Home / Про освіту / Великомостівчани побували у Швеції по програмі “Youthexchange”

Великомостівчани побували у Швеції по програмі “Youthexchange”

Уже декілька років поспіль учні Великомостівського НВК "Загальнооосвітня школа ІІІІ ступенів-ліцей" мають можливість відвідувати шкільний Євроклуб, яким керує вчитель англійської мови Ірина Балко. Школярі знайомляться з особливостями інших культур, сучасними проблемами, які існують у європейських країнах, намагаються знаходити нові шляхи їх вирішення, беруть участь у різноманітних конкурсах, заходах.

Невід’ємною частиною їх діяльності стали культурно-інформаційні обміни між державами. Учні були учасниками багатьох проектів, деякі з яких передбачали, що іноземні гості приїздитимуть до нас, а деякі, що ми  до них. Цього літа деякі учасники Євроклубу мали можливість відвідати Швецію. Ось враження декого з них.

Марія ГЛАДКА:

– Це перша моя участь у програмі "Youthexchange", але не перша поїздка в Європу, тож на початку нічого дивовижного і вражаючого, окрім нових знайомств та численних сувенірів у вигляді солодощів для сім’ї та друзів, я не очікувала. Проте все було не так, як здавалось. Високі будинки на широких вулицях, пусті на перший погляд міста і біляві синьоокі люди приховували в собі зовсім новий для мене світ.

Лише сім днів, але мільйон почутих "hello" і "goodbye" і слово "Швеція" набуло нового значення. Відтепер це не просто країна, адже у пам’яті залишились напрочуд толерантні люди і раніше невідома для мене культура  культура порядку і точності. Жодних спізнень, штовханини у супермаркетах чи людей, які перебігають дорогу, не дочекавшись зеленого світла. Ось це справжня взаємоповага один до одного. В підсвідомості цих людей змалечку закарбоване правило :"Стався до інших так, як хочеш щоб ставилися до тебе".

Наступне, що милувало око  це природа. Дуже знайома і рідна, але водночас незвична. Дерева, кущі і навіть ягоди, які також ростуть і в Україні спочатку створили атмосферу домашнього затишку, а потім здивували уже самим фактом своєї присутності. Виникає питання "Як таке можливо?". А відповідь дуже проста. Завдяки клімату у Швеції, одного чудового дня, коли ми через ліс ішли на озеро, щоб поплавати, нам випала солодка нагода поласувати ягодами чорниці та ожини наприкінці серпня. Чим не приємна несподіванка, адже такого у нашому житті може більше і не бути.

І ось настав час ще одного вражаючого факту. Після поїздки у Гетебург, що живе своїми правилами, і перебування у Молндалі, що дуже нагадує місцевість біля українських Карпат, ми поїхали на острів під назвою, яку доволі важко запам’ятати, але це звучить щось на зразок "Марстранд". Дуже красиве та приємне місце. Там панує затишок і спокій, якими можна насолоджуватись під час прогулянок тихими малими вуличками, на яких стоять красиві будиночки і цвітуть квіти. І жодна людина не дозволить собі зірвати бодай листочок із чужої клумби. А тепер, як я й обіцяла, вражаючий факт. Зовсім не типово для України! Цими малими вуличками гуляє безліч людей похилого віку, причому парами або групками по тричотири людини. Деякі з них  інваліди, але їх рідні та близькі надають їм підтримку та доглядають за ними. Ці старенькі люди не лежать прикутими до ліжка і їх не тривожить відчуття самотності, вони сповнені бажанням жити, вони щасливі. Деякі з них ще й досі кохають одне одного. Доказом стала дуже красива пара  дідусь і бабуся, яких ми зустріли повертаючись з острова. Вони тримались за руки так, наче їм лише вісімнадцять. Доволі незвично таке побачити і надзвичайно приємно.

Варто також поділитись враженнями і від самої участі у програмі "Youthexchange". Як на мене, це прекрасний шанс для молоді виховати у собі свідому високої культури особистість. Ми мали шанс спілкуватися англійською мовою і тим самим покращити свій рівень знань. І варто зазначити, що це також допомогло нам позбутися певного комплексу. Ми не боялися, що не зможемо щось сказати, адже певні слова можна було показати жестами. До нас прислухалися, намагалися нам допомогти, зрозуміти нас, і ми у свою чергу відповідали взаємністю. Після такого спілкування уже ніхто не боявся помилитись, сказати неправильно якісь слова і виглядати смішним. Також у нас була й певна практика виступів на публіку під час проведення так званого Workshop, де кожен був задіяний і мав можливість не лише брати участь у дискусії, а також спробувати себе у ролі організатора даної частини програми. Нам було однаково,  хто як одягнений, у кого яка зовнішність і у кого скільки грошей. Ми цінували набагато більше, важливими були поведінка, моральні якості, талант і внутрішній світ. Кожен із нас знайшов нових друзів і з впевненістю може сказати, що хоча б з одним із них зв’язок буде підтримувати не тиждень і не місяць. Ця дружба триватиме роками. Кожен із нас став на сходинку вище у своєму житті, адже тепер нас чекають у іншій країні, мене, для прикладу, у Вірменії, когось у Румунії, а когось знову у Швеції. І ми в свою чергу також чекаємо гостей, щоб показати їм наш світ, нашу культуру, наше життя. Дякую "Youthexchange" за незабутню поїздку, досвід, відпочинок і враження!

Олена ПАЛЬЦЕВА:

– Як прекрасно, коли тобі випадає шанс побувати в іншій країні. Полетіти вперше на літаку, побачити цікаві місця, насолоджуватися чудовими краєвидами, познайомитись з новими людьми. Такий шанс був у мене цього літа. Як член Євроклубу ВНВК, я побувала в чудовій країні Швеції. Незабутнім був кожен день, який я провела у шведському містечку Молндаль, у колі приємних людей з таких країн як Румунія, Вірменія, Україна і Швеція.

Ніколи не забуду національні вечори, які починалися традиційною кухнею кожної країни і закінчувалися танцями і веселощами. Надзвичайно цікавими були екскурсії у місті Гетербург. Вразили різноманітні архітектурні і скульптурні споруди, чисті зелені вулиці, великий футбольний стадіон. А перебування на одному з найбільших атракціонів Європи "Лізеберг"  було для мене незабутнім. Ніби я потрапила у казкову країну з різними видовищами та веселощами. Цікаві, казкові будиночки, "зайчики", які гуляють вуличками, музика, яка зачаровує слух, різноманітні атракціони  все це створювало мені прекрасний настрій. Я з великим захопленням гуляла по цій казці з моїми новими друзями.

Вперше побувала на Норвезькому морі, скупалась і отримала чимало позитивних емоцій. Кожного дня ми грали в різні, нові для мене ігри, які я запам’ятала і постараюся запровадити їх серед своїх друзів в Україні.

Віта ФЕДУН:

– Іще з минулорічної осені, з нетерпінням чекала продовження youth проекту "Doyouwannaplay-Gamesof-Democracyand-ParticipationII" (який цьогоріч відбувався у Швеції), здебільшого, завдяки тому, що уже вдруге хотіла відчути себе у вирі яскравих вражень та емоцій відкриття, і дослідження з точки зору туриста, мініатюрного світу, нового краю, яким для мене виявився вірменський. У даному обміні досвідом, ще окрім незабутньої подорожі, я за досить короткий проміжок часу знайшла нових друзів з різних куточків світу  Румунії, Швеції, Вірменії. З ними спілкуюся у Facebook дотепер.

– Отож, поринаючи у свої спогади, і безпосередню підготовку до проекту, я дочекалася 14го серпня  дня виїзду. Стомлена, але щаслива, українська команда прибула у Швецію. Так як ми прилетіли найпізніше, в аеропорту нас уже чекали "старі" друзі  всі учасники цього дійства. І ось довгоочікувана мить: слова привітання, дружні обійми, а у декого навіть сльози на очах. Як же я за цим скучила! Після прибуття у Торакуллу, нас почастували смачним шведським обідом, після чого почалися, власне, "GamesofDemocracyand Participation". На них у нас було відведено близько трьох годин вдень, решта часу займали екскурсії, яких, порівняно із минулим роком, було набагато більше. Отож, уже на другий день, ми помандрували на величезне лісове озеро, яких у Швеції, як виявилось, дуже багато. Приїхавши на місце, продовжили вже традиційні захоплюючі та веселі ігри на свіжому повітрі, після яких, у вільний час, ми мали змогу покататися на човнах..

– Наступного дня була запланована поїздка в сусіднє, друге за величиною країни місто  Ґетеборг, яке є найбільшим портовим полісом у всій Скандинавії. Воно наділене дивовижною атмосферою гостинності та дружелюбності, яку ми відчули на собі, приємно спілкуючись на його вулицях з простими перехожими, або ж із такими туристами як ми. У Ґетеборзі дивним чином гармонійно поєднуються шведські традиції з сучасним європейським стилем життя. Як ми згодом дізналися, також в ньому розміщується один з найбільших у Європі парків розваг "Liseberg", де нам вдалось побувати. Тільки ввійшовши у парк, відчула себе немов у казці: гомінка музика, багато світла, звідусіль чути дитячий сміх, чарівні скульптури, дерева, квіти… Все тут дивувало своєю красою і незвичністю. Загальним голосуванням було вирішено піти у славнозвісний замок страху, який лише одним своїм виглядом наводив на нас жах, проте вигляд, напевне, це найстрашніше,  що у ньому було, за виключенням кількох псевдопривидів, які висовувались із темних закутків палацу, і тут вже спрацьовував ефект несподіванки, так що попри все, кілька відчайдушних вересків від мене можна було почути. Після всього пережитого, наступний атракціон ми вибирали уже більш ретельно, через кілька хвилин старанного "штудіювання" флаєру Лісбергу всі чимдуж помчались на найбільші у світі дерев’яні американські гірки, про що, пізніше, покатавшись на них, аж ніяк не пожаліли: екстриму та адреналіну за цих від сили 5 хвилин було дуже багато.

– Останньою (аж ніяк не за значенням) нашою екскурсією, була поїздка на Північне море, зокрема острів Марстранд  невеличке приморське місто в Західній Швеції, популярний серед яхтсменів курорт. Щоліта тут проходить вітрильна регата, яка входить в кубок світу з вітрильного спорту. І справді, такої кількості вітрильників я ще не бачила. Подивившись на ідеально рівну, блакитну поверхню моря, так відразу і захотілось скупатись у цьому чудовому райському куточку, і байдуже що я не вмію плавати, навчуся, але, на жаль, не судилося, так би мовити, "першопрохідці" відрадили, вода була дуже холодною, майже крижаною.

Ідея цього проекту  дослідити вплив демократичних принципів на формування молодого покоління, шляхом проведення різноманітних ігор, презентацій, екскурсій та національних вечорів, завдяки яким ми дізнавалися більше цікавих фактів про інші культури, а отже, щось нове та до того незвідане, про наших нових друзів, за якими зараз дуже сумую. І взагалі, вважаю, що такі обміни є дуже доречними для нашої молоді, тому що завдяки цьому можемо вивчати світ, знайомитись із звичаями та традиціями різних країн, заводити нових товаришів, розширювати коло свого оточення, і в загальному свій світогляд.

Наталя ВЛАДИКА:

– На мою думку, метою цього проекту було не лише ознайомити нас з визначними місцями Швеції, познайомити з новими друзями, а побачити і зрозуміти устрій країни, яка входить в Європейський Союз, і зробити для себе висновки.

Проте, незважаючи на те, що ми жили разом з людьми з різних країн, які мають власні традиції та культуру, усіх нас об’єднують такі спільні поняття як: любов, дружба, милосердя, взаємодопомога, сім’я. Я вважаю, що постійне спілкування з нашими новими друзями, ігри в інтернаціональних групах зблизили нас не лише з ними, а й з усією нацією.

Найбільше мені сподобалось знайомитись з національною кухнею кожної країни, адже все було дуже смачне, а також з національним одягом, танцями та музикою. Мене приємно вразило те, що ця поїздка зблизила нас у власній національній групі, ми усвідомлювали, що наша поведінка  імідж України.

На завершення хочу сказати, що я отримала велике задоволення від цієї поїздки, а також знайшла багато хороших друзів. Іммануїл Кант писав: "Життя  це не ті дні, що пройшли, а ті, що запам’яталися". Впевнена, що дні, які провела в Швеції, запам’ятаю на все життя.

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Заслухали претендентів на посаду завідувача ФСК “Сокіл” м.Сокаль

У середу відбулося засідання комісії з питань охорони здоров’я, молодіжної ...