Лісівникам приємно бачити, що ліси дають натхнення і насолоду відпочиваючим. Але прикро й боляче тоді, коли після ліквідації пожежі споглядаєш чорну пустелю, яку залишив по собі вогонь. Збитки від такого лиха вимірюються не тільки втратою деревини, яка вирощується десятиліттями. Після пожежі обгорілі, ослаблені лісостани масово заселяють хвоє-листогризуни, стовбурові шкідники. Вогнева стихія повністю знищує підріст, підлісок, надґрунтовий покрив – кормову базу диких тварин, місце гніздівлі птахів, проживання плазунів, а також повністю згорає лісова підстилка – місце розповсюдження корисних комах.
Недбайливе поводження з вогнем у лісі призводить до виникнення локальних та маштабних лісових пожеж, які приносять з собою великі екологічні, економічні та естетичні збитки. Іноді пожежі викликають штучно. Такі пожежі прийнято називати керованими. Метою керованих пожеж є: знищення пожежо-небезпечних займистих матеріалів, видалення відходів лісозаготівель, підготовка ділянок для посадки саджанців, боротьба з комахами та хворобами лісу і т. д. Найпоширенішими природними причинами великих лісових пожеж, звичайно, є блискавки.
Рівень пожежної небезпеки хвойних насаджень значно вищий, ніж листяних. Це пов'язано з накопиченням значних обсягів сухих займистих матеріалів під наметом лісу (хвоя, сухі гілки). У молодих лісах, де багато зелені, ймовірність виникнення пожежі значно нижча, ніж у лісах вікових, де дуже багато сухих і хворих дерев.
Колективи наших підприємств багато роблять для вдосконалення і посилення охорони лісів від пожеж. Так в кожному лісництві проведено ряд заходів з попередження виникнення пожежі, а саме: влаштовані мінералізовані смуги в найбільш пожежонебезпечних місцях, дороги в лісові насадження перекриті шлагбаумами зі знаками про заборону в’їзду, встановлені агітаційні білборди та аншлаги. В кожному лісництві, відповідно до «Правил пожежної безпеки в лісах України», створено пункти зосередження протипожежного інвентаря, з допомогою якого державна лісова охорона в разі необхідності може припинити розповсюдження лісової пожежі. Організовані також пожежні команди, з якими проведено навчання та тренування щодо методів і тактичних прийомів гасіння пожеж. Приведена в повну готовність техніка лісопожежних станцій господарств.
На випадок виникнення великих лісових пожеж, державними адміністраціями Сокальського, Радехівського, Кам’янкa-Бузького районів відповідно до мобілізаційно-оперативних планів передбачено залучення жителів сільських рад, де також створені пожежні команди.
Однак, незважаючи на всі заходи з попередження пожеж, ми не завжди відчуваємо ефективну допомогу з боку місцевих органів самоврядування, керівників підприємств та окремих громадян.
Ліси – не приватна власність однієї людини, а загальнонаціональне багатство нашої молодої держави, тому особливо нас турбує байдужість місцевого населення. Охорона лісів від пожеж повинна бути обов’язком не тільки працівників державної лісової охорони, але й кожного громадянина.
Тому, користуючись нагодою, від імені державної лісової охорони ДП «Радехівське ЛМГ» та ДЛГП «Галсільліс» звертаємося до всієї громадськості.
Шановні краяни! У зв’язку із сухою погодою склалося важке пожежо-небезпечне становище. У лісах забороняється: розкладати вогнища, курити, заїжджати в лісові масиви транспортними засобами, спалювати суху траву на сінокосах, пасовиськах, залишати в лісі непогашені сірники, недопалки.
Будьте обережні з вогнем в лісах! Пам’ятайте, лісову пожежу легше попередити, ніж погасити. Побачивши вогнище, або лісову пожежу, негайно загасіть їх. Якщо самотужки не можете це зробити, повідомте про пожежу найближче лісництво, сільську раду, пожежну частину.
Працівники лісової охорони щиро вдячні тим мешканцям краю, які бережно ставляться до лісу, охороняють його спокій і тишу.
Ігор ЮХИМЧУК, інженер охорони та захисту лісів ДП «Радехівське лісомисливське господарство».
Іван ПЕТРАШ, лісничий Сокальського лісництва ДП «Радехівське лісомисливське господарство».
Андрій МИКИТЮК, головний лісничий Сокальського ДЛГП «Галсільліс».