Переступивши поріг територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), мимоволі відчуваєш приємне здивування та подив: як тут все змінилося на краще. Всередині свіжопобілені стіни, на підвіконні – вазони із квітами. У кожній кімнаті – стільці аби відвідувачі, коли є черга, могли сісти. Працівники територіального центру подбали, щоб тут було по-домашньому затишно, тепло і комфортно. Адже їхня установа стала для багатьох літніх самотніх людей прихистком, де їх вислухають, розрадять і допоможуть. А приходять вони сюди з різних причин.
Ось Валентина Зарваницька з Сокаля прийшла у перукарню, щоб підстригтися. Жінка каже, що тут працюють ввічливі та привітні перукарки, роботою яких вона задоволена. Тому підстригається тут уже багато років. Зміни, що тут відбулися, літній пані подобаються, але добре було б, щоб, як і раніше, усі послуги були безкоштовними.
– Досі все було зрозумілим, каже пані Валентина, – перукар підстригав безкоштовно, а з середини цього року ця послуга стала платною. Нині прийшла підстригтися, а мені кажуть, що потрібна довідка про склад сім’ї, аби знати чи брати з мене гроші за стрижку. Мені це вже складно зрозуміти, а через поважний вік важко ходити за довідкою.
– Раніше перукарі працювали при відділенні соціальнопобутової адаптації, – пояснила завідувач відділення Надія Іванюк, – де не треба було подавати довідок. А з 1 вересня усіх робітників – швею, перукарів, шевця перевели у відділення надання грошової та натуральної допомоги, де вартість послуг залежить від середньомісячного сукупного доходу: якщо пенсія з 1 жовтня не перевищує 1084 грн., а з 1 грудня – 1101 грн., то вони надаватимуться безкоштовно. Відтак якщо пенсіонер отримує більшу пенсію, то платить гроші за послуги, а якщо меншу – отримує їх безкоштовно. Ось чому наші підопічні мусять принести довідки про склад сім"ї. Цим нововведенням літні люди поки що незадоволені. Але згодом зрозуміють, що це їм на руку.
Перукарня, яка працює щоденно з 9.00 до 18.00 години, знаходиться у просторій кімнаті, де є два перукарських крісла. Оксана Курчинська (на знімку зліва) працює тут перукарем уже 12 років, а Оксана Ратушняк (на знімку справа) – 8. Вони розповідають, що після ремонту їм працювати стало легше та комфортніше. Подобається тут і клієнтам, які є різнього віку: найстаршим понад 80 років, а наймолодші – це діти з багатодітних родин. Відвідувачі одразу можуть й тиск поміряти, і здати на ремонт одяг та взуття. А з нового року спектр послуг для них ще розшириться.
В цей час задзвонив телефон: хтось просив записати, щоб перукар прийшла додому. Помітивши моє здивування, пані Надія пояснила, що вони надають таку послугу лише лежачим самотнім літним людям та інвалідам. Філії перукарень є у Белзі та у Великих Мостах, що зручно для літніх людей, які мешкають у навколишніх селах. Поки що у територіальному центрі платними є перукарські послуги та прання білизни. Але вартість їх доволі низька: за кілограм білизни – 2,12 грн., чоловіча стрижка коштує 4,30 грн., а жіноча – 6,45 грн. Однак з 1 січня буде перерахунок і ціна збільшиться, але буде значно менша, ніж у звичайній перукарні. З нового року підопічним територіального центру доведеться платити й за ремонт взуття та одягу (досі це робили безкоштовно).
Уже шість років працює швеєю у терцентрі Любов Мігус (на фото внизу), яка ремонтує одяг для стареньких. І каже, що вона щаслива, бо може допомогти іншим, подарувати їм радість. Приємно бачити, як сяють радістю очі поважних пань, коли вони приміряють плаття чи блузку, яким вона дала нове "життя". У вільний час пані Люба шиє фартухи для одиноких та інвалідів, а взимку – марлеві пов"язки.
Враз двері кабінету відкрилися і зайшов літній чоловік. Це був Іван Легодський, який прийшов підстригтися. Але спершу вирішив зайти до медсестри поміряти артеріальний тиск, бо чувся зле. Мабуть, далась взнаки погода. Медпрацівник Інна Тарнавська (на знімку вгорі) виміряла йому тиск та розпитала про самопочуття. Порадила, що можна приймати з медикаментів та якої дотримуватися дієти.
Медпрацівники терцентру також ходять на виклики до одиноких та інвалідів, де міряють артеріальний тиск та роблять ін"єкції за призначенням лікаря. Їм видають аптечки, де є медикаменти для першої невідкладної медичної допомоги, та памперси для лежачих, марлеві пов"язки. Разом з працівниками терцентру їздять на перевірки по селах району до одиноких та інвалідів, які є на їх обслуговуванні. Одиноким, малозабезпеченим людям, багатодітним сім"ям та інвалідам постійно безкоштовно видають одяг та взуття, яке приносять сокальці. Працює і пункт прокату засобів реабілітації, де є костюмиспіралі для дітей, хворих на ДЦП.
У складі територіального центру соціального обслуговування працює, окрім відділень соціальнопобутової адаптації, надання натуральної та грошової допомоги, ще одне – відділення соціальної допомоги вдома.
Сьогодні територіальний центр обслуговує 492 одиноких із числа пенсіонерів та інвалідів, яких доглядає 61 соціальний робітник. 13 підопічних територіального центру є хворими, прикутими до ліжка. Відтак їм потрібна стороння допомога. І саме ці люди стають для них тією рятівною соломинкою, яка продовжує їм життя. Вони намагаються повернути радість життя не одній людині, котра немічна і самотня.
Зокрема, це можна сказати про Ганну Дубецьку, Ольгу Васютяк, Галину Сувало, Марію Решетарську, Оксану Арендач, Ольгу Марко, Оксану Брюхович, Ганну Бутинець, які працюють у селах, що належать до Опільської, Княжівської, Хоробрівської та Бутинської сільських рад.
– Наші соціальні робітники допомагають своїм підопічним як тільки можуть: і їсти принесуть чи зварять, у хаті приберуть та напалять, вікна помиють, продукти та медикаменти куплять, дрова нарубають, сніг відкинуть…, – розповідає завідувач відділення соціальної допомоги вдома Світлана Іваниса. – Якщо літня людина проживає сама, хоч має дітей, але ті живуть окремо чи у іншому місті, вона чи її рідні можуть укласти договір з терцентром про призначення соціального робітника для неї. Однак ця послуга є платною. Нині на Сокальщині п’ятеро літніх людей користуються нею.
Ще торік терцентр отримав спеціалізовану машину для перевезення людей з особливими потребами. І цьогоріч уже нею надано 53 послуги.
Ще шістьох людей відправили до інтернату, який відтепер стане їхньою другою домівкою.
– Життя висуває все нові потреби, – каже завідувач відділенням надання адресної грошової та натуральної допомоги Надія Іванюк. – І завдяки впровадженню інноваційних послуг люди похилого віку зможуть отримати доступ до соціальних послуг, які забезпечать підтримку, необхідну для їх життєздатності та якомога повноціннішого життя.
Чимало людей по завершенні трудової діяльності залишаються наодинці зі своєю старістю. Не всім діти й онуки дарують любов і повагу, є серед них і зовсім одинокі – ті, хто так і не відчув родинного тепла до схилу літ. Саме для літніх людей, які залишилися самотніми у цьому світі, терцентр – це рятівна соломинка, де вони знаходять співчуття, милосердя, доброту та спілкування. Недарма вони називають його прихистком, де завжди вислухають, розрадять, підкажуть куди звернутися та допоможуть вирішити їхні проблеми. І це працівники територіального центру доводять щодня.
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.