З 26 грудня 2012 року районні санітарно-епідеміологічні станції ліквідували, створивши міськрайонні управління держсанепідслужби.
Червоноградське міськрайонне управління держсанепідслужби у Львівській області очолив Ігор Богданович Мельник, який дев’ятнадцять років керував Сокальською райсанепідстанцією. Пропонуємо вам розмову з ним нашого кореспондента.
– Ігоре Богдановичу, розкажіть, будь ласка, читачам нашої газети, де розташована нова служба, який її штат і функції.
– Управління розташоване по вул. Івасюка, 2А у Червонограді, це поблизу міської лікарні.
Матеріальна база там набагато краща, ніж була у нас, бо санстанція була збудована за типовим проектом. В нього практично перейшли працювати всі наші спеціалісти.
Функції залишаються тими, що й були.
Ще раз підкреслю: ми зберегли практично всіх фахівців, лише троє – два помічники санітарного лікаря і водій написали заяви на звільнення. Розумію їх: зарплата невелика, їздити далеко. Наприклад, доїжджали із Лещатова, Гути, тепер це буде невигідно; можливо, ці люди знайдуть собі роботу десь ближче.
Разом з управлінням створено лабораторний центр, в якому працюватимуть 59 осіб, в т. ч. 13 лікарів, 2 помічники лікаря-епідеміолога, 2 санітарні фельдшери, 4 фельдшери-лаборанти. Його роботою керує Галина Новачук. Туди також перейшли наші працівники. Тому лобіюю питання перед Головним управлінням про те, щоб у приміщенні колишньої райсанепідстанції розташувати лабораторний центр і люди могли б працювати на місці, бо, зрештою, у Червонограді всі працівники просто не помістяться. Тож дуже сподіваюсь на допомогу. А весь штат управління складатиме 76 осіб, серед них і фахівці з Червонограда.
До речі, маємо вільні вакансії – лікаря-паразитолога, 2 лікаріве-підеміологів, водія.
Наше управління буде обслуговувати Сокальський район, міста Червоноград, Соснівка та смт. Гірник. Тобто обсяг роботи збільшиться вдвічі.
– Чи збережено матеріально-технічну базу, чи вистачить транспортних засобів, щоб обслуговувати таку велику територію?
– Так, збережено. Маємо вісім одиниць транспорту. Але поки що не затверджено кошторису, тобто нема грошей на бензин, зарплати. Перші місяці цього року лабораторія буде працювати з раніше придбаними матеріалами.
– Якщо раніше люди зі скаргами йшли чи їхали в Сокаль, то тепер, сумніваюсь, що, наприклад, купивши в крамниці чи на ринку зіпсований продукт, повезуть його в Червоноград – потрібно затратити багато часу, грошей і нервів…
– Тому й хочу, щоб в Сокалі залишився лабораторний центр, куди б могли приїжджати жителі ближніх сіл, а вже в Червоноград їхали б, скажімо, з Добрячина, Борятина, Сільця, Волсвина, тобто із сіл, розташованих ближче до нього. Зрозуміло, що будемо реагувати на всі скарги, намагатимемось вирішити їх якнайшвидше.
– Дякую за розмову.
Інтерв’ю взяла
Валентина БЛУДОВА.