Наші інтервю

Я ЩАСЛИВА, ЩО СТАЛА ПРИЗЕРОМ ОЛІМПІАДИ

Наша землячка  Оксана Райта, яка стала бронзовою призеркою на І літніх Юнацьких Олімпійських іграх у Сінгапурі у бігу на 2000 м з перешкодами, прославила Україну та Львівщину на весь світ. Результат Оксани 6.41.49 є новим рекордом України. Попереду неї лише атлетки з традиційно сильних "бігових" держав Кенії та Ефіопії. Нині її фото у всіх газетах, вона гість багатьох телепрограм. Лише на початку вересня Оксана змогла викроїти декілька днів, щоб приїхати додому і заспокоїти батьків та свого першого тренера Олену Кретів, які хвилювалися і вболівали за неї. Адже спершу вона була змушена відвідати офіційні церемонії вшанування олімпійців. Дівчина разом з Оленою Методівною прийшла до нас у редакцію та розповіла про успіхи у спортивній кар’єрі.
 

Оксано, насамперед, колектив редакції щиро вітає Тебе з олімпійською "бронзою". Розкажи, будь ласка, з кількох років Ти займаєшся спортом?
 

Я навчалася в Ільковицькій школі. В шостому класі потрапила у групу легкої атлетики в Сокальську ДЮСШ, яку вела тренер Олена Кретів.
 Оксаночка була дуже відповідальна, додає її тренер Олена Методівна. Ніколи не пропускала занять. У неї завжди була воля до перемоги. Вміла терпіти і боротися. На другий рік занять у спортивній школі уже взяла участь у районних та обласних змаганнях, де посідала перші або призові місця. Нині вона студентка І курсу Львівського училища фізичної культури і навчається в заслуженого тренера України Михайла Сташківа.

Чим саме Тебе привабила легка атлетика?
 

Мені навіть складно сказати. Займалася різними видами спорту, а коли потрапила в легку атлетику, біг припав найбільше до душі. Вирішила залишитися в цьому виді спорту. Спершу бігала на дистанції 800 та 1500 метрів, а потім мене перевели на іншу  2000 метрів із перешкодами.
 

Які Твої вагомі перемоги у спорті?
 

Це участь в чемпіонаті України з легкоатлетичного кросу у 2009 році у Білій Церкві, тоді отримала результат 7.04.04. Цього ж року вперше спробувала свої сили у бігу на 2000 метрів з перешкодами на чемпіонаті з легкої атлетики, де посіла друге місце. Наступного року уже брала участь у обласному дорослому чемпіонаті з легкої атлетики з бігу 1500 м, який пробігла за 4.57.6 і біг 2000 м з перешкодами, де перемогла.
Наступним уже був чемпіонат України з легкої атлетики у місті Запоріжжі. Турнір мав статус континентального чемпіонату серед спортсменів юнацької вікової групи. Другий тур відбору відбувся у Ялті, де отримала відмінний результат 6.58.0, а також путівку на відбірковий чемпіонат Європи для участі у перших Юнацьких Олімпійських іграх.

А 2123 травня у м. Москві (Російська Федерація) пройшов Європейський відбірковий турнір з легкої атлетики до І Юнацьких Олімпійських ігор, які мали відбутися у серпні у Сінгапурі, де також виборола перше місце, встановивши при цьому рекорд України 6.48.27. Ось так я потрапила на перші юнацькі Олімпійські ігри, де 23 серпня, у фінальному забігу пробігла третьою, поступившись спортсменкам з африканського континенту. Щаслива, що стала призером Олімпіади і мені вдалося поновити рекорд України.
 

Які емоції переповнювали Тебе, коли почула своє ім’я серед переможців?

 Радість, відчувала себе щасливою, бо моя наполеглива праця дала результат, і я успішно пробігла дистанцію. Бути третьою у світі  це для мене честь і велике досягнення, яким завдячую своїм батькам та тренерам.

 А коли піднімався український стяг на Твою честь…

 Гордість за себе, за Україну, що я так гідно завершила виступ наших спортсменок на Олімпійських іграх. Адже команда складалася із 55 учасниць, і ми завоювали 30 медалей. Це вважаю непоганий результат.

 Оксано, які завдання перед собою Ти ставила перед Юнацькими іграми?

 Найперше, хотіла пройти у фінал, тобто ввійти в шістку найкращих. Ну а у фіналі  якомога ближче фінішувати до п’єдесталу. Основне було поліпшити власний результат і потрапити в шістку. У своїх найсміливіших мріях думала про третє місце. Із самого початку зрозуміло, що "срібло" і "золото" для мене недосяжні.

 Як Тобі вдалося отримати такий відмінний результат 6.41.49, що є новим рекордом України?

 Думаю, наполегливою працею над собою та тренуваннями.

 Юнацькі ігри проводять уперше. В Сінгапурі Олімпіада викликала ажіотаж?

 Так, на всіх змаганнях, які я бачила, було дуже багато глядачів. Місцеві мешканці дуже зацікавилися Іграми, часто підходили до нас, брали автографи.

 Які Твої враження від Сінгапуру?

 Клімат суттєво відрізняється від нашого. Там холодніше, приблизно +22-24 градуси, але в повітрі значно більше вологості, ніж у нас. Дихати було тяжко. У перші дні навіть ходити було важко, всі задихалися. Але поступово організм звик до нового середовища. Ми прилетіли в Сінгапур 12 серпня, а мій перший старт був 18го. Часу для акліматизації вистачило.

Культура місцевих мешканців, їхнє сприйняття світу суттєво відрізняються від нашого. Цікаво було безпосередньо знайомитися з життям Сінгапуру. В нас був вільний час, тренери не заперечували, щоб ми гуляли містом, ходили на екскурсії. Відвідали зоопарк  там дуже багато екзотичних звірів.

 Як відчуває себе людина, яка в одну мить стала знаменитою на весь світ?

 Я ще не звикла до цього. Звичайно, що увага  це приємно, але іноді вона трохи втомлює. Щодень зустрічаюся з багатьма людьми, буваю у школах, спілкуюся із спортсменами та вихованцями різних спортивних шкіл. Маю зустрічі з журналістами. Відтак у мене розписаний цілий день. А хотілася б уже тренуватися, щоб в майбутньому подолати ще вищі спортивні вершини у спорті.

  Що б Ти побажала хлопцям та дівчатам, які мріють про спорт?

 Прийти у спортивну школу, вибрати секцію і це дасть свій результат. Та, насамперед, потрібно любити спорт та жити ним і ніколи не здаватися. Адже нема спортсмена, який би ніколи не зазнав поразки. Віра у себе і перемогу та наполегливі тренування долають усе.

 Я щаслива, що моя вихованка стала бронзовим призером юнацької Олімпіади. Горда за неї і пишаюся нею. Адже її перемога для мене є підтвердженням того, що, як тренер, я склалася в цьому житті. І вдячна Богові, що нагородив мене такою талановитою ученицею, закінчила розмову Олена Кретів.

Розмовляли Любов ПУЗИЧ.

Голос Сокальщини на GoogleNews