«На небі й на землі сьогодні радість велика ради пам`яті великомученика Дмитрія.
Ангели хвалами увінчують його, а від людей він молитви приймає».
(Стихира свята)
8 листопада свята Церква вшановує пам`ять великомученика Димитрія Солунського. Свята церква від перших віків християнства високо цінує заслуги мучеників, шанує їх,ставить нам за взірець геройської любові до Бога та визнання святої віри. Святий Димитрій в особливий спосіб відзначився своєю ревністю у визнанні святої віри та чудами, що ними їх Господь Бог по смерті прославив. До них належить святий мученик Димитрій, якому св. Церква дала титул великомученика і мироточивого.
Святий Димитрій жив у другій половині III ст. у місті Солуні, де його батько був високим цісарським достойником. Після смерті батька цісар Максиміліан призначив його солунським проконсулом. З дитинства св. Димитрій виховувався у християнській вірі, яку згодом ревно проповідував. За апостольські переконання цісар Максиміліан кинув його до в`язниці. Перебуваючи у тюрмі, він благословив святого Нестора на бій з непереможним цісарським гладіатором Лієм. Святий Нестор виступив проти Лія з хрестом у руках і переміг його. Цісар, довідавшись, що Димитрій благословив Нестора на поєдинок з Лієм, послав своїх воїнів, і вони прокололи його списами. Це було 306 року по Різдві Христовому. Пам`ять про св. Нестора св. Церква відзначає наступного дня після празника св. Димитрія.
Велику віру св. Димитрія прославив Господь Бог не тільки різними чудами після його смерті, але також нетлінністю тіла та мироточивістю. Майже через сто років після його смерті відкрили домовину – його тіло залишилося нетлінним, а з його кісток виходили пахощі мира та олії, які зціляли недужих. Дар чудес, нетлінність тіла та мироточивість стали джерелом великого шанування св. Димитрія. До його гробу щороку йдуть сотні тисяч прочан. У V ст. над його гробом збудували величавий храм. А на Балканах є більше двохсот церков, збудованих на честь св. Димитрія. Шанують св. Димитрія і на нашій українській землі. Князь Ізяслав Димитрій Ярославович побудував у Києві 1057 року монастир на честь св. Димитрія. 1197 року великий князь Всеволод Димитрій Юрійович дістав у дар із Солуня дошку з труни та сорочку св. Димитрія. З дошки точилося миро, яке лікувало хворих. На наших землях спорудили багато храмів, присвячених св. Димитрію.
Свята Церква славить св. Димитрія як мужнього Христвого воїна й ісповідника, як чудотворця, що лікує недуги душі і тіла, допомагає людям у скрутні хвилини.
Священик Володимир ЖАРСЬКИЙ.