Переступивши поріг реабілітаційного Центру для неповносправних «Промінь надії» Сокальської асоціації інвалідів, ще у коридорі почула дитячі голоси. Це хтось з дівчат запитував як з’єднати листочок з квіточкою, а дехто просив допомогти розібратися із схемою візерунка. Серед них виокремлювався голос хлопчика, який розпитував як правильно закінчити виріб, а потім дзвінко заспівав українську пісню…
У кімнаті панувала робоча атмосфера, діти зосереджено схилились над виробами. На столі лежали різнокольоровий бісер, голки та дротики. Гуртківці вправно насиляли дрібненькі бісеринки на них. Глянувши збоку, ніколи б не сказала, що дехто з цих дітей не володіє рукою або хтось з них зле бачить. Їхні рухи були швидкі та вправні, і невдовзі вони створили квіточки чи листочки.
Помітивши мене, діти трохи зніяковіли, але невдовзі знову повернулися до роботи. Керівник гуртка – волонтер Надія Сущенко розповіла, що він функціонує з весни 2010 року. Спочатку його відвідували двоєтроє дітей, а зараз – уже 14. Зацікавилися бісероплетінням не тільки діти, але й дорослі. Наймолодшим гуртківцем є Богдан Федашко, якому виповнилося 11 років, а найстаршій – Тетяні Тарасюк – тридцять вісім.
Приїжджають на заняття й Катерина Яценко зі Стенятина, Оля Назарчук із Теляжа та Оксана Юськів з Шарпанців…
– Дітям, які прийшли в цей гурток, спочатку було дуже важко, – розповідає пані Надія. – Адже бісер дрібненький, насиляти і скручувати все докупи нелегко. Це не у всіх виходить одразу. Кожен з вихованців плете те, що йому найкраще вдається: хтось робить листочки, дехто – квіточки, потім ми це поєднуємо.
Жінка зауважує, що за рік відвідування гуртка її вихованці стали відповідальнішими та терпеливішими.
Це підтвердили й дівчата, які з гордістю показували виготовлені власноруч сувеніри з бісеру: кактуси, грошове дерево, букети квітів… На заняття охоче приходять двічі на тиждень – у вівторок і четвер. Про себе називають це роботою. Більшість з них відвідують ще й гурток із виготовлення декоративних свічок, який також веде пані Надія. Спеціальне обладнання для цього придбав•п. Аад Хармсен, представник благодійної фундації «Голландія – Україна: допомога і транспорт», за що гуртківці йому щиро вдячні!
Також тут функціонує гурток шиття і комп’ютерної вишивки. Його веде досвідчена майстриня Оксана Шпатух. Для цього тут придбали три швейні машинки і одну комп’ютерну вишивальну.
Жінкиволонтери розповідають, що допомагають дітям із затримкою розвитку розкрити свої здібності, адже талант має кожна людина. Потрібно лише допомогти його відкрити! Заняття відвідують діти з особливими фізичними чи ментальними потребами – ті, кому найважче адаптуватися у суспільстві і кого не візьмуть у звичайний будинок учнівської творчості.
Діяльність гуртків здійснюється у рамках проекту «Організація зайнятості для людей з особливими потребами у м. Сокалі», який проходить у рамках програми «Підтримка вразливих груп населення у Західній Україні в період кризи», що виконується міжобласним благодійним фондом «Фонд розвитку Карпатського Єврорегіону» та Міжнародним Фондом «Відродження». Завдяки цьому проекту було придбано вишивальну машинку, бісер, полотно…
Батьки неповносправних дітей з вдячністю кажуть, що Центр реабілітації справді став променем надії для них та дітей, які тепер можуть збиратися, спілкуватися, навчатися і отримувати практичні навики чогось корисного для себе.
Голова Сокальської районної асоціації інвалідів Оксана Кононова радіє, що їхня організація, яка було створена ще 1997 році, завдяки Ніні Сергеєвій, успішно працює і приносить користь людям з обмеженими можливостями:
– Приємно бачити радість в очах дітей, які тримають готовий виріб. Вони горді тим, що зробили це власноруч. Багато з них не вірили, що зможуть нанизувати бісер на нитку, вишивати чи шити на машинці. Відтак робитимуть щось корисне для інших. Це їм приносить радість та дає віру у завтрашній день. Вони щасливі, що мають заняття для душі. Це для них велике задоволення, бачити, що виготовлені власноруч речі, потрібні людям. І це змінює їх самооцінку, допомагає їм адаптуватися у сучасному суспільстві.
Минулого року організація поповнилася ще одним чудовим волонтером з неабияким досвідом роботи та цінними знаннями: це американка Емілі Ватсон – волонтер Корпусу Миру США, яка приїхала в Україну зі штату Орегон.
З хвилюванням спостерігала як розпочиналася робота над реалізацією проекту, як люди виявили бажання брати участь в ньому.
– Приємно бачити позитивний результат своєї праці, як радіють діти, коли у їхніх руках з’являються вироби з бісеру чи оживає на полотні вишивка, – каже волонтер. – Незабаром до Сокаля приїде менеджер Корпусу Миру з Києва, який хоче дізнатися як працюють Центр реабілітації та гуртки, подивитися на речі, які виготовляють діти. Радію, що люди підтримують проект, і усвідомлюю, що ми робимо щось добре для суспільства.
– Спільно з Емілі в нас народилася ідея виставляти речі, виготовлені гуртківцями, на виставку, маючи за взірець Сполучені Штати. У неї вдома такі благодійні крамниці дуже популярні, і люди цінять речі, в які діти з особливими потребами вклали своє серце та мрії, адже їх виготовлення дається вкрай нелегко. Ми залюбки запрошуємо всіх сокальчан відвідати виставку «Промінчик», що знаходиться на нашому міському ринку, де можна на власні очі переконатися, що вироби цих діток – прекрасні, як і самі дітки! Та допомогти їм відчути, що їхні речі цінять, – говорить директор Центру реабілітації Ірина Гулявська.
Це дійсно особливі речі! Сувеніри та жіночі прикраси, вишиті рушники, сорочки, сумочки та фартухи із ініціалами, в’язані речі, декоративні свічки… Свої власноруч виготовлені речі можуть подати людиінваліди з усіх населених пунктів Сокальщини. Для цього потрібно сконтактувати із працівниками Центру реабілітації та принести свої речі (тел. 73764, м. Сокаль, вул. Чайковського, 42. Робочі дні: вівторок, середа, четвер). Також тут раді прийняти нових членів у діючі гуртки.
Емілі вважає, що для дітей, обдарованих талантами, але обділених здоров’ям, не мають зачинятися двері до працевлаштування і самореалізації. Тому за ще один рік волонтерської роботи в Україні разом з працівниками асоціації інвалідів планує видати кольоровий каталог, провести рекламну кампанію та зробити відомою в районі цю дійсно нову та незвичайну для Сокальщини виставку «Промінчик».
Ось вам і відповідь, чим кожен з нас може допомогти діткам та молоді з обмеженими можливостями. І недарма кажуть коли Бог бачить щось добре, то благословить це. Адже кожна людина – унікальна, здатна розвивати свої таланти та ділитися ними задля свого власного добра та добра інших. Їй потрібно лише простягнути руку підтримки.
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.
На знімках: Ірина Гулявська, Оксана Кононова, Емілі Ватсон.