Гортаючи підшивку районної газети, мою увагу привернули статті, в яких йшлося про ліс та його збереження. Зауважив, що керівництво лісового господарства любить говорити: «Ліс наше добро, зелені легені Планети». Однак, на мою думку, найважливіше те, що він не тільки цінна сировина, але й нас гріє, а його плоди рятують від застуди і хвороб! А чим же ми віддячуємо доброму другу, який подарований нам Творцем? Варварським знущанням над ним, над елементарними законами природи і здорового глузду?! Ми часто чуємо і читаємо про те, що лісу потрібний мудрий, дбайливий і виважений господар. І це так, бо ліси вирубують, гине флора та його фауна. Прикро, але внаслідок споживацького підходу до ведення лісового господарства наш ліс вимирає. В ньому залишилось дуже мало цінної ділової деревини і молодих насаджень, зате великі площі лісу нині не зайняті, облугують, і нема від них користі. Крім того вони захаращені гнилою деревиною, яка є розсадником усіх хвороб і шкідників. Можна навести безліч інших прикладів безгосподарського ставлення до лісу. Зокрема, у лісі поблизу с. Велике нині не чути птахів, тихо як на кладовищі, а все через те, що вирубали дерева, які були гніздами для птахів, були кормом для птиць і звірів. Наприклад, біля с. Бендюга, поруч кладовища, на дереві гніздилось кілька птахів, в тому числі унікальна довгохвоста сова, занесена в Червону книгу України. Про це жителі села повідомили в лісництво. Однак дерево зрізали, і птахи були приречені…
У сімдесяті роки минулого століття в нашому лісі водилися косулі і навіть лосі. Тепер щезли. Така участь може чекати й лісових мурах, які є головними санітарами дерев і лікарі всіх лісових птахів і звірів. Адже «купаючись» в мурашниках, у мурашиній кислоті, вони рятуються від паразитів! Розведення мурах в лісі дуже просте і не потребує жодних фінансів і зусиль! Було б тільки бажання! Наголошуємо, що тільки природніми методами можна вилікувати наші ліси. Застосовувати «хімію» тут не можливо, бо уб’ємо усе живе. Слід згадати кар’єри і смітники у нашому лісі. Актив села і депутати сільської ради били на сполох, щоб привернути увагу до цієї проблеми і врятувати ліс, але безрезультатно. Прикро, але нікому не було до цього діла. Навіть лісничий Бендюзького лісництва, який очолював спеціальну комісію з цього приводу, не перейнявся цією проблемою. Відтак ліс став таким яким є зараз. Тож де ж той мудрий і дбайливий господар?
Місцеві ЗМІ (газета, радіо) рясніють фотографіями і виступами про різні події і факти життя. Це добре. Однак, на мою думку, інформується однобоко. Немає глибокого аналізу причин виникнення цих проблем і впливу їх на майбутнє.
Мало обговорюється у ЗМІ така проблема як екологічна безпека та охорона здоров’я в перспективі. Як навести порядок із сміттєзвалищами в лісах? Як вирішити проблему чистої води в наших селах: аналіз води в криницях? Адже не знаємо, яку воду п’ємо. Немає ділового діалогу між громадою і владою про наболілі питання.
Однак суспільство тоді має майбутнє, коли активно, сміливо, відкрито і чесно в ЗМІ і на громадських зібраннях говорять про те, що загрожує йому в майбутньому, та громада з владою спільно шукають шляхи як запобігти цьому. Вважаю, що нам потрібні мудрі керманичі району, які мають виважений підхід до вирішення наболілих питань. Вірю, що добро, здоровий глузд переможе, бо підростає і набирає сили нове покоління – вільне, демократичне, креативне і мудре, яке не вдасться, нікому ні залякати, ні купити.
Володимир ЗАРЕМБА, житель с. Велике.