У школі мистецтв імені Віктора Матюка відбувся вечір, присвячений двадцятиріччю творчої діяльності Ольги Пенюк. Любов до рідного слова і пісні до неї прийшли у дитинстві в холодному Магадані, куди були виселені її батьки лише за те, що як і тисячі українців любили Україну. У школі, а згодом музучилищі вивчала лише російську мову і творчість переважно російських, радянських композиторів. Але ж у генах було закладене зовсім інше. Тому й в двадцятирічному віці, сама без батьків, їде на свою Батьківщину. І з 1974 року розпочала трудову діяльність у Сокальській музичній школі. Вперше торкнулася клавіш фортепіано як творець музики у 1990 році, коли на слова Володимира Вітта написала "Пісню про Сокаль". А потім, як рясний дощ, посипались нові творчі доробки. Як згадувала ведуча вечора Любов Базилевич, колись їй разом з Ольгою Пенюк довелось готувати діточок підготовчої групи для вступу у музичну школу. Один з батьків попросив, а було це вже на початку дев"яностих, не навчати його дитини радянських пісеньок. За ніч Ольга Пенюк створила веселу українську музичну абетку, яку із задоволенням співали діти. І так, коли Сокаль поринав у сон, Ользі Пенюк найкраще писалося. До слова, і на папір лягали не лише ноти, а й поетичні рядки. За цей час вона написала понад 250 пісень і видала п"ять пісенних збірок: "Різдвяні дзвіночки", "Країна Дитинства", "Черешнева віхола", "Кольоро-вий дощик", "Дарунок неба". Її пісні вико-нували на багатьох міжна-родних, всеукраїнських, міжрегіональних, обласних фестивалях української дитячої естрадної пісні.
В день її творчого ювілею у стіни школи мистецтв зійшлося багато шанувальників її таланту – учні, друзі, члени літературно-мистецького об"єнання "Колос" (на знімку). Вели-кою приємністю для Ольги Володимирівни і усіх присутніх був виступ колишнього учня школи, нині оперного співака Андрія Хавунки. Хоча присутні не менш тепло зустрі-чали виступи нинішніх учнів школи мистецтв, викладачів, а їх було чимало. Серед номерів концерту були не лише пісні, написані на музику та слова Ольги Пенюк, юні артисти декла-мували також її вірші. А її колеги з літературно-мистецького об"єднання "Колос", присвятили ювілярці чимало віршованих рядків. Сердечно вітали О. Пенюк директор школи мистецтв ім. В. Матюка Ярослав Стефанишин, викладачі.
Мені видалось, що цей юний ювілей творчості – адже двадця-тиріччя, приніс Ользі Пенюк більшу радість, аніж би це був ювілей її прожитого життя. Адже у ньому сконцентрувався порив її пісенної української душі, сердечна любов до українського цвіту і свого краю. А ще цей ювілей такий юний, такий молодий, бо попереду у Ольги Пенюк стільки зрілих літ творчості.
Оксана ПРОЦЬ.
Фото Василя Журавінського.