Хочу нагадати, що остання неділя перед постом була прощеною. Євангельське читання у цю неділю нагадало нам про таємну молитву, про милостиню і піст, про прощення своїм кривдникам. «…А коли ви не будете прощати людям, то й Отець наш небесний не простить вам провин ваших» – каже Христос. В Євангельському читанні також йшлося про збирання духовних скарбів: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить і де підкопують злодії і викрадають. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають. Бо де твій скарб, там буде і твоє серце».
Саме ввечері цієї неділі служилась вечірня, на якій церква перейшла на постовий спів і храми переодягали в постовий вигляд.
Вечірнє Богослужіння закінчилося чином прощення. Спочатку люди підходили до Голгофи, просили прощення в Бога за всі свої гріхи. Стоячи біля Хреста, ми обіцяли більше не грішити, кожен дав обіцянку вчинити якийсь подвиг. У кожної людини є свої пристрасті, і якраз в цей час маємо нагоду виправитись: не вживати алкоголю, покинути курити, обмежити себе в їжі… І є безліч способів, як наблизити себе до Бога. Також і священик просить прощення у своїх парафіян, а вони, в свою чергу, просять прощення у нього, а потім парафіяни просять прощення один в одного. В цей день, напередодні великого посту, ми повинні примиритись з усіма ближніми, а діти мають просити прощення в своїх батьків. І коли когось біля нас нема – ми також їм прощаємо у своєму серці.
Щоби скріпити вашу віру і духовні сили, хочу нагадати, що в стародавні часи єгипетські пустельники, після вечірнього Богослужіння сиропусної неділі, виходили зі своїх монастирів і йшли в пустиню для самотніх подвигів, і повертались аж на Вербну неділю. У своєму буденному житті ми не можемо піти в монастир і залишити сім'ю, роботу і всі свої обов'язки, але можемо своїми подвигами духовними наблизити своє життя до досконалості. Ми повинні більше молитись, стримуватись від спокуси, від гріха, а найбільше наближує нас до Бога молитва в Храмі Божому, як робив це митар, б'ючи себе в груди: «Боже, будь милостивий до мене грішного…», і таку щиру і покаяльну молитву Господь прийняв.
Нехай Господь прийме і ваші духовні подвиги, допоможе вам, і скріпить вашу віру у часі Великого посту. Амінь.
Володимир ЖАРСЬКИЙ, священик.