Home / Святкові події / Старий Новий рік і церковні обряди

Старий Новий рік і церковні обряди

Життя наше складається із миттєвостей, хвилин, годин. Мов різнобарвні перлини, невидимий рахівник швиденько нанизав на нитку життя ці миті, години, дні, тижні, місяці в роки. З предвічних часів, відколи живе людина, потрібен календар, бо з давніх-давен ведеться відлік часу – з років утворюються століття, тисячоліття, ери, епохи. Відлік нашої ери почався від великої світової події – Різдва Христового. Наша ера триває вже 2015 років. Ми, християни, святкуємо всі свята, пов’язані із церковними подіями, з життям святих. Ми – учасники подій церковного року. Відлік часу ведемо від Різдва до Великодня, до Петра, до Спаса, до Михайла… А там, де шаленіло безбожництво, відлік часу ведуть від Нового року до восьмого березня, до першотравня, до жовтневих свят.

З великим піднесенням наша молодь зустріла Новий рік. Гіркий жаль в душі, що не всі могли по-святковому одягнутися і за щедрим столом підняти келих шампанського. Багато молодих захисників, волонтерів під свист куль і скрипіння морозу зустріли Новий рік в окопах, багато – на лікарняних ліжках. Та все в світі має свій початок і кінець – і гаразди, і негаразди минають. Мусимо перенести цю покуту до кінця. За часи безбожництва скільки було знищено соборів, пам’яток архітектури, фігурок Богородиці, хрестів, цінних книг. Скільки є несправедливих судів, вбивств, жорстокості, ненависті. За все треба відповісти. Нам випала доля нести покуту.

До нас, українців, «прийшли три празники в гості». Ми святкуємо їх по-християнськи, за нашими звичаями, церкви наповнені Дітьми Божими. Кожен з нас має свою родину. Свій дім. Дуже велика відрада, коли є для кого жити, коли тебе чекає родина. Це блаженство від життя не продається і не купується, воно дарується людині щедрою долею і Всевишнім. Любов в родині не ділиться, а помножується.

Маємо за що щонеділі і щосвята нести подяку Богові.

Відсвяткувавши Різдво Христове, чекаємо, як ми кажемо, старого Нового року. А він справді старий. В прадавні часи календар був у різних народів неоднакової тривалості. В 46 році до нашої ери імператор Юлій Цезар запровадив новий юліанський календар – старий стиль. Через роки і цей календар став несумісним із астрономічним сонячним календарем. У зв’язку з цим Папа римський Григорій XIII в 1582 р. здійснив календарну реформу. І донині ми живемо за григоріанським календарем. Різниця між Юліанським і Григоріанським календарем – 13 днів.

Новий рік 14 січня помалу відходить в забуття. В цей день ми вшановуємо пам’ять смерті одного з найвизначніших Отців Церкви, учителя віри й монашого служіння св. о. Василія Великого, архієпископа з Малої Азії (329-379). Святий Василій – це одна з найсвітліших і найповажніших постатей Вселенської Церкви, звідки походить наша віра. Він за покликанням великий молитвенник, взірець монашого життя. Він – учитель-богослов. Церква заслужено дала св. Василію титул – Великий. Він, справді, Великий архіпастир церкви, великий законодавець монашого життя і Великий своєю святістю. 14 січня ми святкуємо Найменування Господнє і обрізання. Цей обряд був обов’язковим серед ізраїльського народу для всіх хлопчиків. Восьмого дня від народження їм надавали ім’я. Ісус Христос, як Бог і законодавець, не мав обов’язку звершувати цей обряд, але Він хотів сповнити всі закони свого народу і отримав ім’я – Ісус Христос, яке надав Йому ангел ще перед Благовіщенням Пресвятої Богородиці.

Вечір перед старим Новим роком ми називаємо Багатим вечором. В цей день вшановуємо пам’ять преподобної Меланії-римлянки, яка з молодості засяяла великими християнськими чеснотами. За порадою батьків в 14 років вийшла заміж за багатого юнака Апініяна. Та через сім років подружнього життя Меланія порадила чоловікові посвятитись монашому життю. Вони розійшлись в різні монастирі, віддавши свої багаті маєтки убогим. Пізніше Меланія побудувала ще декілька монастирів і, як послушниця, доживала віку в одному із них. Тому Багатий вечір на Меланки багатий милосердям, щедрістю.

Здавна живе в нас традиція – на Василія засівати оселі пшеницею, добрим-предобрим словом. Ще зранку будять господарів хлопчики, з мамою чи татом йдуть, бо ж маленькі ще. З чарівної торбинки набирають пшеничку і так гарно віншують, від щирого серця зичать добра, радості, щоб нас, хрещених, голова не боліла. Молодці батьки!

Проходять різдвяні свята. Колядуємо, споминаємо, молимось за мир, за захисників. Маємо безліч колядок, що є великим надбанням наших предків. Великі скарби минувшини збереглись донині, переховались від ворожого ока на церквах, по монастирських книжницях, по священиках, по піснелюбних дяках, по заможних господарях, котре вони цінять і бережуть, мов подарок із неба. Дзвенить світом прадавня колядка, розносить горами, левадами хвалу Дитятку Божому, а в душах зводить велику вдячність праотцям за збережену старовинність.

Наші церковні обряди – прецінна спадщина, скарб Церкви й нашого народу. Вони йдуть з народом із сивої давнини з глибоким змістом, великою символікою та величавими богослужбовими церемоніями, обряди ці творили найкращі сини Церкви різних часів і місцевості. Вони освячені молитвами, сльозами, жертвами святих та кров’ю мучеників. І тому з прадавніх часів ми з великою святістю, повагою справляємо Святий Вечір, колядуємо. Цілий рік ми пов’язані з Церквою і обрядами – то освячуємо воду, то паску, віночки, квіти, зілля та фрукти. Весь рік розважаємо ряд подій з життя Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, наново переживаємо дні духовної радості, дні смутку, посту, покаяння.

Різдвяні свята відійдуть дуже скоро. Новий рік також постаріє. Відчуваємо, що радісна звістка Різдва Христового наповнює нас незборимою силою віри в перемогу добра над злом, сповнює душі світлом надії та об’єднує нас у щирій молитві задля миру й злагоди в Україні. На Водохреще небеса відкриті. Господь почує молитву українців. Ми так хочемо жити у згоді з усіма народами, так чекаємо захисту, підтримки від народних обранців. Хочемо миру, оновлення. Віримо, що Водохрещенська водиця злиє тягар з душі, поблагословить всіх нас, рідну хату, нашу Україну, щоб ми в здоров’ї, зі спокоєм в душі дочекались до Воскресення, від Воскресення до Вознесення, до Преображення, до Успення, до Воздвиження…

Марія КАЛЮГА-КАЩУК,с. Скоморохи.

 

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

У Львові відбудеться Марш слави Галицької армії та військ УНР

У неділю, 5 листопада, центром Львова ...