Серед дванадцяти питань, які розглядали на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Сокальської райдержадміністрації, чимало чотири стосувались доцільності позбавлення батьківських прав.
Вже перші з них викликали серед членів комісії здивування. Сокальчанка Надія Іва (імена, прізвища змінені авт.) в своїй заяві просила позбавити батьківських прав її колишнього чоловіка відносно їх дворічної доньки. В шлюбі молоді люди прожили трохи більше року(!) і розлучилися. Нині чоловік живе і працює у Львові і, як стверджувала п. Надія, аліментів на доньку не платить, вже декілька місяців не цікавиться нею. Ці головні аргументи члени комісії визнали недостатніми для того, щоб позбавити чоловіка батьківських прав. Так само як і іншого сокальця Віктора відносно його дворічного сина. Чоловік перебуває на заробітках у Москві і на засідання не прибув. Ситуація тут також подібна: подружжя прожило разом чотири роки і розлучилося. Син залишився з матір’ю. За словами жінки, батько рідко провідує сина, в цьому році ще не платив аліментів на його утримання, що і стало головним аргументом в її заяві. Коли ж жінку запитали чи вона працює, то відповіла що ні. В житті всяке трапляється, можливо не варто так поспішати, адже батько потрібний хлопчикові, який дуже скоро запитає матір, де його тато. Тож члени комісії вирішили зачекати приїзду батька, послухати, що він скаже.
У сім’ї Ввих двоє синів, восьми і двох років. З минулого року подружжя не живе разом, дітей виховує матір. Чому розійшлися сказати важко. Мабуть, не останню роль в цьому відіграло те, що чоловік не мав постійної роботи і розуміння з боку батьків дружини, з якими жили разом. Вислухали чоловіка: від дітей він не відмовляється, каже, що хоче з ними постійно зустрічатися та тільки не вдома, а на нейтральній території. Члени комісії дивувались: нормальний чоловік, дітей любить, хоче їх виховувати, то в чому ж справа? Та жінка наполягала на своєму: його необхідно позбавити батьківських прав. Коли її запитали, для чого, то почули, що в майбутньому планує їхати з дітьми за кордон і не хоче залежати від чоловікового дозволу на цей виїзд. Тож її прохання також не задовільнили. На душі в багатьох членів комісії залишився неприємний осад. Чому деякі жінки (на жаль, їх стає дедалі більше) хочуть зробити своїх дітей напівсиротами при живих, нормальних батьках.
Життя довге. Всяке буває. Тож, мабуть, варто добре подумати перш, ніж зробити такий крок, щоб потім не жаліти. Адже, як показує досвід, навіть пияки і алкоголіки можуть вилікуватися і взятися за розум. Підтвердженням цього стала заява жителя м. Турка Івана Бки. Долю його двох синів, десяти і чотирьох років, вирішували не на одному засіданні. Оскільки обидвоє батьків пили і не дбали про дітей, їх відправили у школуінтернат. Мати хлопчиків і нині невідомо де, а от батько нарешті взявся за розум: навів в хаті порядок, щоб діти мали нормальні умови для життя і приїхав на засідання комісії просити, щоб йому віддали синів. Видно було, що хвилювався: чи повірять. Одержавши підтвердження з Турки, що чоловік справді змінився на краще, члени комісії дозволили йому забрати синів з інтернату. І хоч є деякі побоювання, щоб чоловік не взявся за старе, але все ж хочеться вірити, що хлопчики знайдуть любов і піклування в отчому домі.
Звичайно, в житті буває повсякому, іноді подружжя розлучається, створюють нові сім’ї, але завжди приємно, коли не забувають дітей, піклуються про них. Так сталося і в сім’ї Дчів: подружжя розлучилося, жінка поїхала на заробітки в Польщу, там вийшла заміж. Її восьмирічний син живе з батьком. Мати хоче регулярно бачитися з сином, але колишній чоловік не дозволяє їй цього, що суперечить Закону. Жінка просила дозволу щомісяця бачитися з сином, запевняла, що знайде для цього час. І їй це дозволили, обумовивши час зустрічей. Ще двом батькам також надали можливість зустрічатися з їх дітьми, адже це піде тільки на користь і батькам, і дітям. Дивно, чому деякі жінки чи чоловіки цього не розуміють і чинять перешкоди. Треба бути добрішими, толерантнішими, адже зло ще нікому не допомогло.
Валентина БЛУДОВА.