Святкові події

В ГОСТЯХ У СОЛОХИ

Нині люди чомусь сміються нечасто. Якщо і чути сміх, то здебільшого він саркастичний, а не гумористичний. Але цього недільного дня жителі села Зубкова посміялися від душі, принаймні ті, хто не полінувався завітати у Народний дім на виставу «В гостях у Солохи». Ініціаторами дійства були завідуюча Народного дому Любов Охрим і завідуюча бібліотекою Марія Грицай, які зібрали навколо себе людей, небайдужих до мистецького слова, пісні, гумору. Надзвичайно вдало, колоритно й самі вони виконували ролі Параски і Палажки, які завітали на гостину до знаменитої Солохи, роль якої чудово виконала Ганна Пук. А далі здогадайтеся самі, хто ще міг появитися на сцені? Звичайно, це давній хвостато-рогатий приятель Солохи, в ролі якого дебютував Степан Скакун. Він співав, танцював, а згодом умудрився перевтілитися в іншого персонажа – москаля Яшу, такого ж веселого, винахідливого, як і його попередник.

А далі на глядачів чекала несподіванка. Як з’ясу-валося, режисерський задум вийшов за межі літера-турного жанру, і навіть – часу. Героям «Двох зайців», «Фараонів», «Сватання на Гончарівці» було зовсім не тісно на сцені, а невимушено весело, цікаво та інтригуюче. Вони утворили дивовижний мікс літера-турних образів, що відгукнувся у глядацькому залі фонтаном сміху та доброго настрою.

Найбільше аплодували вдячні глядачі Проні Прокопівні та її кавалеру Голохвастову. Адже ці ролі дісталися не початківцям-аматорам, а справжнім улюбленцям місцевої публіки – Галині Ващук та Петру Синчині. Вони не тільки творчо працювали на репетиціях, а ще й підібрали чудові костюми, пе-руки, аксесуари. Важко було впізнати пані Дзвонар-ську у виконанні Ганни Кус. Коли ця гламурна пер-сона вийшла на сцену в залі здивовано зашуміли, зашептались, вгадуючи виконавця. Зате Стецька впізнали всі. Чудово зіграв його парубок Іван Пахо-лок. А справжній бум почався, коли на сцені з’явилися зухвалі та емансиповані Ганна, Одарка та Уляна з «Фараонів». Ці образи втілили на сцені Марія Та-радаха, Катерина Феницька та Марія Градюк. У їх виконанні звучали чудові народні пісні та авторська імпровізація. Музичний супровід цьому дійству забезпечив художній керівник Народного дому с. Комарів Михайло Охрим. Цей творчий звіт працівників культури с. Зубків відбувся під девізом: «Коли народ співає та сміється, то значить в нім здорове серце б’ється».

Галина ДУБИК, вчитель початкової школи.

Голос Сокальщини на GoogleNews