Home / З сесії райради / Прийнято районний бюджет на 2015 рік

Прийнято районний бюджет на 2015 рік

Щоразу, перед початком пленарних засідань сесій районої ради, питання, які зпоміж інших виносяться на розгляд, обговорюються на комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій. Її очолює Сергій Костюк. Як ми уже повідомляли, прийнято районний бюджет на 2015 рік. Чи все враховано в ньому, редакція попросила розповісти С. Костюка.

– Бюджет цьогоріч сформований на зовсім новій основі. Змінилося бюджетне і податкове законодаство. У прийнятих документах децентралізація розрахована на середній рівень. На обласне та районне самоврядування зараз покладено більше повноважень та прав, та закріплені фінанси під повноваження. На міста обласного підпорядкування є більше грошей, до прикладу, бюджет Львова збільшився приблизно на 700 мілльйонів гривень, це досить суттєва сума. Наш районний бюджет теж більший. Але з другого боку, нам віддають на дофінансування дитячі дошкільні установи та місцеві заклади культури. Проблема в тому, що фінансування змінили, але вся управлінська структура – стара, і сама мережа закладів сформована постарому. Зараз великі перекоси у фінансуванні закладів культури та освіти, що є на балансі  місцевих рад. До прикладу: якщо порівняти витрати на культуру по Волсвинській  і Свитазівській місцевих радах, то остання має в шість разів більше коштів на одного жителя.

Якщо ж брати дитячі садочки, то по деяких радах різниця складає в три рази. Сокаль і Угнів мають більше понад дев’ять тисяч гривень на одну дитину до шестирічного віку, та є сільські ради, які не дотягують навіть до трьох тисяч. На жаль, ця проблема всюди, бо десятки років не вносилися зміни в структуру. І часто рішення про відкриття якогось закладу чи наповенння одиниць ухвалювалося не з точки зору, скільки там дітей чи людей, а за принципом: там хороші люди, давайте відкриємо. Це несправедливо, і це протягом року треба змінювати.

Коли формувався бюджет, то все було прозоро і чесно, він не формувався однією людиною. Запрошувалося багато осіб, проводили відкриті бюджетні слухання, визначали потреби певних галузей, але далеко не всі вони враховані. 

Перша причина – у скупості бюджету, хоча він не гірший від минулорічного, а по грошах і кращий, а по друге – бюджетне законодавство чітко закріплювало кошти за певними галузями. До прикладу, взяти субвенцію на медицину. Вона надходить чітко і її не можна зменшити чи перекинути, й ті кошти  ми мусимо відповідно спрямувати. Субвенція на освіту надходить на власне шкільну освіту, і якщо подивитися по грошах, то повністю вистачає. Але бракує на інші сфери. Ми ж не можемо взяти гроші з субвенції, бо це цільові кошти.

Формування бюджету, крім слухань, проходило через засідання голів постійних комісій районної ради, керівників фракцій, адміністрації і фінансового управління, спільно розроблялась єдина концепція формування районного бюджету. Причини не підтримувати бюджет, який виносився на сесію, не було. Врахувалися більшменш всі інтереси і підходи, їх ще протягом року потрібно буде змінювати, але вони дають нам змогу жити і працювати на початку року. 

– А як щодо районних програм?

– Тут ситуація з коштами гірша, але за специфікою, вважаю, краща. Забрали частину програм, які не давали ніякого результату. На даний час залишилися лише програми дієві. Мінус великий в тому, що загальнорайонні програми лягають на плечі лише районного бюджету. Тобто місцеві ради в них брати участі не будуть. Хоча результати програм розраховані на жителів місцевих рад. Обмежений час формування бюджету нам не дозволяв створити щось нове, тому на початку року програми більшменш прийняті постарому. Єдина нова програма – це «Дороги Сокальщини». Ми ще всіх програм не прийняли, за виключеням тільки на підтримку засобів масової інформації і соціальних, бо там все таки заробітна плата людей чи допомоги, які треба видавати протягом року. Я не кажу, що вони досконалі, але є певний позитив порівняно з 2014им. Щодо програм підтримки засобів масової інформації є проблема – ми їх не дофінансовуємо досить суттєво, але будемо вирішувати, аби додати кошти.

– Чи не варто в районі створити своє комунальне підприємство, яке б займалося ремонтом доріг?

– Ми робили приблизну калькуляцію, щоб створити комунальне підприємство. За розрахунками, КП, яке б підтримувало в належному стані дороги, повинне мати хоча б один грейдер, один каток, два трактори, дві косарки, два навісні причепи, які будуть розкидати піскосумішi, – це мінімум з техніки. Виробнича база в нас є. Сума виходить в межах тричотири мільйони гривень.  А це для районного бюджету непосильно. Якщо будуть якісь гранди, програми з Євросоюзу, тоді так, можна думати. Деякі депутати вважають, що не раціонально передавати кошти, заплановані на ремонт доріг, в обласний бюджет. Однак хочу наголосити, що програма ще не затверджена на сесії, тільки обраховано певну суму грошей. Тому зараз програма допрацьовується, щодо контролю за коштами: це має бути наша присутність в розробленні кошторису, в проведенні тендеру, в підписанні актів прийому виконаних робіт. Але наразі ще не знаємо, як буде з фінансуванням ремонту доріг, оскільки через Державну службу казначейства проходять поки тільки захищені статті. Ця програма, думаю, почне фінансуватися не раніше червня,  до цього ще є трохи часу. 

– А як з вугільною галуззю, яка була основним наповнювачем районного бюджету?

– Наш регіон повністю залежить від вугільної галузі. На жаль, в нас протягом попередніх років жодних структурних змін з різних причин не робили. Я надіюся, що ця зустріч гірників, яка відбулася в Києві, і доручення Прем’єр-міністра про створення комісії з визначення проблем вугільників дадуть позитивні результати. Питання можна вирішити двома шляхами: дотувати вугільні підприємства, це, звичайно, гірший варіант, бо дотація має властивість використовуватися не повністю, і кращий варіант – підняття ціни на вугілля до економічно обгрунтованих нормативів. І що би ми не говорили, жодна галузь не може тягнути значну соціальну сферу. Думаю, вугільна галузь працюватиме нормально, бо зараз «чорного золота» в державі не вистачає, і та проблема, коли вугілля наших шахт не брали електростанції, сьогодні зникла. Його купують, воно продається.

– Пане Сергію, медицина також потребує грошей…

– Не буде вистачати коштів. Порівняно з минулим роком, їх є ніби більше, але вони «з’їдатимуться» здорожчанням енергоносіїв. У нас структура галузей, в тому числі і медичної, далеко не досконала. Ми фінансуємо не хвору людину, а ліжкомісце, а це неправильно. Треба змінювати сам підхід до лікування хворих, зробити, першою чергою, акцент на профілактиці. Тому кошти на зарплату в медицині є, на поточні видатки, енергоносії, транспорт – вистачає, а на медикаменти – мало. У рішенні райононої ради записали, аби кожен структурний підрозділ – освіта, медицина – подали своє бачення розвитку галузі на наступні роки. Це дозволить більш справедливо їх фінансувати.

– Члени бюджетної комісії формують питання на сесію спільно з фінансовим управлінням РДА?

– Є плідна співпраця з фінансовим управлінням, рішення напрацьовуємо спільно. Вважаю, так воно і має бути. Тим більше, депутати – це люди, які представляють певні території, тому до них треба дослуховуватись. Співпраця районної ради і фінуправління дозволяє зробити більш якісний головний документ району, який враховує ті проблеми, які десь не завжди видно з кабінету в Сокалі.

Розмову записав Василь СОРОЧУК.

 

 

 

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Голова районної ради бере участь в річній конференції Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020

У понеділок, 23 жовтня, голова Сокальської ...