Про освіту

В Матові на Сокальщині відбулася зустріч випускників 1972 року

У школах є добра традиція влаштовувати зустрічі із випускниками минулих років. Така зустріч відбулася і у Матівській ЗШ III ст.

Важко словами передати ті емоції, той стан душі людей, котрі не бачилися сорок років. Не відразу й впізнали один одного. Треба було знайомитись заново. Ми дуже щасливі, коли зустріли свого колишнього класного керівника Олександра Володимировича Гоя, в якого були першими учнями. Незважаючи на свій молодий вік, він був добрим вчителем, не рахувався з власним часом. Часто займався з нами додатково, із задоволенням передавав свої знання, навчав самостійно думати, не боятися труднощів. Із задоволенням організовував екскурсії, туристичні походи, дав нам відчути радість дитинства.

Незабутніми були спогади про першу вчительку Олену Петрівну Пастернак. Спокійна, розсудлива, високоерудована, доброзичлива. Саме вона навчила писати першу літеру, перше слово, була для нас, наче друга мама.

З різних причин ми не зібралися усім класом. На жаль, зустріч відбулася надто пізно. Адже багато учителів і навіть двох однокласників уже нема серед нас – вони відійшли у вічність.

Не дочекалась нас і наша рідна школа, яка колись була Смиківською восьмирічкою. Замість неї – сучасне просторе приміщення навчального закладу.

Але зустріч таки відбулася. Тепла, зворушлива зустріч з дитинством та юністю. Ми поринули у безтурботні і щасливі дитячі літа, кожен пригадав улюблений предмет і вчителя, цікавий епізод із шкільного життя, перше кохання… В нашому серці пробудилось те, що не повторюється і не забувається. У цей момент ми зрозуміли, що життя – то мить. Здавалось, що недавно закінчили школу, а вже стоїмо на порозі пенсійного віку. І як з`ясувалось, дечого й не встигли ще зробити, сказати, відкрити своїх почуттів. Десь у вирі літ загубилися наші добрі слова до наших наставників, однокласників.

Тож ми, випускники 1972 року, висловлюємо щиру вдячність усім, хто сприяв нашій зустрічі. Насамперед, педагогічному колективу Матівської школи, який очолює талановитий педагог Галина Федосіївна Дячок. Саме вона розповіла нам про школу, її здобутки, добрим словом згадала колишніх учителів. Завдяки завучу школи, класному керівнику 9 класу Руслані Михайлівні Сущенко та вчителю музики і співів Раїсі Олександрівні Яремчунь учні школи підготували для нас чудовий концерт.

Добро ці люди творять у житті:
Піклуються, виховують, навчають,
Бо про майбутнє дбають кожну мить
І освітянами усі їх називають.
Хай будуть вдячні Вам і діти, і батьки,
Гідно оцінить Вашу працю і держава!
І хай надалі завжди Вам щастить
У пошуках, у злетах, в добрих справах!
А ще пригадались рідні слова минулих років:
Школо моя ти прекрасна,
Матівська школо моя,
Згадка про Тебе не згасне,
Де б не знаходилась я.

Від імені випускників 1972 року Матівської школи – Галина ЛЕВУСЬ.

Голос Сокальщини на GoogleNews