сьогодні є співпраця і розуміння. Але заступники будуть новими, місцевими. Поки що не хочу узвучувати, але це питання буде буквально десь до двох тижнів узгоджене. Зараз процедура складна, рахую що це правильно. І звільнення, і призначення заступників погоджується з Кабінетом Міністрів, з Мінрегіонбудом. ОДА. Погодження проводяться. Не думаю, що це спричинить якийсь резонанс, збурення ситуації. Вважаю кандидатури виваженими і ця виваженість буде забезпечуватись і надалі.
 

– Ваше спортивне хобі – футбол. Як давно граєте у цю популярну гру?
 

– Це з дитинства. У шкільні роки захоплювався футболом, грав за команду Соснівки. Потім був період студентських років – біля дев’яти – бо закінчував технікум та інститут. Тоді на високому рівні займався легкою атлетикою, виступав за збірну області, був чемпіоном Львівщини. А після завершення навчання в інституті, знову повернувся до футболу. Дуже великий період (десять років) виступав за команду Великих Мостів на чемпіонаті області, потім – в чемпіонаті району грав за команду Сільця. Мені дуже подобається футбол і полишати цього не хочу.
Нині маємо ветеранський колектив – десять років тому назвали його “Будівельник”. Раз в тиждень обов’язково збираємося на тренування, незалежно від погодних умов. Спілкування на футбольному полі приносить задоволення. А тренуємося на сокальському стадіоні. Хочу подякувати за те, що нам надають цю базу, де створені хороші умови. Думаю поступово  покращуватимемо цю матеріально-технічна база.
 

– Миколо Івановичу, щоб Ви хотіли побажати мешканцям Сокальщини напередодні святкування Дня державного прапора і 19-ї  річниці Незалежності…
 

– Безумовно привітати. Бо це найголовніше наше державне свято. Привітати всіх мешканців району. Віри і терпіння, злагодженої спільної роботи над вирішенням всіх проблем. Треба працювати на перспективу в нашому районі. А потенціал, необхідний для цього, Сокальщина має й успіхів реально тут можна досягати.
 

– Дякую за розмову.

Інтерв”ю взяв Василь СОРОЧУК.

Это код вашего информера. Просто скопируйте и вставьте его в место на странице, где должен отображаться рекламный блок.
Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

В Сокальській райдержадміністрації обговорили питання щодо утримання бюджетних установ

24 травня голова Сокальської райдержадміністрації Роман ...