Декілька років тому нашу родину спіткало велике нещастя: підліток із сусіднього села наїхав мотоциклом на нашого сина Володю Мельника і тяжко травмував його. На той час хлопчику виповнилося лише чотири роки. Відтоді Володя часто хворів: скаржився на головний біль, згодом у нього став падати зір, а як підріс, з’явилася ще й слабкість у ногах. Після обстеження дитини у Чорнобильській лікарні рідних шокував діагноз лікарів – у хлопчика хронічна хвороба нирок V ступеня. Вони пояснили, що радикально вирішити проблеми його здоров’я можна лише трансплантацією нирок. Операція була неминуча і вкрай необхідна. Хлопчик півроку знаходився на диспансерному спостереженні та амбулаторному лікуванні методом гемодіалізу у «Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі», куди тричі на тиждень їздив на гемодіаліз. Він мужньо переносив усі випробування, дотримувався обмежень щодо вживання певних продуктів та води, пив її лише по декілька ложечок у день. Вкрай потрібна була операція та спершу донорська нирка.
Господь потішив всю родину якраз тоді, коли здавалося все безнадійним. Оскільки знайшли донора – ним став дідусь Володимир Мельник. Невдовзі знайшовся й лікар – професор Річард Гренда у Варшавській клініці нефрології і трансплантації нирок інституту Центру здоров’я дитини, який взявся зробити операцію. Та тут знову виникла проблема: операція коштувала 60 тисяч злотих. У нас не було необхідної суми для лікування сина. До того ж Володі операція потрібна була терміново. Усі рідні були у відчаї. Та родину не залишили наодинці з бідою знайомі, сусіди і просто небайдужі до чужого горя люди, які допомогли збирати кошти на операцію. Допомагали коштами і родичі, друзі, односельчани. Словом, світ не без добрих людей. Ми це зрозуміли тоді, коли нашій сім’ї так потрібне було надійне плече допомоги…. Хто скільки міг, стільки давав грошей аби допомогти дитині. І невдовзі ми мали кошти на операцію. Аби старший братик вижив, молодші брат та сестра молилися навколішки перед іконою вдома і просили в Бога, щоб родина знайшла гроші на лікування Володі та він скоріше одужав. Кажуть, дитяча молитва має не просто велику, а навіть зцілюючу силу.
21 грудня минулого року Володю прооперували у Варшаві. Польські лікарі боролися за його видужання і подарували другий шанс на життя. Додому він повернувся після Різдва, а 7 лютого відбулася друга операція. Нині він вже вдома та тішиться, що може бачити рідних. А ми – мама, тато, бубусі, дідусь, братик та сестричка – щасливі, що Володя живий та одужує, але потрібно пройти ще не один реабілітаційний курс лікування. І дякуємо Богу, що світ не без добрих людей, які у важку хвилину подали нам руку допомоги. Велике спасибі всім мешканцямдоброчинцям нашого району, які з розумінням відгукнулися на нашу біду. Особливо щиро вдячні отцямнастоятелям церков та їх парафіянам м. Сокаля, Белза (грекокатолицька громада), Великих Мостів (православна), Угнова, смт. Жвирки та сіл Стенятина, Тартакова, Перетік, Скоморох, Ромоша, Ількович, Острова, Савчина, Гути, Тудоркович, Карова, Корчева, Діброви, а також руху «Матері в Молитві» за їх щирі молитви. Велике спасибі парафіянкам церкви архистратига Михаїла м. Сокаля І. Ващенко та М. Бишевській, які зібрали пожертви на операцію сина. Щиро дякуємо директорам шкіл району, педколективам, учням та батькам, які проявили милосердя до нашої дитини. Зокрема колективам Перетіцької (директор М. Чорна), Стенятинської (Р. Гесик), Тартаківської (О. Матерна), Тудорковицької (В. Гуменюк), Ільковицької (А. Костюк), які першими відгукнулися на наше горе. Велике спасибі й начальнику відділу освіти РДА Роману Монастирському, який сприяв збору благодійних пожертв в школах району. Тим, що нині Володя є разом з нами, завдячуємо і працівникам Благодійного фонду «Карітас»Сокаль, зокрема Мар“яні Яремчук, депутату Львівської обласної ради Роману Шведу та його помічнику Ірині Калитовській, колективу та директору СП «Скомекс» В. Захарку, директору фабрики «Рата» Михайлу Романчуку, директору ПП «Ніка» Марії Шамборовській та працівниці цього підприємства Наталії Шамборовській, колективу хлібопекарні ТзОВ «Дукат», родинам Васько та Фітковських із Скоморох, Смагів із Перетік, Коцюб“яків з Сокаля, які пожертвували значні суми для порятунку нашого хлопчика. Низький уклін Вам усім за співчуття, милосердя, розуміння, людяність і доброту. Хай Бог благословить Вас усіх міцним здоров“ям, і завжди тримає у своїй опіці.
З молитвою і щирою•вдячністю родина Володі Мельника з Стенятина.
* * *
Збір коштів триває. Їх можна перерахувати: (у гривнях) в Приватбанку розрахунковий рахунок 29244825509100, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 для поповнення рахунку на картці 6762462052408777; (в доларах США) – 6762462052408769.
Контактний телефон мами Наталії Мельник – 0976162505.