З життя господарника

Білий стік – сучасне агропідприємство

Дванадцять років тому на базі колишнього колгоспу імені Радянської Армії створилася приватна агрофірма "Білий Стік", яку очолив Олег Іванчина (на знімку вгорі). Нині це успішне сільгосппідприємство, яке відоме не тільки на Львівщині, але й далеко за її межами і навіть за кордоном: у США, Канаді, Німеччині та Польщі… Агрофірма помітно вирізняється серед інших агропідприємств, бо працює, використовуючи новини та технології в обробітку землі та відгодівлі тваринництва. На її полях працює сучасна закордонна техніка. Мабуть, через що й рік у рік має добрі економічні показники, а господарство все більше нагадує сучасне аграрне підприємство, де зайнято 135 робітників. І у цьому чимала заслуга його директора Олега Антоновича , який дбає не тільки про господарку та своїх працівників, але й соціальний розвиток сіл, де вони живуть, шукає нові можливості для економічного розвитку підприємства. Але про це – нижче …

ФОРТУНА ПОВЕРНУЛАСЯ  ЛИЦЕМ…

2010й для більшості сільгоспвиробників був не з легких. Однак для ПАФ "Білий Стік" сільськогосподарський рік був вдалим. Господарство є рентабельним, одержало непогані показники у всіх галузях виробництва. І навіть отримали певний ріст промислових культур, зокрема озимого ріпаку, цукрових буряків. Нині ці культури вигідно вирощувати, бо на них склалися належні ціни і вони принесли основні надходження для агрофірми.

У виробництві зерна ми дещо дали назад,  розповідає Олег Іванчина.  Цьогоріч у нас на 15 відсотків зменшилася врожайність. Однак на це було ряд суб"єктивних та об"єктивних причин. Зокрема, погодні умови склалися так, що був недобір врожаю по всій Україні. З другого боку не завжди для аграрія збільшення виробництва є сприятливим. Все залежить від ринку. А торік склалися належні ціни, які дозволили навіть при нижчій врожайності мати зиск більший, ніж в попередній рік.

Вперше за останні роки чистий прибуток від рослинництва перевищив прибуток від тваринництва,  доповнює директора головний економіст Мирослава Костюк.  Один гектар посівів зернових дав 200 грн. чистого прибутку, озимого ріпаку  2700 грн., цукрових буряків  7000 грн. Назагал рослинництво принесло 2,3 мільйона гривень прибутку, а тваринництво  2,2 млн. грн.

Працівники агрофірми сумлінно потрудилися влітку та восени і заготовили достатню кількість якісних кормів для зимівлі худоби. Чимало місцевих та жителів з навколишніх сіл, які мають худобу, приїжджають сюди, щоб придбати концентровані корми, сіно, солому, силос. Такого не зустрінеш більше ніде, щоб агрофірма допомагала селянам вести індивідуальне господарство. Олег Іванчина як спеціаліст добре знає, що худоба має мати добрі корми.

У агрофірмі належно дбають про тваринницьку галузь. І це дає свій результат: проти минулого року збільшилося поголів"я свиней на 400 голів.

Нині господарство утримує їх 1300 голів, що в 10 разів більше, ніж було у 1998 році, коли створилася агрофірма. Відтак зараз на 100 га сільськогосподарських угідь припадає 49 голів худоби, в тому числі 18 корів, а на 100 га ріллі  67 свиней.

Однак в молочному скотарстві показники дещо гірші. Виробництво молока склало 94 відсотки порівняно з 2009 роком.

На ці показники вплинуло зменшення поголів"я корів. Багато худоби вибракували через проблеми із відтворенням,  каже Олег Іванчина. Виробництво яловичини зросло до попереднього року. Однак це  єдина галузь, яка торік принесла нам майже 500 тисяч гривень збитків.

Директор агрофірми пояснив, що у 2008ому закупівельна ціна на живу вагу яловичини становила 13,5014 грн. Ще й давали дотацію на велику рогату худобу. І таким чином реалізаційна ціна становила майже 16 грн. В 2010 р. ціна на яловичину впала до 1212,50 грн. Тож виходить, що кожна реалізована голова молодняка приносить 1000 грн. збитків.

НАДОЇ  ПІДВИЩУЄ… МУЗИКА  ШОПЕНА

У "Білому Стоці" ніколи не відривалися від землі й не відмовлялися від тваринництва. Можливо, це і допомогло вистояти господарству у нелегкі часи, бо одна галузь виручала та доповнювала іншу. Адже один рік є сприятливим для продукції тваринництва, інший  для рослинництва. Тож обом галузям тут приділяють належну увагу. Та надворі зима і хлібороби можуть трохи перепочити. Тваринники можуть хіба, що їм позаздрити, бо цілий рік, і навіть у свята та вихідні, на роботі. Встають ні світ, ні зоря, щоб погодувати худобу на фермі. На території тваринницького комплексу панує порядок та чистота. Корови доглянуті і ситі.

У приміщенні чути легеньку класичну музику. Вона, як каже головний економіст господарства Мирослава Костюк, не тільки покращує настрій працівників, але й підвищує надої молока. Особливо люблять корови "слухати" Шопена, Баха, Шуберта…

У доїльному залі оператори машинного доїння Руслана Лах (на знімку справа) та Галина Мельник (на знімку зліва) справно натягували доїльні апарати на вим"я тварин, а ті стояли смирно.

Уже 16 років працює пані Руслана на фермі, 6 з них в сучасному доїльному цеху. Десять  її колега по роботі  Галина. Вони досвідчені працівниці, які звикли до цієї роботи, яка є не з легких. За зміну, а працюють вони через день, мають видоїти 300 корів. Із застосуванням техніки значно зросла якість молока, а праця стала механізованою. Надій на корову становить в межах 4000 літрів, що є одним з найвищих показників у районі.

За останні роки у нас змінилося багато,  каже Марія Думас, яка уже тридцять років працює зоотехніком та техніком штучного осіменіння.  Уже шість років як введений в дію новий доїльний зал, який значно полегшив роботу доярок. Раніше у нас їх було 25 чоловік. Нині 300 корів обслуговує п"ять операторів машинного доїння.

На фермі 80 відсотків ВРХ гольштинської породи. Зоотехніки самі підбирають нові лінії, •щоб була більш високопродуктивна худоба.

ПАФ "БІЛИЙ СТІК" РОЗШИРЮЄ  БЕРЕГИ…

Приватна агрофірма розпочинала свою діяльність з оренди земельних паїв пайовиків колишнього колгоспу ім. Радянської Армії, згодом до них приєднали землі жителів сіл Зубків, Романівка, Переспа (присілок мала Переспа). Однак техніка та худоба зосереджена у Волиці та Комареві. Відтак її земельні "кордони" простягнулися на 2251 га землі. А нині господарство укладає договори із пайовиками с. Тартаків, в яких раніше землю орендувало ТзОВ "Племпідприємство". Це ще плюс 140 га ріллі. Виграш у тому, що ці землі не розкидані на декілька кілометрів, а межують одні з одними. Це великий плюс, бо техніка не нищиться. Іноді під час посівної чи жнив комбайни та трактори залишають на полях під охороною.

Ефективно господарити без впровадження нових технологій та поновлення техніки не можна. У "Білому Стоці" це добре розуміють. Тому й щороку поновлюють матеріальнотехнічну базу. Торік придбали на ферму транспортери, навантажувач, міксерзмішувач та роздавач кормів.

Привертає увагу й машина для лущення та набивання кукурудзи в рукави, яка, мабуть, єдина в області. З початку господарювання ПАФ придбала техніки на 14 мільйонів гривень. Механізатори не без гордості кажуть, що у районі нема рівних їх сільгосппідприємству щодо культури землеробства.

ДЛЯ СЕЛА І ЛЮДЕЙ

Олег Іванчина народився і живе у Волиці. Тому й болить його душа за рідне село, за тих людей, які тут живуть. Не стоїть він осторонь й соціальних проблем. Як може допомагає усім соціальним закладам, Народним домам, школам, ФАПам, які є на території господарства, та сприяє будівництву храмів у Волиці та Зубкові. У 20062009 роках за кошти агрофірми зробили тверде асфальтне покриття довжиною 800 метрів на вулицях Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Набережній у Волиці, а у 2009ому  вулицю Українську у селі Комарів довжиною 1080 метрів. Торік вклали 348 тисяч гривень в капітальний ремонт дороги Комарів  Переспа від санаторію "Ровесник" до села Волиці. До роботи прилучилося і ТзОВ "СОТЕКО", яке виділило 100 тисяч грн. та громада, яка зібрала майже 70 тисяч гривень. Спільними зусиллями усіх відремонтували цей відтинок шляху. На жаль, автодорожники ще й досі не прийняли її на свій баланс. Ось такий нонсенс…

Добре було б, щоб цей добрий почин підтримали сільгоспвиробники у інших селах Сокальщини. Олег Іванчина вважає, що ті хто взявся господарювати на землі, має допомагати громаді та селам вирішувати соціальні питання. Тоді б і доріг у вибоїнах та неперспективних, забутих сіл було б менше. Адже допоки держава знайде кошти на сільські дороги, мине не одне десятиліття. А людям і у селі хочеться жити цивілізовано.

КУДИ  ПРЯМУЄ СЕЛО?

З сумом Олег Іванчина розповів про причини, які, на його думку, не дозволяють ефективно господарити на землі. Він вважає, що ціни на дизпальне та мінеральні добрива значно завищені. Чомусь держава може вплинути на ціни •на сільськогосподарську продукцію і зменшити їх. А на вартість мінеральних добрив та паливномастильних матеріалів  ні. Хіба це нормально, що ціна на аміачну селітру за півроку виросла ще раз. А поле не обдуриш. Щоб мати високий врожай, потрібно дати землі поживу. Відтак доводиться постійно вишукувати гроші.

Введення нового податкового кодексу, на його думку, менше торкнулося аграрного сектора, бо сільгоспвиробники залишилися на фіксованому податку. Однак цей документ ще у стадії розробок. І невідомо які сюрпризи він може принести.

Складається враження, що наші міністри відірвані від села і не розуміють специфіки роботи у сільському господарстві,  з сумом каже Олег Антонович.  Сільгоспвиробник хоче стабільності у державі аби знати, що сіяти, а від чого відмовитись, щоб не зазнати збитків. І спрогнозувати свою роботу на майбутнє. Господарити в умовах економічної нестабільності навіть досвідченим аграріям важко. Практично, нині держава про село не дбає. 60 відсотків земель зосереджено у руках латифундистів. І виходить, що ми своїми руками руйнуємо те, що маємо. А у нас уже є гіркий досвід розпаду агропромислового комплексу району. Колись у кожному селі функціонувало господарство, де працювали місцеві жителі.

А залишилося чотири самодостатніх господарства, які мають перспективу. Це "Білий Стік", ПП "Агрофірма ім. Богдана Хмельницького", ПАФ "Войславичі" та ПП "Гові". Решта 50 відсотків землі на Сокальщині в руках трьох холдингів  це ТзОВ "Радехівський цукровий завод", "ЛендкомUA", "БродиАгро". Нові господарі прийшли надовго. Вони вклали гроші у неї, вивели бур"яни. Однак назріває інше  із 1 січня 2012 року буде знято мораторій на купівлюпродаж землі. Відтак місцеві жителі можуть залишитися без землігодувальниці, яка віками годувала селянина та його родину. Хтозна, що буде з селами, які залишаться напризволяще. Та час усе покаже… Однак жителям сіл Волиця, Комарів, Романівка, Переспа турбуватись нічого, бо у них є до кого звернутись за допомогою.

 …Повільно за течією несе своє плесо річка Білий Стік, як і однойменна агрофірма, яка ефективно господарить в умовах ринкової економіки. Вона впевнено крокує в майбутнє.

Любов ПУЗИЧ.

Фото автора.
 

Голос Сокальщини на GoogleNews