Село моє, для мене ти єдине, криниця чиста з саду вигляда,
хатина біла, сонях біля тину – така моя батьківська земля…
Цими поетичними рядками ведучі Ірина Голіброда та Зоряна Цюприк відкрили урочистості, присвячені 400- річчю села Перетоки. Перша письмова згадка про нього відноситься до 1611 року. Відомо, що в 1819 р. Перетоки займали 3,25 кв. км та мало 72 хати. Після Першої світової війни село зросло до 120 господарств. У 1920 р. тут відкрили читальню товариства «Просвіта», яка стала осередком громадського та національнополітичного життя. Через рік збудували церкву Святої Покрови. Славились хори, драматичний гурток товариства «Сільський господар».
З божим благословенням до перетоківчан, жителів навколишніх сіл, гостей, які зібралися на сільському стадіоні, звернулися протоієрей о. Ярослав Кащук та о. Василь Щиглюк. Прозвучала пісня «Моліться, діти, за Вкраїну».
З ювілеєм присутніх щиро привітали Скоморохівський сільський голова Надія Гібляк, голова районної ради Ігор Дацюк, заступник голови райдержадміністрації Ігор Махашілов, депутат Львівської обласної ради Роман Швед та ін.
А далі був концерт. Присутніх розважали учні місцевої школи та дитсадка, учасники художньої самодіяльності. Лунали вірші, пісні, свій хист демострували танцюристи. Ведучі розповідали про хліборобську працю, людей свого села, підкреслюючи, що споконвіку перетоківчани вирощували добрі врожаї зернових, пекли домашній хліб, з роду в рід передавали любов до хліборобської праці. І на це свято кожна вулиця принесла свій коровай. Духмяні, пухкі, вони нагадували кожному про батьківську хату, рідний край. Їх спекли справжні майстрині своєї справи Ярослава Штокало, Богдана Мартинюк, Ірина Ціхурська, Ірина Градюк, Ірина Штокало.
Вклонилися низько в цей день і матерям – берегиням роду села. В Перетоках пишаються матерямигероїнями Ольгою Троць, Марією Брик, Іванною Марущак, Любов’ю Карабен, Надією Кусою. За материнські любов і опіку їм вручили подарунки.
Не забули і про учасника бойових дій Петра Шевчука, реабілітованих Ольгу та Івана Коцюб, Ярославу Шмігель, Марію Боруцьку, Надію Михайлевич, Ольгу Магер, Романа Косаревича, Михайла Мащука. Вони також отримали подарунки. Данину поваги віддали і сімейним парам, які відзначили «золоте» весілля та старожилам села, адже це й вони господарювали на землі, передавали любов до неї своїм дітям. Для них лунали вірші місцевої поетеси Світлани Мельничук, пісні у виконанні аматорів сцени. А ще на них, як і інших перетоківчан, чекали гостинці на ярмарку, пісні, вдячність односельчан.
Довго не спало село, співала і танцювала молодь…
Богдана МАРТИНЮК, завідуюча місцевою бібліотекою.