Листи до редакції

На сторожі дитячого життя…

У пологовому відділенні Сокальської ЦРЛ працюють дев'ять медсестер: Марія Лопушанська, Надія Ворона, Світлана Родь, Наталія Круглій, Галина Рабчук, Леся Размук, Анна Луцюк, Вікторія Іванюк, Анна Демчук. Я завітала сюди вранці, на зміні чергували Леся Размук та Наталія Круглій, вони робили обхід із лікарями Мартою Тот, Оксаною Мицюк та Ніною Котик.

Наталія Круглій працює медсестрою палати новонароджених пологового відділення Сокальської ЦРЛ уже два десятки років. Вона пригадує, як 24 роки тому закінчила Луцьке медичне училище, здобула фах акушера і прийшла на роботу в пологове відділення. Спочатку працювала акушером, а після декретної відпустки – медсестрою. З радістю в очах розповідає про роботу, яку дуже любить. Пані Наталя каже, що вже не уявляє свого життя без пологового відділення, адже це чи не єдине відділення, куди люди ідуть з радістю. Тут завжди чути дитячі голосочки, видно сльози щасливих чоловіків, які тількино стали батьками. Жінка призналася, що від зміни до зміни встигає скучати за дітками. Новонароджені дарують їй стільки щастя, позитиву, що навіть не може передати словами. Коли вона їх одягає чи годує, то пригадує, як няньчила свого синочка, який нині уже дорослий.

За двадцять чотири роки роботи в пологовому відділенні траплялось різне. Колись, пригадує Н. Круглій, працювали важче, бо не було апаратури, всіх тяжких новонароджених мусили виходжувати тут, на місці. Тепер же, коли народжується дитинка, яка самостійно не дихає чи з вадами розвитку, лікарі одразу викликають реанімобіль зі Львова і транспортують немовлятко до обласного центру. А поки чекають реанімобіль, то медсестри разом із лікарями проводять усі необхідні процедури.

Медсестра каже, що вже має свою статистику: чомусь у січні, після свят, жінки часто народжують недоношених дітей. Вона пригадує випадок, коли вдалося виходити немовлятко, яке народилося з вагою 800 грамів, нині ця дівчинка нічим не відрізняється від однолітків.

Пані Наталія разом із своєю колегою по роботі, неонатологом пологового відділення Оксаною Мицюк та іншими медпрацівниками їздили в Київ на Майдан. Вона досі з острахом в очах пригадує, як їхали туди 20 лютого, коли стріляли снайпери і були потрібні медичні працівники. Хотіла їхати раніше, та син її не відпускав, а коли почали вбивати дітей, зрозуміла, що у такий важкий час мусить рятувати людей, адже складала клятву Гіппократа. Працювала Наталія Круглій в медичній службі Майдану.

Медсестра пригадує, що кияни приносили багато медикаментів, які сортували. А скільки було нового дорогого хірургічного інструментарію – не перелічити, тоді вкотре переконалась, що українці доброзичливий народ, який ніколи не залишить своїх побратимів у біді. Ті емоції, які пережила на Майдані, складно передати словами.

Приїхавши додому, відпочивши, збиралась їхати знову, працювати волонтером, доглядати за хворими у лікарнях, але їй передзвонили, що медичних працівників уже вистачає.

Робота медсестри нелегка, але Наталія Круглій виконує її з задоволенням. І каже, що без білого халата і дитячих оченят не уявляє свого життя. За такими хорошими медиками – майбутнє української медицини.

Ольга ДИЛИН.

Фото автора.

На знімку: дитячий неонатолог Оксана Мицюк, медсестри палати новонароджених Наталія Круглій та Леся Размук.

Голос Сокальщини на GoogleNews