Як і тоді, 22 січня 1919 року. І знову український народ бореться за єдність і цілісність Української держави вже другий рік. За неї ллється кров, за неї вмирають українські сини і дочки. Тому у канву цьогорічного відзначення свята Соборності України у Сокальському районному народному домі поряд з нотами радості, віри, оптимізму звучали сум і печаль за загиблими: першими жертвами Небесної сотні на Майдані та вояками, які полягли у нинішній війні. Про них, як і про усіх українських героїв маємо пам`ятати.
Концертну програму, яку підготував відділ з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Сокальської РДА, відкрив народний хоровий колектив «Хлібодар» Завишенського народного дому, який заспівав кілька патріотичних пісень та колядки. Вели програму, згадуючи події 1919-го і нагадуючи про сьогодення, Уляна Гнідик та Анатолій Гаврилюк.
До присутніх з Божим благословенням звернувся канцлер Сокальсько-Жовківської єпархії о. Роман Синицький, котрий, зокрема, підкреслив: «Споконвіку наш народ прагне бути єдиним. Коли народ єдиний, єдина культура і віра, то його не можна подолати. Тоді він є господарем на своїй землі. На жаль, упродовж багатьох років наші вороги не хочуть нашої соборності та єдності. Кожного разу, як тількино Українська держава починає своє соборне існування, зовнішні вороги лютують. Вони добре знають принцип: розділяй і володарюй. Сьогодні тої соборності нам бракує. Але ми маємо бути соборними, бо «в єдності сила народу, Боже, нам єдність подай».
З вітальним словом від районної та міської влади виступили:
Надія Перегінець, виконуюча обов’язки керівника апарату Сокальської РДА:
– Тільки соборний народ є нацією. І хоча через низку тодішніх обставин національна революція зазнала поразки, Україна знову була розшматованою, але знак у вічність був поданий, історичний досвід постійно нагадує, що головною, незаперечною цінністю для нас є незалежна і соборна держава. Сьогодні Україна проходить важке випробування на єдність, територіальну цілісність та суверенітет. Від кожного з нас залежить, якою буде наша держава, як житимуть далі наші діти, онуки та правнуки. Відзначаючи День Соборності ми засвідчуємо велику шану всім поколінням українського народу, які виборювали нашу державність.
Микола Пасько, голова Сокальської районної ради:
– Сьогоднішній агресор боїться не нашої незалежності, а боїться якраз отієї злуки. Бо, якщо не будемо єдині, то шансів вижити нашій державі не буде. І та величезна кількість героїв, які поклали свої голови, починаючи з часів козацтва, а потім стрільці УГА, вояки УПА, а у сучасній Україні найбільш знаковою і символічною подією був Майдан. Мабуть, в історії України – це був найбільший, найпотужніший сплеск єдності і злуки, бо там були представники і Донецької області, і Криму, і східних та центральних областей нашої держави. І ті люди, які полягли на Майдані і під час війни, яка нині, на жаль, триває, бо сьогоднішнє свято ми відзначаємо фактично в умовах російської окупації, віддали своє життя за єдність і соборність Української держави. Цей приклад, який показує нині Україна усьому світові, засвідчує, що ми нездоланна нація.
Вадим Кондратюк, міський голова м. Сокаль:
– Починаючи з княжої доби і до сьогодні питання консолідації українців і об’єднання українських земель залишається актуальним. Акт злуки 22 січня 1919 року – надзвичайно важливий історичний момент. Бо навіть тоді, коли він не реалізувався, ідея соборності Української держави стала рушієм у боротьбі за незалежність України протягом усього минулого століття. Сьогодні, живучи у незалежній Україні, ми з невимовною тугою і великою шаною згадуємо всіх тих, хто своїм потом, кров’ю і ціною власного життя виборов нам Українську державу і нині продовжує захищати нашу ненькуУкраїну. Зичу усім мирного неба над головою, непохитної віри, незламного духу і гідної творчої праці заради нашої України.
Лідери учнівського самоврядування занесли квіти до стіни пам’яті героїв Небесної сотні та наших героївкраян, які полягли у нинішній війні, а також до пам’ятника Євгену Петрушевичу.
Про злуку 1990 року та своїх побратимів, яких залишилось не так багато згадували багатолітній політв’язень, почесний громадянин міста Сокаля Марія Петрощук, та почесний голова Спілки політв’язнів Сокальщини Михайло Куцяба.
Присутні у залі щиро аплодували аматорам сцени: вокальному ансамблю «Гармонія» Завишенського народного дому, народному вокальному ансамблю «Любисток», Ользі Шевчук, Володимиру Сичу, Іванні Полюшинській, Наталії Шевчук, Вікторії Буйміструк, дитячому фольклорному ансамблю (Сокальський районний народний дім), Назарові Рижку та Ігорю Курачу, народному хореографічному колективу (Скоморохівський народний дім), хореографічному колективу «Дивоцвіт» та всім, хто так талановито виступав на цій сцені. Закінчилось свято спільним виконанням Гімну України.
Оксана ПРОЦЬ.
Фото автора.
