Home / Святкові події / На Сокальщині пройшов конкурс “Ким я хочу бути? Як цього досягти?”

На Сокальщині пройшов конкурс “Ким я хочу бути? Як цього досягти?”

На одній з проповідей о. Богдан Лилик у тартаківській церкві Різдва Пресвятої Богородиці розповів своїм вірним притчу про те, як мама, котра дуже хотіла, щоб маленькі діти ходили до храму, а в хаті було холодно і голодно, гріла в долонях шкарпетки і на ніжки сплячих діточок вдягала їх. Минуло багато літ, мами не стало, а донька все згадувала ті шкарпетки, зігріті маминим теплом, як найкращий спогад про жертовну любов, доброту і допомогу… Подивуєтесь, що спільного має ця притча з конкурсом «Ким я хочу бути? Як цього досягти?» У ній побачила алегорію: всі причетні до конкурсу – члени Благодійного фонду «Майбутнє України. Сокальщина», і особливо жертводавці, так само самовіддано і жертовно зігрівають дітей з малозабезпечених родин на порозі самостійного життя, коли ті обирають майбутню професію. А багатьом з них дуже бракує підтримки, доброї сердечної поради, матеріальної допомоги і тепла…

Вже ввосьме відбувається цей конкурс на Сокальщині. З кожним роком він відшліфовується, викристалізовується, вишукуються нові можливості. Хоча ті самі люди творять його. Богу дякувати, ще твердо стоїть стовбур фонду, його душа і серце, його совість – Юлій Лукомський, а далі як гілля – його помічники: Ірина Мандрик, Ірина Калитовська, Оксана Царинська-Савчук, Любов Бенедишин, Валентина Михайлевич, Богдан Зарічний, Марія Христинич, Наталія Криштальська… Корені ж те дерево пустило і в Канаді, і в Австралії, і в Англії, і в Сполучених Штатах Америки, де мешкають українці, часто-густо вже не з українськими прізвищами, але, душа, серце залишились українськими, тому вболівають за свій родимий край. Це – Христина Чейз, власне, завдяки її підтримці і розумінню, започаткували цей конкурс. Вона разом з братом Юлієм Лукомським виплекали ідею конкурсу, за допомогою якого, як каже народна мудрість, – убили двох зайців. По-перше, спонукали дітей свідомо, виважено обирати професію, написавши аргументований, переконливий твір на тему: «Ким я хочу бути?» По-друге, в такий мудрий, толерантний спосіб діти з малозабезпечених родин, сироти чи напівсироти своєю працею над твором заробили перші гроші. А це дуже важливо. З часом когорта жертводавців побільшала. Членкиня Союзу українок з провінції Альберта (Канада) Христина Чейз звернулася в осередки Союзу українок, до парафіян українських церков. Те дерево благочин-ства пустило свої корінці в Австралії за допомогою Олега Лукомського та союзянки Тетяни Борець, в Англії – завдяки Андрієві Лукомському. А в цьому році – ще й у Сполучених Штатах Америки (п. Дарина Ярошевич), завдяки клопотанню членкині Союзу українок зі Сокаля, політв`язню Марії Петрощук, котра звернулася до тамтешніх посестер. І районна організація Союз українок Сокальщини, в особі її голови Ірини Мандрик, котра до того ж є одним з незамінних співзасновників благодійного фонду. Щастя, ще й у тому, що у Благодійного фонду «Майбутнє України. Сокальщина» є підтримка відділу з питань освіти сім`ї і молоді Сокальської РДА (начальник Роман Монастирський). І найголовніше, на наших теренах є той благодатний ґрунт, на якому можуть розкритися і розвиватися дитячі мрії – з 2005 року тут проводиться конкурс «Ким я хочу бути? Як цього досягти?»

Сокальська ЗШ I-III ст. №5 стала тим материнським гніздом, звідки вилітають у широкий світ окрилені перемогою конкурсанти. І цьогорічні випускники писали твори, ділилися роздумами про майбутню професію з членами благодійного фонду. І ось настала урочиста мить отримувати нагороди. Спочатку вихованці Наталії Криштальської (Сокальський БДЮТ та Сокальська спеціалізована ЗШ №3), а також юний талант Назар Куртяник (Сокальська школа мистецтв імені Віктора Матюка) та учні Сокальської ЗШ №5 виступили на сцені з концертною програмою. Cердечно і щиро її вела Ірина Калитовська, яка теплими душевними словами зуміла стерти межу між конкурсантами і тими, хто оцінював їх роботи. До слова запросили президента благодійного фонду, почесного громадянина Сокаля Юлія Лукомського, котрий щороку виступає на урочистостях, і кожного разу підступно, від розчулення і хвилювання, дрижить його голос, бо він, як батько, бажає щастя і добра цим дітям. Він дуже хоче, щоб вони не помилилися у своєму житті з вибором професії, звернули увагу на технічні, інженерні, будівельні спеціальності, не зійшли на манівці, не розчарувалися в людях, а на їх життєвій дорозі зустрічалися люди, готові підтримати і допомогти у добрих починаннях.

Про те, що подвижництво у нашому житті – то велика рідкість, говорила заступник голови РДА Лариса Фа-рин, котра сердечно привітала учасників конкурсу з перемогою, і висловила слова вдячності членам благодійного фонду. Справжніми професіо-налами і громадянами нашої держави побажав бути дітям Сокальщини міський голова Богдан Зарічний. Член Національної спілки письменників України Любов Бенедишин, котра традиційно оцінює і аналізує творчість конкурсантів, цього разу з їх думок, викладених на папері, склала узагальнений твір дитячої надії і великої мрії «Ким я хочу бути? Як цього досягти?», а також звернулась до них з напутнім словом поетичними рядками:

Сьогодні ти вкладаєш душу в твір,

Від завтра – твориш серцем власну долю…

І ось урочиста мить. П`ятдесят учасників конкурсу отримують грошові винагороди та грамоти від відділу з питань освіти, сім`ї та молоді Сокальської РДА. Їх вітають президент фонду Юлій Лукомський і представники влади – Лариса Фарин та Богдан Зарічний, а також у цьому році діти отримали грамоти ще й від Сокальської районної організації Союзу українок, які вручала союзянка Ольга Мусій. За перше місце дев`ятеро конкурсантів отримали по 1600 грн., за друге – по 1300 грн. (їх було 21 особа), і ще дев`ять дітей вибороли третє місце і премію – тисячу грн. Всі решта учасників теж не пішли додому з порожніми руками, а отримали по 500 грн.

Потім слово мали педагоги, учасники конкурсу.

Директор Лучицької школи Степан Бойко: «Висловлюю вдячність від імені педагогів і батьків організаторам та жертводавцям цього, такого потрібного, конкурсу. Кожен з вас, діти, обирає професію, відповідно до своїх здібностей, бажань, та, головне, щоб ви були порядними людьми».

Учениця Сокальської гімназії імені Олега Романіва Ліля Чепіль: «Велике спасибі вам за те, що випускникам Сокальщини надаєте змогу висловити свої мрії. Щодо мене, то завдяки цьому конкурсу я зважила всі плюси і мінуси своєї майбутньої професії і переконалася, що таки буду журналістом. Цей конкурс додав упевненості в собі кожному конкурсанту, а також ми повірили, що є на світі людяність і справедливість. Щиро дякую організаторам і жертводавцям, котрі так безкорисливо допомагають дітям. І сподіваюсь, що конкурс буде існувати ще не один рік і допомагатиме одинадцятикласникам у виборі професії, додаватиме їм впевненості у собі».

Директор Великомостівського НВК «ЗШ I-III ст. – ліцей» Галина Стадницька: «Низенько вклонюся членам благодійного фонду за ту справу, яку роблять вони разом з жертводавцями з-за кордону. Ця справа дуже потрібна саме для нашого підростаючого покоління. Конкурс для дітей дає змогу реалізувати знання, які дали їм педагоги, батьки, не використовуючи жодних матеріальних статків. Ви надихаєте їх на те, що вони повинні досягати своєї мети самостійно. І виховуєте впевненість у собі, бо вони пройшли ще й добру школу спілкування з вами. А оця грошова винагорода – це їх перші зароблені гроші. Пам`ятайте, діти, про цих людей, які в такий спосіб підтримали вас».

А потім до мікрофона запросили жінку, сиву як голубку, бо пройшла тюрми, гулаги, але не втратила бажання до життя, не втратила віри і надії. Це – Марія Петрощук. «Діти, я дуже рада, що бачу вас, – сказала вона, – що ви – учасники цього конкурсу. Вами зацікавився світ. Вас хочуть підтримати українці, які розсіяні по цілому світі. Пам`ятайте, ви – наша надія. Ми, старше покоління, все зробили, щоб ви були щасливі».

Та на цьому конкурс «Ким я хочу бути? Як цього досягти?» не закінчився. Завдяки жертводавцям, бо додались ще й меценати зі США, через Союз Українок та Фонд суспільної опіки (секретар Рома Шуган), Благодійний фонд «Майбутнє України. Сокальщина» зміг організувати аналогічний конкурс для дітей з малозабезпечених сімей та з особливими потребами серед дев`ятикласників, які закінчивши основну освіту, здобуватимуть професії в училищах, ліцеях, коледжах. Цей конкурс проходив у стінах Сокальського НВК «ЗШ №4 I-III ст. – ліцей». Їх щиро привітали Юлій Лукомський та начальник відділу з питань освіти, сім`ї та молоді Сокальської РДА Роман Монастирський, якого за підтримку, плідну співпрацю Благодійний фонд «Майбутнє України. Сокальщина» нагородив грамотою. А переможці і учасники конкурсу за свої творчі роботи, мрії також отримали грошові винагороди. Дванадцятьом присуджено перше місце (премія 1600 грн.) і одинадцятьом – друге (1400 грн.). Отримавши ці винагороди, діти усміхалися. А які зворушені були їх батьки! На очах бриніли сльози…

Отак, від серця до серця, члени благодійного фонду, жертводавці з далеких країн збудували місточок доброти, віри, надії і любові. І проводжаючи у самостійне життя, наче вдягнули на ніжки конкурсантів, з щирою любов`ю, ті теплі материнські шкарпетки…

Оксана ПРОЦЬ.

Фото автора.

 

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Вербна неділя

Вербна неділя – початок Страсного Тижня

Вербна неділя – свято, яке цьогоріч ...