Новини культури

Сімейне дерево вкоренилося у рідному краю

Родина. Для кожного з нас вона є найдорожчою. У сім’ї діти вчаться шанувати землю батьків, свій рід. Батьківська хата, мамина пісня, бабусина вишиванка, дідусева казка – все це – пам’ять родоводу, наша історія. А родина до родини – це наш народ, прекрасний і співучий.

«Роде наш красний, роде наш прекрасний,

Не цураймося, признаваймося, – бо багацько нас є!»

Цими поетичними рядками розпочала пісенне свято родини його ведуча Романа Шевченко. Вона надала слово головному спеціалісту відділу культури та туризму Наталії Якубишин, яка привітала всіх учасників пісенного фестивалю, вручила переможцям грамоти та подарунки.

Все починається з рідної хати, звідки діти вирушають в дорогу, дякуючи за любов і ласку батькам, Богові, родині. Про це – перша пісня «Назустріч долі», яку гарно заспівали сестри Бубній з Хлівчан. А ще у виконанні цього дуету прозвучала українська народна пісня «Чом ти не прийшов». Народну пісню «Паде дощ» задушевно виконали сестри Кельбасович з с. Жужеляни. Наш духовний світ багатий, мова – солов’їна і неповторні трепетні пісні. Це ще раз підтвердили Любов та Христина Ганиш з Белза. Мама з донькою співали «А роси падають в траву» та «Лелеченьки», їх голоси органічно зливались в дуеті. Пісню «Зірка» записали з уст найстаріших жителів села Стремінь. Її акапельно виконали Наталія та Мар’яна Владики. А ще у їх виконанні прозвучала пісня «Казка». Бурхливими оплесками винагородили їх чудовий спів слухачі. Без мови немає нації, наша мова – солов’їна і неповторна, мова любові. Про це нагадали сестри Марія і Галина Гури з Теляжа – піснею «Мова єднання». Особливо розчулив глядачів виступ наймолодших учасників свята – родини Семенюків з Перв’ятич: п’ятеро дітей, пританцьовуючи, виконали пісню «Кучерики».

Багато творів виконавці присвятили неньці. Бо родина – це та пристань, звідки ми йдемо в життя. А матері все життя дивляться нам услід, моляться за нас. Стоять на початку всіх наших доріг, навіть коли відходять у засвіти. Тому такою сердечно ніжною була «Пісня про матір», яку заспівали сестри Дубик з с. Зубків. Тож їй – вся наша любов, всі найкращі слова і – пісня «Мамині яблуні» у виконанні Віри, Оксани та Дарини Піхоцьких з с. Савчин. Мати – це свята людина. Стоїть вона і молиться за своїх і чужих діточок, за народ. І перші слова її молитви: пошли, Боже, діткам щастя і здоров’я, віру в завтрашній день, людяність їм пошли і милосердя, світлого розуму і доброти, дай їм бажання працювати і примножувати багатства роду. Про це співала родина Антонюків – батько з двома доньками – з с. Комарів, а слухачі затихли, сприймаючи серцями «Мамину молитву». Пісню душі, піснюколискову – «Мамину пісню» – заспівала і родина Лемехів з с. Межиріччя. Бо людина не може жити без коріння, без родуплемені, без материнського благословення.

Дай, Боже, нам віру і братнюю згоду

На довгі роки, на вічні роки –
цими словами ведуча закінчила свято, побажавши всім многих і благих літ.
 
Спонсором свята, яке пройшло в районному Народному домі, традиційно виступила Асоціація фермерів району (голова Оксана Сало). Матеріально його підтримали фермери М. Батюх, М. Веклин, М. Богун, О. Іванчина, Р. Шевчук.
 
Радісні і схвильовані, розходились сокальчани по домівках. Розпитала декількох про їх враження від свята і ось що почула.
 
Валентина Фенчин:
 
– Як добре, що у нас організовують такі свята, нагадуючи про вічні цінності – матір і батька, рідну землю, Україну. Ми відпочили душею і за це щиро вдячні всім, хто подарував нам це дійство.
 
Пані Стефанія:
 
– Ще раз переконалася, який в нас талановитий, співучий народ. Ось іду і моя душа співає.
 
Марія Мартинюк:
 
– Сьогодні почула стільки чудових пісень. Особливо припав до душі виступ родини Владик. Як чудово заспівали мама з донькою пісню «Зірка» – й досі сльози в очах. Пригадали ми й наших матерів, вічна їм пам’ять.
 
Валентина БЛУДОВА.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Голос Сокальщини на GoogleNews