Одне з великих свят, яке відзначаємо у жовтні – вшанування святого євангелиста та апостола Івана Богослова, якого Ісус Христос покликав на проповідь Євангелія і згодом саме Іван став улюбленим учнем Христа.
Іван був сином Зеведея і Саломії – дочки святого Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм братом Яковом він був покликаний Ісусом Христом в число учеників на Генісаретському озері. Після свого покликання апостол нерозлучався з Господом і був одним з трьох учеників, яких він особисто наблизив до Себе.
Святий Іван був присутнім при воскрешенні Господом дочки Іаїра і був свідком Преображення Господа на Фаворі. Під час Тайної Вечері він возлежав поряд з Господом і за знаком апостола Петра, прихилившись до грудей Спасителя, запитав хто видасть Його. Апостол Іван слідував за Господом, коли Його, зв’язаного, вели з Гефсиманського саду на суд беззаконних первосвящеників Анни та Каяфи, він же знаходився у дворі архієрейському при допитах свого Божественного Вчителя і невідступно слідував за Ним по Хресному шляху, сумуючи всім серцем. Біля підніжжя Хреста він плакав разом з Божою Матір’ю і почув звернені до неї з висоти Хреста слова Розіп’ятого Господа: « Жоно, це син Твій» і до нього: « Це Мати твоя»( Ін. 19,26, 27).
Іван Богослов був єдиним із 12 Христових апостолів, який помер природною смертю (100-го року після народження Христа у віці 94 років, за іншими джерелами у віці більше 100 років). Його проповіді завжди вирізнялися неодноразовими чудесами і це змушувало людей увірувати в Ісуса Христа. Апостол випивав чашу зі смертельним ядом і залишився живим, потім вийшов неушкодженим з котла з киплячою оливою. Також Іван Богослов вигнав багаточисельних бісів і зцілив велику кількість людей.
Святий Іван залишив після себе величну спадщину: Євангеліє, три Соборних послання(1-е Івана, 2-е Івана, 3-є Івана) та Апокаліпсис (Об’явлення Івана Богослова).