У кожного свій колір смерті… У туману, що стелиться ранковими левадами білий, а у війни чорний. Такими кривавочорними барвами, на жаль, і позначений український літопис 2014го, а в ньому золотими буквами вписані імена Героїв. Сьогодні Герої народжуються щодня, у найрізноманітніших ситуаціях! Українці, які ніколи не вміли воювати, навчились це робити за лічені місяці. І не просто воювати, а боронити Україну героїчно та самовіддано. І чи не щодня від сумної статистики загиблих наших воїнів серце здригається невимовним болем, і водночас з гордістю за живих лине молитва до Отця нашого Небесного: "Господи, помилуй! Спаси і сохрани їх!" Цей героїзм став звичайним явищем в складних умовах сьогодення, яке спонукало українське суспільство об'єднатися та мобілізуватися! Цей ентузіазм ще з початку Революції Гідності змусив багатьох моїх співвітчизників зважитись на щось більше, на те, що в звичайних умовах не сколихнуло би поривів масового героїзму і не викликало би такої потреби жертвувати заради миру найбільшим скарбом людським життям! Непримітний, скромний чоловік добровільно йде на війну, без жодних гарантій, але з бажанням захистити свою Батьківщину і стає Героєм! І таких сотні… Бо там, на війні, цей звитяжний потенціал вибухає, і людина, долаючи у собі страх, стає іншою! Почуття обов'язку перед Батьківщиною для неї понад усе. Уявімо, ще донедавна ця когорта чоловіків вчителювала, чи була за кермом таксі, або ж керувала потягом, чи займалась підприємництвом, а тепер ці воїни вщент розбивають підрозділи російських найманців і навряд чи почуваються Героями…
Але про них треба і говорити, і писати, щоб пропагандистський "приціл" Кремля, прикриваючись "об'єктивністю", не вразив нові жертви. І дарма, що ця об'єктивність немає у собі ні моралі, ні гуманності. Бо це війна, хоча й неоголошена… У Путіна були всі дані про склад Збройних сил України, але передбачити те, що люди самі підуть створювати добровольчі батальйони для захисту Батьківщини, він не зміг. І сьогодні з передової українські солдати через мобільний інтернет намагаються достукатись до тих, кого запросто можна назвати "диванними стратегами" АТО! Напередодні Дня Незалежності командир батальйону "Донбас" Семен Семенченко на власній сторінці соціальної мережі Фейсбук закликав українців готуватись до справжньої народної війни з Росією і "змести її до чортової матері з історичної реальності". Він зазначив, що у цьому пеклі вже нема чого більше чекати, бо розмови про мир це пусті балачки та брехня: "Орді потрібно ВСЕ. А що не все то в руїни. Напопіл. Це для них питання виживання. Вчора Крим, сьогодні Донбас, завтра, коли зростаючі економічні труднощі зметуть владу і занурять країну у керований ззовні хаос все інше. Чекати більше нічого. Я не буду писати про те, як насправді привільно почувають себе терористи в завойованих містах, як вільно можна переміститися з Донецька в РФ і назад, чим відрізняються зведення від правди.
Я клянусь, що закрив би очі на багато що при мирних переговорах, якщо б не знав З КИМ ці переговори і ЩО вони насправді хочуть". Також у своєму посланні комбат звернувся до президента та керівників силових відомств: "Я не знаю Ваших планів… Я простий комбат…
Робіть щось. Якщо робите, то робіть відкрито. Щоб вони знали, і ми бачили, і могли підтримати.
Не бійтеся паніки, ми не нація панікерів, почніть ДЕМОНСТРАТИВНО і відкрито готувати країну до партизанської війни. Адже тоді швидше всього її і вести не доведеться". На тлі цього заклику якось дуже насторожено лунають слова комбата про те, що "ми повинні бути готові. Ще вчора. Але якщо вже прогавили момент, то хоча б завтра".
"А нині?" хочеться запитати… А нині трохи кумедними виглядають відеосюжети про те, як відпрацьовуються бойові навчання на "Шкільних автобусах", хоча бетеерів в Україні не бракує. І як пояснити здоровим глуздом закупівлю полегшених бронежилетів "Корсар", котрі аж ніяк не відповідали елементарним вимогам до засобів індивідуального захисту? Про що думали керівники Міноборони, коли на 17080 вище зазначених одиниць витратили понад 71 мільйон гривень! Під час закупки виготовлених бронежилетів на відповідність до ураження вогнепальною та холодною зброєю, а також уламками ручної гранати, вони не перевірялись.
Ось і маємо "диванних стратегів"! Як з'ясувалось, "Корсари" під час випробування прострілювались наскрізь! Слідча перевірка Генпрокуратури з 31 травня по 1 серпня встановила: щонайменше 67 військовослужбовців, неналежно захищені у бронежилетах, отримали важкі поранення, і смертельні також. Чи має совість ця "золотопогонна публіка", з'ясовуватиме прокуратура, але хіба кримінальне впровадження проти горегенералів поверне життя людей, які загинули, боронячи Вітчизну від "чорного крука"?
От чому розповідати про Героїв треба якнайчастіше… Щоб хотілось і плакати, і радіти, що цей "невимушений героїзм", не зважаючи ні на що, об'єднав моральнобойовий дух українців, а прагнення миру під голубим небом кардинально в усіх нас змінило відношення до Солдата і до нової армії. І так хочеться, щоб нарешті усі татусі ЖИВИМИ Героями повернулись у свої родини і більше ніколи не торували військові дороги! Цього братовбивчого жахіття, здається, вже несила терпіти.. Бог нам у поміч!
Ірина СЛАВЧАНИК.