Home / Святкові події / Тудорковичі на Сокальщині святкували своє 560-річчя

Тудорковичі на Сокальщині святкували своє 560-річчя

Того недільного дня до Тудоркович з'їжджалися люди з навколишніх сіл, райцентру. Село святкувало знаменну дату  своє 560річчя. В церкві Пресвятої Богородиці Степан Ділай провів святкове Богослужіння. Після цього громада зібралася на панахиду, яку відправили біля символічної могили.

Урочистості з нагоди 560річного ювілею села розпочав церковний хор молитвою "Отче наш". Він також виконав пісні "Боже, вислухай благання" та "Церква свята". А далі ведучі Галина Шепелюк та Оксана Швець надали слово сільському голові Івану Чернієвському, який розповів про славну історію села:

 Тудорковичі  одне з найстаріших сіл Сокальщини. Поселення виникло ще задовго до літописної згадки про нього, а назву Тудорковичі, вірогідніше всього, одержало за часів Київської Русі, коли князь Ярослав Мудрий в ХI ст. забрав від поляків загарбані землі і віддав їх довіреним людям, хоробрим воїнам. Той, кому дісталось поселення, мав ім'я Тудор. Свої володіння передавав синам, яких люди називали Тудорковичі.

Перша письмова згадка про Тудорковичі відноситься до 1452 року. До •1772 р. жителі села були під пануванням Польщі, а з 1772 по 1918 р.  під владою АвстроУгорщини. Річка Західний Буг відділяє тут Галичину від Волині, а невеличка р. Варяжанка є границею між Холмщиною і Галичиною. Перед Першою світовою війною між селами Тудорковичі і Шихтори та Волинською землею проходив кордон між австрійською монархією та царською Росією.

Окрасою села була гарна дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, яку місцеві жителі збудували у 1882 р. У 1905 році через дорогу від церкви звели дерев'яну школу, в якій дітей навчало подружжя Гнатевичів. Після відступу російської армії у 1915 р. церква і школа згоріли. У Тудорковичах жили і працювали священик, композитор Віктор Матюк, громадський та культурний діяч Іван Чабан.

1 листопада 1918 р. в Тудорковичах проголосили Українську державну владу. Новостворена ЗУНР з перших днів свого існування була вимушена вступити у війну, яку їй нав'язала Польща. В УГА воювали наші земляки Дмитро Лопатинський, Остап Чабиряк, Євген Левосюк, Євген Мацюк, Семен Гнатюк, Василь Лящук, Василь Гулид, Атаназій Костапчук та ін. На початку 20х років розпочав громадську та політичну діяльність Володимир Кохан. Він був організатором кооперативного руху на Сокальщині, директором Українського банку в Сокалі, а в 192835 рр.  послом польського Сейму від Сокальщини.

У 1922-1927 рр. у селі збудували будинок “Просвіта", працювали кооператив "Слава", каса ощадностей, осередок Союзу українок, а також створили пожежнорахункове товариство "Луг". У 1936 р. за кошти парафіян розпочалось будівництво нової церкви (священиком був о. Роман Осмак). З 1939 по 1945 рр. у церкві правилась служба Божа. В цей час священиком був о. Петро Гардибала.

З початком Другої світової війни багато тудорковичан загинули, були вивезені на роботу до Німеччини. Вони пережили важкі роки українськопольського протистояння, чимало жителів села воювали в УПА.

10 травня 1946 р. багатьох жителів села виселили в Тернопільську область. Друге виселення людей відбулось 2 червня цього ж року. А в наступному почалась горезвісна акція "Вісла", яка принесла сльози, кров, спустошення.

 У 1951 році, згідно з договором між СРСР і ПНР, кордон посунули на захід. Забузькі території заселяли переселенцями з Карпат. У цьому ж році село перейменували на Федорівці, а в наступному створили сільську артіль ім. Калініна. •Її першим головою був Михайло Максимів. У 19531954 рр. у село почали повертатись виселені люди…

В цьому році із святкуванням ювілею села збіглись ще й інші ювілеї: 160 років від дня народження Віктора Матюка, 130  від дня побудови і 75  від дня відбудови церкви Пресвятої Богородиці, 90  від початку громадськополітичної діяльності Володимира Кохана, 60  від створення колгоспу ім. Калініна і 60  від першого випуску Федорівцівської восьмирічної школи…

 І нині в Тудорковичах є багато славних трударів, громадських активістів. Чимало зробили для села Євгенія Робак, Михайло Павлюк, Євгенія Балагуш, Марія Равлінко, Володимир Трембач, яким вручили подяки.

 Після урочистої частини ведучі запросили присутніх на концерт. Гостями тудорківчан були вокальний ансамбль •с. Старгород (керівник С. Кульбіда), учасники художньої самодіяльності с. Войславичі Лідія та Іванна Шишки, Наталія Соляр, тріо у складі Любові Кулинич, Оксани Хоми та Любові Ковальчук, які порадували слухачів прекрасними українськими народними та сучасними піснями. Концертну програму продовжили маленькі учасники свята, які декламували вірші про село. У виконанні молодшої групи у складі Юлії Нечипор, Віти Шепелюк, Галини Салиги, Софії Васько, Віри Федючок, Надії Федючок, Роксолани Савчин прозвучали пісні "Пам'ятай” та "Пісенька Джури". Гарний настрій подарував присутнім жіночий ансамбль "Берегиня" (музичний керівник Л. Квашинський). В його склад входять Тетяна Чегрій, Ольга Салига, Оксана Руцька, Надія Руцька, Стефанія Опульська, Марія Дідик, Галина Іщишин, Євгенія Балагуш, Галина Трембач. Вони натхненно виконали пісні "Пахне рідне село", "Перелаз", "Село" на слова Галини Хорташко, музику Леоніда Квашинського, "Про Тудорковичі" (слова Стефанії Опульської, музика Леоніда Квашинського). Їм допомагали Іван Чернієвський, Михайло Дармограй, Богдан Опульський. Тетяна Чегрій та Наталія Семкович під бурхливі аплодисменти зіграли сценку "На городі", а Роксолана Савчин та Юлія Нечипор  сценку "Молоде подружжя". Петро Шепелюк розсмішив односельчан гуморескою "У зоопарку".

Гостем свята був народний депутат України Володимир В'язівський, який тепло привітав тудорківчан.

Після концерту відбулись "Козацькі забави" та шахматний турнір. Всіх вразив виступ призера обласних змагань з гирьового спорту Тараса Трембача, який завиграшки піднімав дві 24кілограмові гирі. Тудорківчани поласували юшкою з риби та кулішем, які смачно приготували Олександра Гамер та Ярослав Шепелюк. В центрі села була оформлена виставка "Краса своїми руками", її підготувала бібліотекар Валентина Дарміць. На ній були виставлені роботи вишивальниць села. Найкращі вишивані сорочки, картини належали Олександрі Гамер та Стефанії Опульській, вироби з дерева  Володимиру Трембачу. Цікаво пройшов конкурс на кращий кошик вулиці. Його учасники читали вірші про свою вулицю.

Тудорківчани та гості села також оглянули стенди і фотоматеріали з історії села, які підготував член виконкому сільської ради Володимир Опульський.

… До пізньої ночі лунала над селом музика гурту із села Войславичі, яка зібрала до танцю молодь із усієї округи. Свято вдалося на славу.
Цьому посприяли спонсори: голова громадської організації "Західна правозахисна група" Володимир Лебедевич, директор агрофірми "Войславичі", депутат районної ради Ігор Сметана, приватні підприємці Вікторія Подзідзей, Оксана Корнага, Василь Іваницький, Іван Дарміць.

Ольга КИБА,
директор Народного дому с. Тудорковичі.

Фото Володимира Опульського та Валентини Дарміць.

Это код вашего информера. Просто скопируйте и вставьте его в место на странице, где должен отображаться рекламный блок.
Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

З нагоди 100-річчя ЗУНР у Львові відбудеться спецпогашення марки

1 листопада у дзеркальній залі Львівського ...