Home / Про освіту / Експерименти над випускниками хочуть робити люди далекі від освіти

Експерименти над випускниками хочуть робити люди далекі від освіти

За чотири місяці навчальний рік добігає завершення. Випускники готуються до складання зовнішнього незалежного оцінювання. Одинадцятикласники вже обрали предмети, з яких здаватимуть ЗНО і ґрунтовно готуються. І тут їм, як грім з ясного неба.

Нещодавно три «регіонали» (М. Сорока, Г. Калетнік та С. Ківалов) зареєстрували законопроект, у якому йдеться про те, щоб відродити університетські іспити під час вступу, а від ЗНО відмовитися. Це означає, що вони хочуть знову повернути корупцію при вступі у виші і унеможливити дітям з незаможних родин отримати вищу освіту. Перший заступник голови Верховної Ради Григорій Калетнік стверджує, що 80 відсотків учнів виступають проти ЗНО і що «система освіти, яка існувала раніше, була ефективнішою. Підготовка до вступних іспитів стимулювала молодь здобувати глибокі знання з конкретної професії, замість того, щоб шукати в Інтернеті відповіді на цьогорічні тести…» Міністр освіти, начебто заспокоїв, що уряд не планує якихось революційних змін, проте Ківалов і його соратники вже внесли законопроект «Про вищу освіту», а це означає, що всі інші проекти, саме з цього питання, депутати розглянуть як альтернативні. Якщо не пізніше 14 днів їх внесуть уряд чи інші законотворці. Ось така ситуація. Хоча згідно з останніми дослідженнями фонду «Демократичні ініціативи» на користь тестування висловилося 49 відсотків респондентів. То для чого тривожити випускників, їх батьків, учителів? Кому потрібен цей крок назад у корупцію, в якій ми і так погрузли по самі вуха.

Свою позицію стосовно зовнішнього незалежного оцінювання ми попросили висловити вчителів, випускників, їх батьків.
Надія ГЕНТАШ, заступник директора Сокальської гімназії імені Олега Романіва:

– Зовнішнє незалежне оцінювання – це рівний доступ до освіти всім дітям. І немає значення чи це випускник сільської школи, чи міської – вони всі в однакових умовах складають ЗНО. Якщо дитина здібна, хоче досконаліше знати предмети, то поступає в гімназію чи інші навчальні заклади, де ті чи інші предмети викладають більш поглиблено. І це нагорода для дітей, що вони впродовж років вивчаючи певні предмети поглиблено, можуть краще скласти зовнішнє тестування. Це створює здорову конкуренцію між школами, це наполеглива праця вчителів, бо кожен хоче, щоб їх випускники досягали високих показників на ЗНО. Це стимул і для вчителя, і для учня. Результати ЗНО учнів Сокальської гімназії показують, що вони мають досить високий рівень знань. Практично стовідсотково стають студентами вишів. Праця вчительська винагороджується, бо ми бачимо її результат.

Любов ОМЕЛЯШ, директор Сокальської гімназії імені Олега Романіва:

– В останні роки, коли було впроваджене ЗНО, наші випускники дістали змогу вступати у престижні виші всієї України. Бо раніше вони ставали студентами переважно львівських та волинських вищих навчальних закладів. То нині географія вступу у ВНЗ значно розширилася. Наші випускники стають студентами таких вишів, про які колись і мріяти не могли, це: Київський національний університет імені Т. Шевченка, Київські медичний, авіаційний університети. З 48 минулорічних випускників десять нині навчаються у київських вишах. Раніше діти туди би не вступили.

Ще хочу висловити свою думку, стосовно середнього балу атестата. Ректори університетів обурені тим середнім балом атестата. Але я переконана в тому, що не може бути, щоби випадково дитина стала відмінником, навчаючись дуже добре у школі протягом десяти років. Адже ту дитину навчають різні вчителі протягом тривалого часу, і якщо вона не мала глибоких знань, а потім отримує високий бал атестату, то я, як педагог з великим стажем, не повірю, що так може бути, що школа «дає» такий брак. Можливо, десь є вони, бо навчальні заклади є різні. І щодо матеріального забезпечення, і рівень викладання різний.

Звичайно, дитина в гімназії має вищий рівень знань, ніж у звичайній школі. Це зрозуміло. Тому дуже позитивно ставлюся до того, що при вступі враховується середній бал атестата, бо враховуються всі знання дитини, які вона здобула. Це дисциплінує учнів, вони стараються і хочуть вчитися. Пригадую роки, коли в одинадцятому класі були такі дні, що вчителі не мали кого вчити, той поїхав на курси, інший – до репетитора.

Однозначно, як директор гімназії, позитивно ставлюся до зовнішнього оцінювання. Це – єдина можливість випускникам з маленьких містечок, з малозабезпечених сімей дати змогу здобути добру освіту. Відмінити ЗНО – наче підрізати крила нашим випускникам.

Оксана ГАЛЕТА, вчителька математики Сокальської гімназії імені Олега Романіва:

– Переконана, що ЗНО дуже потрібне, бо дає змогу дитині реалізувати свою мрію завдяки реальним, здобутим у школі, знанням. Коли випускник має ґрунтовні знання, то може вступити в університети без грошей і також має змогу добре вчитися у виші. Бо є міцний фундамент. Минулорічні випускники нещодавно приходили у гімназію і розповідали мені, що під час навчання в університеті не мають жодних проблем з математикою. Мене це тішить. ЗНО дуже потрібне. Проте щодо тестів, то маю таку пропозицію, щоб третя та четверта частини були відкритими. Нині діти пишуть тільки відповідь. Але це не дає загального і об`єктивного результату знань випускників. Бо, можливо, хтось з дітей може підглянути і написати готову відповідь. Якраз обгрунтування третьої, четвертої частин тестів дають реальну картину знань дитини. Коли перевіряла тестові роботи, то власне третя і четверта частини дали мені змогу реально побачити, які діти мають глибокі й повні знання.

Щодо середнього балу атестату, то вважаю, що його мають відмінити. Від цього заручниками стають учителі. З досвіду бачу, якими завантаженими є наші одинадцятикласники, саме для них половину предметів би відмінила. До випускного класу йде загальний розвиток дитини, а в одинадцятому випускники мають себе реалізовувати, вже знають, чим хочуть займатися, які для цього предмети їм потрібні. Діти виснажуються, адже їм доводиться дуже напружено працювати, особливо цей останній рік. Найголовніше для них – добре здати ЗНО.

Олена БАТІГ, вчитель Малої академії наук, мама цьогорічної випускниці:

– Я вже шостий рік працюю у Малій академії з талановитими дітьми. І дуже горда з того, що мої вихованці стають студентами престижних вишів. Категорично проти відміни ЗНО. Весь світ здобуває вищу освіту за такою системою. Звичайно, самі тести треба вдосконалювати, але ЗНО як суть – дуже потрібне. Бо якщо його відмінимо, то прийдемо у вишах до корупції. От у мене була учениця зі Жвирківської школи Вікторія Войтович. Вона три роки навчалася в Малій академії, займалася дослідницькою роботою. Її виховує одна мама, непросто їм живеться. Але дівчинка була дуже наполеглива і старанна у навчанні. Сталося так, що не пройшла вона у виші Західної України. Вже готувалася здати документи в коледж. І тут їй приходить повідомлення, що пройшла у Дніпропетровський медичний університет на педіатричний факультет на державну форму навчання. Дівчинка сама за ніч автобусом дісталася до Дніпропетровська. І тепер вона – студентка медичного університету. Дуже рада за Вікторію.

Ви знаєте, коли я, як мама випускниці, почула про можливість відміни ЗНО, то втратила сон. Хоча моя дитина сумлінно вчиться, і з біології та хімії бере участь в олімпіадах, займає призові місця. Але турбує оця невизначеність, адже я, як і більшість батьків, покладала надії на ЗНО. Ми сприяли тому, щоб наші діти здобули добрі знання. Тривожно на душі. Бо у нас виходить, що освіта – це експериментальна галузь. І експериментують якраз не освітяни.

Діана ТРОХІМЧУК, учениця 7А класу Сокальської гімназії імені Олега Романіва:

– Враховуючи те, що ЗНО було вже десь сім останніх років, то нині змінювати цю систему вступу у виші було б недоречно. Ми вже всі готуємося, знаємо чого маємо очікувати. Орієнтири змінювати зараз дуже важко. І ЗНО ще й до всього відбувається анонімно, ніхто не знає чия це робота. Ходимо до репетиторів, що б систематизувати і узагальнити свої знання.

Ганна ЗАЖИЦЬКА, відповідальна за ЗНО у районі:

– Випускники, вчителі, батьки та й, мабуть, загалом українці вважають, що реформа щодо зовнішнього незалежного оцінювання – то є найуспішніша і найвдаліша реформа в Україні. Переконана, що її схвалює більшість населення України. Бо зовнішнє незалежне оцінювання забезпечує рівний доступ до освіти всіх учнів, незалежно чи та дитина навчається в гімназії, ліцеї чи у звичайній сільській школі. Завдяки ЗНО наші діти мають змогу продовжити вчитися у вищих навчальних закладах і саме на державній формі навчання. І вступають в престижні виші і факультети, це: економічні, юридичні спеціальності, іноземних мов, медичні університети. Ми підтримуємо ЗНО.•Не маємо права, щоб у дітей забрали цей шанс – чесно вступити у виш.
Роман КРИШТОФ, учень 7А класу Сокальської гімназії імені Олега Романіва:

– Я однозначно – за ЗНО, бо вважаю, що саме така форма вступу у виші показує реальні знання, які здобув учень протягом всіх років навчання. Вважаю, що для одинадцятикласників, котрі ретельно вчилися, ЗНО дає шанс вступити до вишу без грошей. А також можливість вибирати вуз і спеціальність. Поки що я ще остаточно не визначився з майбутньою професією. Вагаюся між професією інженера та ветеринара.

Надія КРІЦАК, мама минулорічної випускниці:

– Моя донька зі золотою медаллю закінчила Сокальську гімназію імені Олега Романіва. Успішно склала ЗНО з української мови і літератури, хімії, біології і англійської мови. Зі ЗНО вона набрала 183 бали з хімії, з української мови і літератури – 196, з біології – 195. Отже, мала досить високі бали. Подала документи у п`ять вишів. І пройшла у всі п`ять на державну форму навчання. А обрала лікувальний факультет Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького. Нині добре здає модулі.

І коли її запитую: «Чи тяжко вчитися?», відповідає: «Якщо вчитися, то не важко». Для підготовки до ЗНО дочка ходила до репетитора лише з української мови, а всі решта предметів готувала у Малій академії наук. Якби не ЗНО, то не знаю, чи моя донька би вчилася у цьому виші та ще й на державній формі навчання, бо комерційну на свою зарплату я би не потягнула.
Ліля ЧЕПІЛЬ, учениця 7А класу Сокальської гімназії імені Олега Романіва:

– Власне, я не збираюся вступати у вищий навчальний заклад в Україні, хочу бути студенткою одного з університетів у Польщі. Проте вирішила спробувати свої сили у ЗНО, хоча для вступу у польський виш мені це не потрібно, але свої можливості хочу знати. Збираюся вступати на журналістику в університет у Польщі, і там є визначених п`ять предметів. Звичайно, мушу вивчити польську мову, але ЗНО там не потрібне. Втім зовнішнє незалежне оцінювання – це підсумок десятирічного навчання. І мені навіть цікаво, як я з цим завданням впоралася. Якщо у мене щось не вийде у Польщі, можу подати документи в університети в Україні.

Костянтин ЛУПІКОВ, учень 7А класу Сокальської гімназії імені Олега Романіва:

– Вже півроку ми дуже серйозно готуємося до ЗНО. Поглиблено вивчаємо предмети, які обрали для тестування, додатково займаємося з репетиторами. Сподіваюся, якщо успішно складу ЗНО, то буду мати можливість подавати документи у кілька медичних вишів. Якщо ж би були вступні екзамени, то міг би вступати лише в один університет. А так можу вибирати і мене можуть обирати. І це є шанс потрапити на державну форму навчання.

Ірина ПАЛЬЦЕВА, вчителька Великомостівського НВК ЗШ IIII ст.  ліцей:

– ЗНО – це реальний шанс для дитини вступити до вишу. Практика показала, що діти, які систематично вчилися протягом років, зовнішнє незалежне оцінювання здають дуже добре. А оці вступні екзамени, про які говорять деякі наші парламентарі, означають, що знову треба буде шукати «шпаринку», щоб дитина стала студентом. Ось моя дочка, одинадцятикласниця, готується до ЗНО дуже серйозно. Сподіваюся, що стане студенткою того вишу, про який мріяла. Але без ЗНО, ніхто б у ці університети навіть не пробував вступати.

Світлана МУСІЙ, заступник директора Сокальської Малої академії наук:

– Як на мене, ЗНО – то є реальний шлях звичайним, простим, але обдарованим і наполегливим дітям вступити у вищий навчальний заклад і уникнути корупції. Я вважаю, що такий навчальний заклад, як Мала академія наук – то є безкоштовне репетиторство. Багато батьків про це не знають і скеровують сюди лише обдарованих дітей, які займаються науководослідницькими роботами. Проте впродовж двох років ми працюємо по програмі зовнішнього незалежного оцінювання, і діти з будьякої школи можуть відвідувати ці заняття, і це буде підготовка до ЗНО. Наприклад, минулорічна випускниця Жвирківської школи Оксана Сенюк займалася в Малій академії історією і українською мовою і без репетиторства набрала досить високі бали з цих предметів – майже 180 – і стала студенткою педагогічного вишу. А нашим випускникам, які займаються науковою роботою, яким присуджують призові місця на Всеукраїнському конкурсізахисті, до результатів ЗНО додають ще сорок балів. Ось, наприклад, минулорічна випускниця Любов Фарина, яка з екології у Києві зайняла третє місце, стала студенткою державної форми навчання Київського медичного університету. А Петро Боднар, котрий здобув перше місце з географії в Києві і друге – на обласному конкурсізахисті науководослідницьких робіт, став студентом державної форми навчання Київського університету імені Т. Шевченка. Випускниця Великомостівського НВК Оля Руда дуже успішно склала ЗНО (по 200 балів) з історії і англійської мови, а окрім того зайняла третє місце на конкурсізахисті з соціології. Її запросили навчатися у КиєвоМогилянську академію, але вона обрала державну форму навчання факультету міжнародних відносин Київського університету імені Т. Шевченка. Отже, ЗНО – це шанс для дітей, які хочуть вчитися. І в цьому їм також допомагає і Мала академія.

Підготувала Оксана ПРОЦЬ.

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Школи Сокальщини зможуть взяти участь в конкурсі на окремі мікропроекти

У понеділок, 30 жовтня освітяни Сокальщини ...