Цей крилатий вислів одного з батьків-засновників Першої французької революції Жоржа Дантона можна вважати аксіомою, бо ж хто заперечить, що після хліба – найважливішою є школа.
Яскравим свідченням великої уваги до освіти, до виховання було проведення на базі нашого району обласного семінару начальників районних відділів освіти Львівської області. Отже, сокальська освіта має що показати, чому повчити інших і поділитися своїм досвідом. На семінарі розглядали питання «Менеджмент інновацій в освітній галузі району». На чолі з начальником та заступником начальника Головного управління освіти Львівської ОДА Михайлом Брегіним та Богданою Біляк тридцять керівників районних відділів освіти Львівської області спочатку завітали до Сілецької ЗШ IIII ст., де й розпочалася робота семінару.
За українським звичаєм гостей сілецькі школярі вітали хлібомсіллю й зробили коротенький екскурс в минуле свого рідного села, яке має славну історію. Адже тут народився великий син Сокальщини, член Центрального Проводу ОУН Іван Климів «Легенда» , нині – це найбільший сільський населений пункт району, де його мешканці працюють на місцевих вугільних копальнях, а їх діти навчаються переважно у Сілецькій школі, з якою батьки підтримують тісний зв`язок, беруть безпосередню участь в управлінні освітнім закладом. Саме про державногромадську модель управління школою розповідав директор Сілецької ЗШ IIII ст. Петро Побережник, котрий наголосив на тісній співпраці дирекції, батьків і громади у вирішенні важливих проблем. І то не проcто слова чи лише запис на папері. Покращення матеріальнотехнічної бази школи, освітньовиховного процесу здійснюється у навчальному закладі завдяки цій співпраці. Батьки, меценати, серед них один з найбільших – директор шахти «Надія» Микола Криштопа, завжди вирішують куди краще вкласти кошти. Піклувальна рада, яка займається їх збором, прислухається до думки батьків. А у школі, в свою чергу, навчають дітей цінувати те, що придбано за меценатські пожертви. Тому й сільська школа саме така – сучасна, естетично оформлена, культурна і високопатріотична. Це мали змогу побачити освітні керівники Львівщини. Вона працює за історичнокраєзнавчим профілем. Тут – сучасні кабінети франко– та шевченкознавства, зал імені Климіва «Легенди», світлиця, де є багаті книгозбірні, сучасні інформаційні технології і присутній той одвічний український дух. Співпраця має й зворотній зв`язок. Школярі відчувають обов`язок перед громадою. Опікуються могилами, пам`ятником синів сілецької землі, хатоюмузеєм, яку подарував громаді Іван Турко. Вони допомагають стареньким одиноким людям. А до шахтарів приїздять з чудовими концертами. Про співпрацю і взаємну допомогу говорив також Сілецький сільський голова Ярослав Годісь. Очільники районних відділів освіти області були подивовані таким злагодженим механізмом співпраці школи, батьків, громади у цій сільській школі.
Далі семінар продовжив роботу у відділі освіти Сокальської РДА. До його роботи долучилися голова Сокальської РДА Микола Мисак, голова Сокальської районної ради Ігор Дацюк, заступник голови РДА Наталія Карташова, депутат Львівської обласної ради, секретар комісії з питань освіти і науки облради Андрій Корнат. Привітали гостей очільники району:
Микола МИСАК, голова Сокальської РДА:
– Сердечно вітаю усіх присутніх і вдячний начальнику Головного управління Львівської ОДА Михайлу Григоровичу Брегіну за довіру і оцінку роботи освітньої галузі, бо проведення на наших теренах такого семінару означає, що досягнення відділу освіти Сокальської райдержадміністрації варті уваги. Бажаю усім плідної, конструктивної роботи, гарного спілкування, обміну думками, і щоб позитивні результати ми винесли із сьогоднішньої зустрічі.
Ігор ДАЦЮК, голова Сокальської районної ради:
– З боку районної ради та райдержадміністрації є повна співпраця з відділом освіти Сокальської РДА. Начальник відділу освіти Роман Монастирський – голова фракції у районній раді. Ми активно співпрацюємо, реалізуємо багато проектів. Від перевиконання дохідної частини бюджету виділяємо левову частку коштів, власне, на потреби наших громад, зокрема, шкіл і дитячих садочків. Реалізуються програми «Санвузли у школах», «Спортазали» та інші. У цьому напрямку робота ведеться на належному рівні. Бо школа, діти – це головне, ми хочемо, щоб навчалися вони в належних умовах. Одну з шкіл – Сілецьку – ви мали змогу побачити. Вона не виняток серед інших, звичайна середня школа, де педагогічний колектив працює творчо і дбають разом з громадою і батьками за дітей. І таких шкіл у нашому районі багато.
З доповіддю «Сучасний підхід до управління освітою в умовах функціонування сільських та міського освітніх округів» виступив
Роман МОНАСТИРСЬКИЙ, начальник відділу освіти Сокальської РДА:
– В 2004 році на базі нашого району проводили подібний семінар. Тоді поняття «освітній округ» вперше прозвучало у межах України, і після того ми почали реалізовувати проект освітніх округів у районі. Моделі їх, і в нас у тому числі, різні. Хочу наголосити на тому, що не всі округи розвиваються однаково, не у всіх однакові показники. Звичайно, хтось є попереду, хтось відстає. Це реальна ситуація. Стараємось максимально вплинути на неї, проконтролювати і зробити все можливе, щоб округи розвивалися повноцінно. Від контролю, управління відділу освіти, а також впровадження інформаційнокомп`ютерних технологій, інновацій залежатиме результат їх діяльності. У районі – 112 освітніх установ. Функціонує п`ять освітніх округів. Це оптимальна модель, хоча ми починали з семи. І сподіваємось, що і надалі саме в такому ракурсі вони працюватимуть. Модель управління округом класична: в контексті впровадження сучасних інновацій. В процесі напрацювання тих чи інших моментів намагаємось її корегувати. Керує округом рада. Крім керівника та суб`єктів округу входить ще заступник голови ради, це додатковий оклад, який ввели рішенням сесії районної ради. Також є ще окружні бібліотеки, соціальний педагог, за кожним округом закріплений спеціаліст відділу освіти і два методисти РМК. Така класична модель є не у всіх округах. Враховуємо думку педагогів. Засідання ради відбувається щомісяця, де вирішуються ті чи інші планові питання. Запровадили в практику роботи рад, так звані дорадчі органи, які допомагають вирішувати сучасні проблеми. Управлінський супровід здійснюємо за допомогою спеціалістів районного методкабінету. Всі рішення, які приймають в рамках округу, намагаємось, щоб вони були колегіальні, демократичні. Знаємо про ті проблеми, які з`являються в округах, обговорюємо і вирішуємо їх на раді директорів, яка працює теж щомісяця. Всі повноваження делегуємо на засідання ради округу, де й приймають відповідні рішення. Такий принцип децентралізму приносить більший ефект для розвитку освітнього округу. Відділ освіти, райметодкабінет теж здійснює управлінську діяльність, працюємо з директорами опорних шкіл, з керівниками округів, відповідні семінари відбуваються двічі на рік, таким чином впроваджуємо освітянські інновації. І, найважливіше, щоб побачити наскільки він дієвий, наскільки прогресує, запроваджена моніторингова система. У нас розроблений комплекс моніторингів, провівши їх, бачимо позитивні і негативні сторони розвитку того чи іншого округу. Є постійний, а є плановий моніторинг, останній проводимо двічі на рік: в грудні і травні. Результати моніторингу директор використовує, коли проводить громадські звіти. В цьому році ми запровадили моніторинг знань випускників, які претендуватимуть на медалі, буде тестове завдання, хто з ним справиться, той, відповідно, може претендувати на медаль. На основі вищеперелічених кроків формуємо основні пріоритети відповідно на той чи інший навчальний рік. На 20112012 навчальний рік – це реалізація державних цифрових програм, вдосконалення питання профілізації школи, додаткові освітні послуги. Ось так виглядає модель управління шкільними освітніми округами.
Працюємо над розвитком дошкільної, загальносередньої і позашкільної освіти. Велика увага як на рівні держави, так і району приділяється розвитку дошкільної освіти. На 80 відсотків закінчили виконання програми «Дошкільна освіта» 20092012 рр. Це добрий показник, нині готуємо нову програму на період 20122017 рр. і хочемо винести її на розгляд сесії.
Загалом у районі функціонує 52 дошкільні установи, які охоплюють дошкільним вихованням майже три тисячі дітей дошкільного віку. Поки що ще на території не всіх сільських рад є дитсадки. Цю проблему нам треба вирішити по Бутинській, Мурованській, Сілецькій, Межирічанській сільських радах. Думаю, що через два роки, це питання знімемо з порядку денного. В деяких сільських радах є по дватри дитсадки. А де їх нема, то відкриваємо НВК. Були різні шляхи: при школах відкривали додаткові групи, або ж ремонтували чи й будували нові приміщення. Дошкільною освітою в районі віком від одного до шести років охоплено 52 відсотки, а від трьох до шести – 84 % дітей. Щодо тих інновацій, які впроваджуємо в загальносередній освіті, то основний акцент – профілізація старшої школи. Розроблена відповідна програма профільного навчання. Сорок відсотків старшокласників обрали природничоматематичний напрямок, філологічний – 15, суспільногуманітарний – 14. Щодо профілізації, то намагаємось покращити матеріальнотехнічне оснащення наших кабінетів, лабораторій, активне впровадження інформаційних технологій і моніторинг якості знань. Все це збираємо у відповідній базі даних, заповнюємо портфоліо вчителя і маємо змогу подивитися як педагог працює протягом п`яти років. Велику увагу приділяємо нашим реорганізованим навчальним закладам – гімназії, ліцеям, колегіуму. Намагаємось покращити їх матеріальну базу, працюємо, щоб їх менеджерова політика була набагато кращою. Там запроваджена науководослідницька робота. Особлива увага приділяється вихованню і навчанню. Стимулюємо переможців обласних, всеукраїнських олімпіад. Актуальне питання – здоров`я дітей. Питання забезпечення гарячим харчуванням у нас вирішене у 63 навчальних закладах, де функціонують харчоблоки. У п`ять шкіл довозимо гарячу їжу в термосах. Через два роки ця проблема у нас буде повністю вирішена. Працюємо над облаштуванням спортивних майданчиків, спортзалів. Хочемо максимально здійснити програми «Шкільний автобус» і «Шкільний туалет». Інформатизація шкільних закладів на досить високому рівні. Всі середні, основні школи забезпечені комп`ютерами. Хочемо, щоб в кожній опорній школі були свої медіацентри, медіатеки. У всіх школах III, IIII ст. є Інтернет. Результати роботи по різних напрямках наших освітніх округів досить непогані. У цьому році маємо високий показник призерів обласних олімпіад 37, торік було 24.
За останні чотири роки нам вдалося суттєво покращити матеріальнотехнічне забезпечення усіх позашкільних закладів, відремонтувати їх приміщення. І вони відповідно мають досить високі показники у різних напрямках, починаючи від БДЮТ, який виходить на всеукраїнський рівень, станції юних техніків. Вагомі досягнення наших спортсменів, і, звичайно, у Малій академії наук, яка і в цьому році завоювала друге місце в області. Кожний позашкільний заклад охоплює майже 50 відсотків дітей сільської місцевості.
Така модель управління шкільними округами об`єднує з одного боку керівництво, яке керує навчальним процесом, з іншого – виконавців – це навчальний заклад і громада, яка вимагає від нас надавати якісні послуги, а разом – створюють таке замкнуте коло, по якому стараємося впроваджувати ті чи інші механізми. Отож, чим швидше рухаємося, чим більше механізмів використовуємо, тим кращі результати показують наші навчальні заклади.
Щодо реалізації єдиної освітньої політики у Сокальському освітньому окрузі ділились досвідом інші виступаючі.
Про організацію профільного навчання в міському освітньому окрузі, формування позитивного іміджу навчальних закладів розповіла:
Наталiя ДРАГАН, голова ради Сокальського освітнього округу, директор Сокальського НВК «ЗШ IIII ст. №4ліцей»:
– Сьогодні з впевненістю можна сказати, що освітній округ – один з найефективніших шляхів удосконалення системи освіти на рівні району, підвищення її якості та створення умов доступу до якісної освіти. Сокальський освітній округ існує з 2008 року і в нього входять 23 суб`єкти, з них вісім навчальних закладів•IIII ст., чотири загальноосвітні школи першого ступеня, дев`ять дошкільних та чотири позашкільних закладів. Специфіка нашого міського округу в тому, що у нього входять і сільські, і міські школи. Для забезпечення старшокласників профільною освітою три міські заклади реорганізовано в НВК школи – ліцеї та школу – колегіум. Стараємось зберегти мережу позашкільних закладів. В раду округу ввели посаду соціального педагога. Для допомоги керівництву у нас створені такі дорадчі органи: науковометодична рада, рада виховників, рада з інноваційної діяльності, динамічні групи керівників окружних методоб`єднань. Працюємо над проектом державногромадської моделі. Округ в цілому, і навчальні заклади, що в нього входять, об`єднує спільна місія, яка ставить перед нами пріоритетні завдання. Цьогоріч працюємо над підвищенням якості профільної освіти, розширенням додаткових освітніх послуг, а також підвищуємо позитивний імідж навчальних закладів. Можливості міського округу дозволяють нам мати широку мережу профілів, сьогодні їх у нас дванадцять. Проводимо допрофільну підготовку учнів восьмихдев`ятих класів. Вчителі, які викладають у профільних класах, об`єднані у творчі групи. Проводимо моніторинг якості з профільних дисциплін, та діагностику профільних інтересів учнів дев`ятих класів. За попередні роки створено п`ять авторських програм. Відповідно до плану розвитку округу складаємо учнівське портфоліо при вступі у ліцейні класи. Працюємо над розширенням сфери додаткових освітніх послуг. Для розвитку лідерських здібностей у школах створені учнівські клуби, секції, здійснюється волонтерська діяльність. Гордістю округу є три зразкових колективи. У планах – проведення моніторингу вихованості наших учнів та створення нових музеїв.
В окрузі діє програма «Обдарована дитина», існує база даних обдарованих дітей. Школи велику увагу приділяють портфоліо кожної талановитої дитини. Працюють три учнівських наукових товариства «Едісон», «Академік», «Наукове товариство гімназистів». У професійному районному конкурсі «Вчитель року» наш освітній округ впродовж останніх років займає перше місце. А за десять років сто учителів стали призерами і переможцями цього конкурсу. Працюємо над модернізацією матеріальнотехнічної бази закладів округу відповідно до профілю школи. За допомогою моніторингу кожен навчальний заклад виробляє свою іміджеву політику. Одним з ефективних засобів управління округом є моніторинг. З кожним роком зростає зацікавленість батьків школою, яка перш за все дає знання. Так, Сокальська гімназія складається із 48 відсотків сільських дітей і 52 – міських. За результатами зовнішнього незалежного оцінювання гімназія має один з кращих показників у області, тому територіальний контингент її учнів зростає щороку. Нині в гімназії навчаються учні із 27 населених пунктів. Збільшується кількість учнів, які доїжджають з інших сіл району, і в інші школи округу. У Сокальському окрузі протягом багатьох років найкраща успішність учнів на олімпіадах. Впевнені, що цей результат тільки покращу ватиметься.
Про окружні психологопедагогічні пункти як інновацію у сфері психологопедагогічного супроводу функціонування освітнього округу, з досвіду роботи Сокальського ОПППКП ділилася:
Ганна ФЕНЧИН, завідувач РПМПК:
– Зі створенням округів у районі ми шукали таку модель психологопедагогічного супроводу, яка б оптимально забезпечувала потреби всіх учасників навчальновиховного процесу. І результатом такого пошуку стало створення окружних психологопедагогічних консультаційних пунктів, що дало можливість реалізувати принцип особистісно зорієнтованого підходу до навчання та виховання учнів, здійснювати профілізацію старшої школи, діагностичну роботу з усіма категоріями дітей, в тому числі з особливими потребами, групи ризику та обдарованими, а також здійснювати індивідуальне та групове консультування для всіх учасників навчальновиховного процесу. Працівники психологопедагогічних консультаційних пунктів у своїй діяльності підпорядковані раді округу. До складу окружних пунктів входять практичні психологи, соціальні педагоги, вчителілогопеди. Щорічно на початку року складаємо циклограму діяльності практичних психологів. Голова ради округу отримує консультації з питань соціальнопсихологічного супроводу навчальновиховного процесу. Адміністрація суб`єктів округу отримує соціальнопсихологічну допомогу у роботі з учнями групи ризику. Вчителям допомагають практичні психологи при проведенні якихось методичних заходів, а класним керівникам – щодо сприятливого клімату в учнівському колективі, а також щодо розв`язання конфліктних ситуацій. І учні отримують діагностикокорекційну допомогу. Ось таким чином у школах Сокальського округу відбувається психологічне забезпечення навчальновиховного процесу.
Про проектноцільовий підхід до управління позакласною роботою у навчальних закладах району, результати роботи щодо впровадження пріоритетних напрямків вела мову
Галина ГІБЛЯК, завідувач РМК:
– Працюємо над проектом впровадження пріоритетних напрямків позакласної роботи в освітніх округах. Ставимо завдання не лише удосконалити позакласну роботу, звузити зміст її напрямків, підвищити якість, таким чином посилити допрофільне навчання, щоб дитина мала змогу здобути соціальний, громадський досвід. Здобути навики професійної діяльності. Виготовили модель школи, яка працює за певним напрямком, наприклад, лісництва чи журналістики, туризму, маємо непогане матеріальнотехнічне, навчальнометодичне забезпечення. Школа, яка працює у певному напрямку, залучає учнів, які працюють в окружних факультативах, окружних секціях. Стараємось, щоб кожен заклад вибрав для себе одиндва пріоритетних напрямки. У виборі важливу роль відіграє думка дитини, а також кадрові можливості і матеріальна база. І, звичайно, маємо профіль в опорній школі. До його створення залучені вчителі, учні, батьки, наші партнери – громадські організації чи державні установи, які допомагають працювати над проектами. Всі 68 загальноосвітніх навчальних закладів вибрали для себе пріоритетні напрямки у позакласній роботі. 21 школа – екологонатуралістичний напрямок, це пояснюється небайдужістю педагогічних, учнівських колективів до екологічної ситуації нашого гірничого району. Також шкільні колективи обрали історикокраєзнавчий профіль, журналістику, музейну справу. І в дошкільних установах працюють за пріоритетними напрямками, а це бажання йти в парі зі школою. Здійснюємо навчальнометодичний, інформаційний супровід інновації. Це робота методичного кабінету надавати методичні рекомендації школам, плануємо проекти, проводимо наради.
Про реалізацію принципу наступності в освіті, функціонування логікоматематичного напрямку ДНЗ №5 м. Сокаля розповіла
Людмила ВЕНГЕРАК, завідувач ДНЗ №5 м. Сокаля:
– Напевно, найдовше шукали своє місце у відлагодженому механізмі діяльності освітніх округів дошкільні навчальні заклади. І ту важливу місію, яку ми згодом спільно визначили, повинні гідно нести. У нашому дошкільному закладі №5 м. Сокаля функціонує вісім вікових груп. Для створення рівних умов отримання якісної дошкільної освіти вивчили думки, запити батьків, врахували відсотковий та кількісний склад дітей, батьки яких обирали загальноосвітні заклади з математичним профілем навчання. З метою формування цілісного світогляду, гармонійного розвитку, виховання та навчання дітей на засадах базової програми «Я у світі» працюємо у взаємозв`язку з такими складовими: логікоматематичний розвиток, формування розвиваючого середовища, організація масових заходів, фізкультурнооздоровча робота, матеріальнотехнічне забезпечення, медикопрофілактичні заходи, робота з родиною та наступність дошкільного закладу і школи. Пріоритетний напрямок роботи з логікоматематичного розвитку знаходить своє відображення в заняттях різного виду, пошуководослідницькій діяльності, конструюванні, роботі профільних груп. Сьогодні ця інформація доступна для батьків при виборі дошкільної установи. Прагнемо, щоб кожна дитина могла знайти заняття до душі, повірила у свої сили, розвинула здібності… Коли дитинка приходить у дитсадок, вихователі діагностують її знання і навички, виявляють нахили, окружний психолог визначає рівень пізнавального розвитку, допитливості та надає рекомендації. В профільних групах працюємо з дітками за спеціальними методиками. Проводимо спільні уроки наших колишніх випускників дитсадка, нині першокласників, з вихованцями дитсадка, які в наступному навчальному році стануть учнями четвертої школи. Створюємо діагностичну карту, яка є супровідним документом випускника дошкільної установи при поступленні у перший клас і основною інформацією для вчителя. За останні три роки найбільша кількість наших вихованців обрали школу №4, яка працює за фізикоматематичним профілем, і тепер успішно навчаються там.
«Розвиток шкільної журналістики як умова здобуття соціального та громадського досвіду учнів» – про це інформувала присутніх
Любов ОМЕЛЯШ, директор Сокальської гімназії імені Олега Романіва:
– За напрямком журналістики в районі працює п`ять шкіл, а в Сокальському освітньому окрузі – дві: гімназія імені Олега Романіва та Сокальський НВК «ЗШ IIII ст. №3– колегіум». Мета проекту – формування соціальноактивної особистості. В той же час ми забезпечуємо реалізацію права дитини на вільне висловлювання. Формуємо позитивний імідж школи, освітнього округу, пропагуємо себе сокальській громаді. Навчаємо учнів критично мислити, формувати культуру громадянськості. Діти працюють у команді і вчаться бути толерантними, реалізовують свій творчий потенціал. Учасниками цього проекту є учні як безпосередні його реалізатори. Вчителі навчають основам журналістської майстерності, заступники директора з навчальновиховної роботи корегують їх діяльність. Ініціативні групи у школах є членами ради округу. Презентують профіль журналістики за такими напрямками: шкільні масмедіа, зокрема, періодичні друковані видання, радіо та тележурналістика. З 2009 року у районному часописі «Голос знад Бугу» раз у місяць виходять дві сторінки, які присвячені цілком освітнім округам району, де школярі публікують свої найкращі матеріали. У чотирьох школах міського округу випускають газети учнівського самоуправління. У Сокальській гімназії друкують три періодичні видання: «Вісник гімназії», «Скриня методична» (для вчителів), «Мандруємо Європою» (випускають члени Євроклубу). Предметом особливої гордості є створення медіа– центру. В школах обладнано радіовузли. Радіопередача «Велика перерва» виходить на базі ЗШ №3. Юні журналісти розробляють проекти. Учні Сокальської гімназії – «Творення інформаційноресурсного забезпечення з функціонування шкільних ЗМІ», за який виграли гранд Міжнародної організації з міграції і кошти витратили на модернізацію цього напрямку. Мета діяльності наших медіацентрів – створення інформаційнопросвітницьких фільмів з актуальних питань навчання та виховання. Опорним у освітньому окрузі є медіацентр ЗШ №3, там є потужна студія звукозапису, яку використовуємо для потреб усього району. Відділ освіти приділяє належну увагу їх технічному забезпеченню. Наші видання стали лауреатами національного конкурсу у м. Миколаєві. Та найбільшою нагородою є прагнення і бажання юних журналістів продовжувати навчання з цього профілю у вищих навчальних закладах.
Про формування суспільноактивної особистості учня через учнівське самоврядування та співпрацю з дитячоюнацькими організаціями інформувала
Галина МАТВІЇВ, методист райметодкабінету:
– Реалії сьогодення ставлять перед нами завдання виховання суспільноактивної особистості і значна частина відповідальності покладена на школу. Ставимо собі за мету активізувати молодіжне шкільне середовище, допомагати вирішувати питання учнівської спільноти, підвищувати громадську активність учнівської молоді. Виявляємо та підтримуємо лідерів молодіжного руху і дитячих та молодіжних організацій. Створення умов для всебічного розвитку учня, а також чіткої організаційної структури – це здійснення зв`язку між відділом освіти, освітніми округами, вчителями, учнями та батьками. Реалізовуємо через участь у виховних справах району та освітніх округів, діяльність регіонального учнівського парламенту та співпрацю з молодіжною організацією «Пласт». Є справи, які успішно проводять на рівні округів, це – чемпіонат гри «Що? Де? Коли?». Соціальні проекти проходять на базі опорних шкіл освітніх округів. Учнівська ініціатива може розвиватись і реалізовуватись в процесі діяльності учнівського самоврядування. У 2007 році створений районний учнівський парламент, а пізніше окружні і регіональні учнівські, до його складу входять представники молодіжних організацій, зокрема, «Пласт». 2012 рік – це рік сторіччя утворення «Пласту». Ця організація в нашому районі працює досить активно. У всіх п`яти освітніх округах району створені пластові осередки, які між собою взаємодіють. Пластова спільнота на Сокальщині зросла кількісно без втрати якісного складника. Ми переконались, що надана дітям можливість реалізовувати свої ідеї та вчасна допомога, лише сприяють розвитку їх ініціативи та громадської активності
Своїми думками стосовно учнівського самоврядування та участі у молодіжній патріотичній організації «Пласт» поділилися голова регіонального, а також і обласного учнівського парламенту Христина Процик та пластунка, лідер одного з пластових таборів, учениця Двірцівської школи Наталя Білецька.
Підсумував роботу семінарунаради Михайло БРЕГІН, начальник Головного управління освіти і науки Львівської ОДА:
– Слухаючи дане представлення, дивився на своїх колег, побачив, що воно викликало велике зацікавлення. Але скажу відверто, що 2004 рік, коли розпочиналась робота зі створення освітніх округів і 2012ий – дуже велика різниця. Є відчутний поступ вперед. Проведена велика і системна робота. Цей проект, який розпочинав Сокальський район щодо створення освітніх округів, то не формальний підхід, а досить напружений і поетапний шлях. Власне, з формування іміджу кожної опорної школи проведена велика і системна робота. Це свідомий вибір громади, батьків і дітей. Починається робота від народження дитини до дошкілля, відслідковується її портфоліо, видно її розвиток. Ці напрацювання надзвичайно цінні. Ми побачили велику кількість цікавих речей, нам запропонували багато матеріалу. Переконаний, що наш Інститут післядипломної педагогічної освіти попрацює у цьому напрямку, варто, щоб і наші методичні служби зацікавилися, і психологи, і соціальні працівники взяли за фундамент досвід сокальчан. Завжди краще йти проторованим шляхом, де крок за кроком зроблено дуже багато. Щиро дякую тим, хто організував цю нарадусемінар, а також вдячний районній владі за підтримку освіти, бо відчувається системна праця, відчувається, що тут вирішують фінансові питання, які стосуються саме освіти. Добре сокальські освітяни працюють зі спонсорами та із залученням позабюджетних коштів. Освіту підтримують шахти, підприємці, громада. Ми побачили як в Сілецькій школі мудро працюють із батьківськими коштами. Є система роботи і цей досвід треба переймати. Ми не часто їздимо на саме такого рівня семінари, де є чому повчитися.
Свого керівника підтримали начальники районних відділів освіти Львівської області, коли попросили поділитись думками, то практично всі говорили, що вражені проведенням цього семінару, бо побачили, яка ґрунтовна робота проведена відділом освіти Сокальської РДА щодо управління освітою в умовах функціонування округів, а також відчули ту вагому фінансову підтримку районної влади в покращенні матеріальнотехнічної бази навчальних закладів.
Оксана ПРОЦЬ.
Фото автора.