Багато випускників та вчителів завітало до Телязької школи, щоб взяти участь у святкуванні 20літнього ювілею цього навчального закладу. Педагогічний колектив зробив все можливе, щоб свято стало насправді незабутнім і для колишніх вихованців, і для вчителів, що сіяли тут у дитячі серця зерно знань. Випускники мали змогу оглянути шкільні класи, де навчалися і, наче знову повернутися у дитинство. Не в одного забриніла на очах сльозинка при спогадах і зустрічі з друзями. Вітальні стінгазети зі світлинами відновили у пам'яті ті світлі миті шкільного життя. Зворушливими віршованими рядками свято відкрили ведучі семикласниця Марта Дубчак, дев`ятикласник Олександр Москалюк, вчителі української мови та літератури Ольга Горилюк та Юлія Вовчак. Усі присутні повернулися в минуле у розповідях про далекий 1992 рік. Радісним гомоном, веселими усмішками дітвори, букетами різнокольорових квітів ожило тоді шкільне подвір'я на святі першого дзвоника. В швидкому ритмі забилося "серце" навчального закладу, педагогічний і учнівський колективи якого активно влилися у шкільне життя села та району. На той час директором школи був Іван Борисюк.
…На екрані цифра двадцять. Одна за одною з'являються фотосвітлини, зафіксовані в різні періоди шкільного життя. Хоч літ пройшло чимало, багато чого розгубила людська пам'ять, та хочеться згадувати лише приємне.
Святковий концерт був наповнений музичними дарунками у виконанні учнів, вчителів та випускників школи. Концертні номери змінювалися спогадами почесних гостей, веселими жартами, урочистими привітаннями. Перші теплі спогади і привітання пролунали із уст вчителя української мови та літератури Надії Оріховської. Вона працювала в нашій школі донедавна, а також зробила великий внесок у те, щоб школу все ж таки було перенесено у нове приміщення в селі Теляж. Усіх теплих слів і побажань не перелічити. Випускникамювілярам приємно було знову відчути себе школярами, пригадати уроки, цікаві моменти із шкільного життя, що найбільше запам'яталися, подякувати вчителям за невтомну працю і за те, що багатьом допомогли обрати правильну стежину в житті. Школа змінилася з тих часів, але рідний дух дитинства залишився тут назавжди.
Зараз наш навчальний заклад набагато гарніший і вчитися тут зручніше та комфортніше. Ще кілька років тому не було їдальні, кухні та внутрішніх туалетів. Невтомною працею педагогів, батьків, директора школи Олександр Тимчука, а також фінансовою та матеріальною підтримкою відділу освіти втілено в життя довгождану мрію.Та найголовніше у Телязькій школі її душа, ті дух та настрій, який формується колективом вчителів, учнів та їхніх батьків ось уже двадцять літ поспіль. Шкільний годинник невблаганно відлічуватиме час: 20, 30, 40, 50 років, а школа залишатиметься молодою, адже її приміщення з року в рік будуть наповнюватися новими дзвінкими голосами учнів. То ж нехай в стінах нашої школи завжди панує атмосфера турботи і щасливого дитинства, адже тут живе дух навчання, творчості, таланту і радості.
Юлія ВОВЧАК,
вчитель світової літератури.