Home / Про освіту / У першу суботу лютого у стінах Сокальської гімназії збираються випускники

У першу суботу лютого у стінах Сокальської гімназії збираються випускники

Надворі холод блукав вулицями Сокаля, а випускники Сокальської гімназії спішили до своєї школи, щоб зігріти свої серця спілкуванням із однокласниками та вчителями, яких так давно не бачили. Адже традиційно у першу суботу лютого у стінах гімназії збираються її випускники, цьогоріч це ті, хто закінчив школу 50, 40, 25, 20, 10, 5 років тому. Звісно, прийшли і наймолодші, минулорічні випускники, а от найстаршим був представник, який закінчив школу 58 років тому. 

Сучасним гімназистам цікаво дізнаватися, як склалося життя вихідців із рідної школи. І ось ми заходимо в школу та бачимо людей, які тепло спілкуються між собою. Вони ж як родина, всю юність провели разом. 

Підходимо до чоловіка поважного віку. Це Богдан Андрійович Сметана, дуже цікавий співрозмовник і надзвичайно творча людина, хоч за фахом  учитель математики. Пише вірші, переважно на духовну тематику, а от школі присвятив авторську пісню "Зустріч", яку відразу ж і виконав та запропонував слова і музику для виконання гімназистам.

А ось заходить молодий парубок. Здалося, що він ще зовсім юний, а вже минуло 10 років, як закінчив школу. Свою мету Назарій Федишин здійснив  закінчив університет "Львівська політехніка" та УКУ. Назар розказує про враження від зустрічі з однокласниками, які тепер уже хтось за кордоном, хтось на державних роботах чи починає власний бізнес. У багатьох уже є власні сім'ї.

А ось приємна зустріч класного керівника Вірослава Йосиповича Лесика з його ученицею  Любов’ю Несторівною, яка закінчила школу 40 років тому. Пані Любов згадувала про свої шкільні роки з усмішкою. Після закінчення школи із золотою медаллю стала вчителем математики. Також пані Любов поділилася з нами своїм життєвим досвідом: "Потрібно жити з любов'ю, якщо ви хочете, щоб вас любили, то любіть самі, що б не сталося  любіть". І в кожного з колишніх учнів  своя історія, власні побажання і для всіх спільна  рідна школа. Колишні учні заходили в кабінети, відвідували шкільні музеї, спілкувалися з учителями. А коли почалося свято і всі зібралися в актовій залі, знову згадували свої шкільні роки. Всі усміхалися, але у серцях, мабуть, було трішки смутку, тому що минулого вже не вернути. 

Випускників привітала директор гімназії Любов Михайлівна Омеляш. Учні випускних 7(11) класів підготували вітальну програму, під час якої звучали щирі слова, пісні, шкільний гумор і виконували танці. Різні люди ділилися спогадами про навчання в школі і розказували, як склалося їхнє життя тепер. Серед гостей  багато лікарів, учителів, інженерів, програмістів, економістів, перекладачів, журналістів. Надійшла вітальна телеграма від артиста Національного Одеського філармонічного оркестру, випускника 10-А класу 1966 року Степана Штикала та від п. Марії Рученчан і п. Ольги Оришкевич. До речі, у цей рік школу закінчувало 288 учнів. 

З особливою вдячністю до вчителів зверталися випускники вже відродженої гімназії, ті, хто закінчили школу 10 і 5 років тому, зібралися вони дуже великим колективом. Згадували найперше мудру науку і настанови від учителів, і навіть те, як дівчата змивали косметику перед уроками, а хлопці вишивали і в'язали на уроках трудового навчання так, що й сьогодні можуть повчити деяких дівчат… Класні керівники ювілейних випускників доводили, що їхні вихованці  найкращі й аргументували це переконливими фактами. І, незважаючи на те, вступили в омріяний вуз тчи ні,  всі стали справді хорошими людьми. 

Нам було дуже цікаво спостерігати за всім, що відбувалося. А ще ми вдячні, що тепер у нас побільшає книг у бібліотеці, посуду в їдальні, а в кабінетах тепер звучатиме музика і аудіотексти з нових радіоприймачів  усе це дарували вдячні учні рідній школі навіть у такий нелегкий час. 

Мар'яна Джусь, Юлія Кінах,  учениці 6(10)-Б класу Сокальської гімназії імені Олега Романіва.

 

   

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Третя школа у Сокалі святкує 50 років

 Саме 50 років тому свої двері ...