Home / Про освіту / Як довго ми чекали на цю зустріч у Сокалі

Як довго ми чекали на цю зустріч у Сокалі

Нарешті продовжилась наша дружба! Навіть жахлива війна на сході України, кровопролиття, вбивства людей, не  змогли перешкодити тому, щоби врештірешт відбулася тристороння зустріч учнів з Жешува (Польща), Нідеркасселя (Німеччина) і школи №3 м. Сокаль. А зустрілися після довгої перерви, оскільки саме ця безглузда війна на сході стояла нам на заваді. Зустрілися, знову у вересні, але за спекотної літньої погоди.

Батьки німецьких та польських школярів всетаки дозволили своїм дітям здійснити цю поїздку до Сокаля, незважаючи на воєнно-кризову ситуацію в Україні. Хоча, насправді, тут, у Сокалі, не відчувається, що в країні йде війна, і є небезпека для людського життя. Тому, дуже дякуємо батькам з Німеччини та Польщі за акт солідарності з українцями. Цього разу з Німеччини прибуло дев'ять учнів та троє вчителів, а з Польщі  п'ять учнів та двоє вчителів. І вже, як тільки прибули, зустрілися всі, то одразу було чути голосне "Привіт!" та веселий сміх. Дуже скоро учні були розподілені по сім'ях і розійшлися по домівках, частково відремонтованими вулицями Сокаля. А вчителі продовжили зустріч за смачною кавою у приємному кафе, де і обговорювали програму перебування. Вони знають один одного, розуміють, тому проект "Перехрестя доріг" продовжується вже протягом п"яти років. Наступного ранку після офіційного привітання директора школи №3 Миколи Бобрецького та вчителів, учні знайомились одні з одним ближче завдяки динамічним іграм. Заняття було дуже цікавим та корисним, бо після нього усі дуже добре знали імена своїх друзів, коротку історію Сокаля, школи №3. Потім школярі були розподілені на групи. Вони мандрували містом у пошуках відомих місць у Сокалі, аби побачити, сфотографувати та знайти в інтернеті  історію того чи іншого будинку, пам'ятника, вулиці. Тут усім допомагала і погода, тому що українське сонце вже дуже зігрівало усіх політньому спекотно. А наступного дня кожна група презентувала свою знахідку у актовому залі школи аж трьома мовами. Звичайно, не можна було не обійтись без дискусії щодо кризової ситуації в Україні. Впродовж 90 хвилин продовжувалось знайомство з історією України від Першої світової війни до сьогодення, про історичне підґрунтування актуального конфлікту, що вибухнув у країні. Учні, тезисно ознайомившись з основними віхами української історії, висловлювали свої думки щодо конфлікту та його розв'язання, навіть краще, як деякі офіційні політики.

Але не тільки духовне зближення відбулось між учнями, вони не тільки відвідували уроки, спорт мав також своє місце. Хоча було досить спекотно, але всі учасники, розподілившись на чотири команди, грали волейбол та ще з більшим ентузіазмом  футбол.Тому на лавках назбиралось дуже багато вболівальників. 

Кульмінацією нашої зустрічі стала поїздка до Львова, де для гостей була організована екскурсія містом німецькою та польською мовами. Дуже багато цікавого довідались та побачили, находились та втомились, а потім знову набралися сил та енергії  під час обіду у "Пузатій хаті". Після обіду учні мали трохи вільного часу, щоб просто походити містом та краще з ним познайомитись, а потім всі групою зустрілись біля Оперного театру, сіли в автобус і поїхали на Високий замок. Висоту подолали дуже швидко, та із захопленням вдивлялись у чудову панораму міста, любувались ним та тішились. І тому з хорошим настроєм всі повертались до Сокаля.

Наступного дня погода погіршилась, і осінь привітала усіх сильним дощем вночі. Але і це не стало на заваді у проведенні пікніка разом з батьками. Тому, коли падав дощ, всі ховались у маленьких хатинках, що сприяло тіснішому спілкуванню. Тут себе знайшли всі, і всім не бракувало місця. Забавами та піснями трьох національностей намагались розігнати чорні хмари, що навіть частково вдалося. Ну, а українські мами зачарували усіх присутніх смачними стравами. Якраз без батьків цей пікнік не був би таким цікавим. На столах було усе, чого душа забажає! Тому, пікнікували тут усі аж до самого вечора. А у неділю від'їжджали гості з Жешува, тому українські та німецькі учні прийшли попрощатись з ними. На німецьких гостей чекав день сім'ї, вони від'їжджали у понеділок, тому разом з батьками проводили його: хто грав у боулінг, хто гуляв по місту, а хто просто відпочивав після напруженого тижня. 

Як завжди, ця зустріч у Сокалі,  це був великий успіх. Але без  величезної роботи Марії Гурської ці дні не були б такими, якими вони були. Таке враження, що Марія Петрівна організовувала навіть хорошу погоду, незважаючи на дощ під час пікніку. Може молилась до св. Петра? 

Здійснити цей проект їй допомагали вчителі: Зоряна Ільницька та Наталія Фенчин і, звичайно, надвелику підтримку та повне розуміння надавали батьки учнів, що брали участь у проекті.

Попрощались зі Сокалем, але склали план наступної зустрічі, яка відбудеться навесні у м. Нідеркассель (Кьольн). Є надія, що німецьким вчителям вдасться так само цікаво організовувати зустріч та скласти таку ж багату програму. І напевно, вони б мали попросити пані Гурську помолитись за хорошу погоду, тому що сонячне проміння з неба зігріває все довкола, а найбільше наші серця.

Ганс-Юрген БОЛЛІНГ, волонтер СШ №3 м. Сокаль, вільний журналіст. 

 

 

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Третя школа у Сокалі святкує 50 років

 Саме 50 років тому свої двері ...