Home / Святкові події / Вшанування братства ОУН-УПА

Вшанування братства ОУН-УПА

Завдяки тому, що депутати Львівської обласної ради на сесії, 12 жовтня цього року, прийняли рішення: за утвердження та розбудову незалежної України нагородити почесними відзнаками до 70-річчя створення УПА активних учасників національновизвольної боротьби українського народу, такі нагороди отримали колишні вояки УПА, політв`язні Сокальського району. Вдячність Львівській обласній раді за те.

Бо, якби минуло ще з десяток років, хтозна, чи було б кому віддавати шану з тих, хто боровся за незалежність Української держави. І так вже декого вшановували посмертно. Зовсім недавно відійшли у вічність Параскевія Бочик та Володимир Сірко. Їх пом`янули хвилиною мовчання.

А тим, хто прибув особисто, або ж їх дітям, родичам чи внукам вручили нагороди голова та заступник голови Сокальської районної ради Ігор Дацюк та Володимир Чуб і депутат Сокальської міської ради Юрій Товарянський.

Їх отримали Іван Сорока, Михайло Коростіль, Максим Савка, Василь Мочульський, Петро Хрущ, Іван Сич, Василь Кашуба, Михайло Марків, Марія Грицай, Євгенія Віра, Роман Семенюк, Стефанія Багрій, Софія Баранюк, Степан Баранюк, Марія Венгерович, Василь Гнатюк, Михайло Дацюк, Михайло Дяків, Михайло Куцяба, Богдан Олесько, Євгенія Павлик, Марія Петрина, Марія Петрощук, Григорій Порозник, Петро Репко, Тарас Репко, Богдана Романишин, Марія Сакатюк, Ганна Таланчук, Зіновій Фарина, Олексій Чмелик, Микола Щепітка, Григорій Яремко.Сивочолих ветеранів визвольних змагань сердечно привітав депутат Сокальської міської ради, голова фракції ВО "Свобода" Юрій Товарянський:

Сьогодні маю честь від імені двох голів обласних рад: колишнього  Олега Панькевича, котрий склав свої повноваження, бо обраний народним депутатом України, і нинішнього – Петра Колодія, побажати Вам міцного здоров`я, радості, родинного щастя, добробуту, всіх благ. Нам, молодим, потрібно переймати Ваш життєвий досвід, Вашу мудрість, Ваше вміння любити Україну. Ми будемо відбудовувати, творити Українську державу, робитимемо все, аби бути гідними тих героїв, котрих немає вже серед нас. Ми відтворюватимемо правдиво нашу історію, щоб всі народи знали, за що боролася УПА. Низький Вам уклін за Ваше жертовне життя, сповнене боротьби за ідею незалежності України.

Зі словами, що йшли від самого серця, членів Братства ОУН-УПА, колишніх політв`язнів, привітав голова Сокальської районної ради Ігор Дацюк, адже серед тих, хто отримав нагороди, був і його батько Михайло Дацюк.

Ми разом відзначили сімдесятиліття УПА, свято нашої Української армії, яка була безпрецедентною в Європі армією, що зуміла вистояти, і завдяки якій була здобута наша незалежність, підкреслив Ігор Дацюк. Ми сьогодні завдяки Львівській обласній раді, її керівництву, вшановуємо Вас, Ваш героїчний чин. І найперше бажаємо доброго здоров`я, дякуємо Вам за нинішню натхненну роботу, що Ви є з нами у кожне національнопатріотичне свято, на посвяченні хрестів, пам`ятників, у поїздках до Львова. Ви – виступаєте, Ви – співаєте патріотичних пісень, ділитесь спогадами. Вклоняюсь Вам за Ваш чин в молодому віці, за Ваш чин зараз. Слава Україні!

 
Невеличкий, але емоційно насичений концерт показали вихованці та педагоги Сокальської школи мистецтв імені Віктора Матюка. Їх представила викладач Оксана Яник. Учениця 5 класу театрального відділення Богдана Кринична декламувала вірш Антоніни Листопад "На сповіді". Викладач вокального відділення Тетяна Гнатюк заспівала українську народну пісню "Посіяли, поорали". Поезію Василя Симоненка "Народ мій є" прочитав п`ятикласник Михайло Середа.
 
…Вдивляюсь в обличчя ветеранів визвольних змагань. Майже всіх  знаю особисто. Ось члени хору "Повстанець". Скільки міст і сіл об`їздили ті вісімдесятирічні співаки, щоб пропагувати повстанську пісню і полум`яне слово. Не приїхала з Тартакова Марія Грицай, бо дуже хвора. Але скільки вона наїздилась по Сокальщині і Львівщині на початку 90-их років, бо вболівала за Україну, а не за свою долю. Або ж Іван Сич, ходив від школи до школи і розповідав дітям про те, як тяжко далася українському народу та незалежність, і нинішнє покоління має твердо стояти за неї. Не було і Петра Хруща, котрому за кілька днів виповниться вісімдесят дев`ять, а він теж ще донедавна був у строю. Пригадую його патріотичні, ліричні вірші, мабуть, писав їх, коли з іншими повстанцями відпочивав десь "у лісі на полянці". Чи повна енергії і тверда у своїх переконаннях Марія Петрощук, котра вміє достукатися до кожного серця. Скромна Марія Петрина, котра разом зі своєю родиною теж перейшла сибіри, але ніколи не нарікає, завжди перша готова взятися за громадську справу. Зворушливо було бачити, коли сини Ігор Дацюк, Роман Мочульський та Михайло Баранюк обнімали своїх стареньких батьків  Михайла Дацюка, Василя Мочульського, Софію і Степана Баранюків і з гордістю тиснули їм руки. А зі Стефанією Вірою приїхали її внуки і правнучка  старенька світилася від щастя. З родинами Степана та Софії Баранюків та Ганни Таланчук, а також Параскевії Бочик знаюся з дитинства. Одні з них жили в нас на квартирі, інші  є сусідами. Пригадую, моя бабуся мені казала: "Вітайся, дитино, з ними дуже шанобливо". Тільки не відразу сказала чому, чекала, щоб я подорослішала. 
 
У вірші Антоніни Листопад "На сповіді" є рядок "Ми всі потрохи любимо Вкраїну…", а от вони любили її не потрохи, а всім серцем, бо за неї віддали свою молодість, свою волю, своє родинне щастя. За неї їх катували, вони відсиділи в таборах Інти, Воркути, Прокоп`євська, Кінгіра. Але України не перестали любити. І досі працюють, щоб наша Україна була українською.
 
Оксана ПРОЦЬ
 
 
 
 

 

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Вербна неділя

Вербна неділя – початок Страсного Тижня

Вербна неділя – свято, яке цьогоріч ...