Листи до редакції

На шевченковій землі

Як і для кожного українця, для мене Тарас Шевченко є пророком, генієм, який і нині вказує нам шлях у майбуття. Тому хотів познайомитися із землею, на якій народився і виріс наш Кобзар.

Дванадцять років тому, у травні 2002-го, нам з дружиною пощастило побувати на Черкащині і пройти дорогами, по яких бігав босими ногами малий Тарас. Спочатку ми приїхали у село Кирилівку (нині Шевченкове), побували у Шевченковій хаті (на знімку), де він ріс зі своїми братами і сестрами, вона стоїть над глибоким яром. Бачили хату дяка, в якого проходив науку малий Тарас, відвідали школу мистецтв, де навчаються талановиті діти, зокрема гри на бандурі, подивились їх концерт, під час якого дівчатка та хлопчики читали поезії Шевченка, співали пісні на його слова, танцювали. Неподалік біля колишнього маєтку пана Енгельгардта ростуть два старезні дуби, які були свідками далеких подій, здається, такого могутнього красеня не обхопити і десятьом. Сюди приїжджають багато людей з усіх куточків України, щоб побачити, де ріс Тарас Шевченко, вклонитися його прадідівській землі. А яка тут чудова природа: зелені садки, глибокі яри, які Кобзар неодноразово оспівував у своїх віршах.

Побували ми і в селі Моринці, де народився Тарас, а потім поїхали у Канів, де відвідали музей Т. Шевченка. Вражень залишилось на все життя. Тож усім раджу побувати на Шевченковій батьківщині.

Ярослав ПІХОЦЬКИЙ,
депутат Сокальської районної ради (фракція ВО “Свобода”).

Голос Сокальщини на GoogleNews