Новини культури

Жива душа поетова святая

Традиційне Шевченкове свято, як і щороку, зібрало в районному Народному домі повен зал сокальчан. В перших рядах сиділи керівники райдержадміністрації, районної та міської рад, гості, серед яких був і народний депутат України Степан Курпіль. Але не було традиційних промов  ні на початку свята, ні біля пам'ятника Т. Шевченку, до підніжжя якого, знову ж таки за традицією, наприкінці свята поклали кошики з квітами,  мабуть, їх відклали на наступний, ювілейний рік, коли відзначатимемо 200річчя з дня народження Т. Г. Шевченка.

“…Є день, який завжди з нами. Бо він ввібрав у себе безсмертне дихання душі, бо він такий великий і незбагненний, як Шевченко, як весняний вітер, як щедре сонце. День, який явив світові Шевченка  великого сина великого народу. Жива душа поетова святая, живе у тих піснях, що він співав”.  Цими словами розпочалось свято "Наш єси поете, а ми народ твій". У зал вийшла Тетяна Гнатюк, виконуючи акапельно українську народну пісню "Ой, ішов козак з Дону".

“Він був поетом волі в час неволі, поетом доброти в засиллі зла, не золото він вибрав, а незвичну долю, та доля Україною була”. На сцені кобзар, якого Тарас пригощає хлібом, промовляючи пророчі слова. Через роки його назовуть Великим Кобзарем, генієм і пророком українського народу. Відкривається завіса і народний хор "Плугатар" зі Стенятина (керівник Ігор Курач), якому зал підспівує стоячи, виконує шевченковий "Заповіт". У його виконанні також прозвучали пісні на слова Т. Шевченка "Ой, літа орел" та "Ой, три шляхи".

В залі лунають бурхливі оплески після виступу чоловічого вокального ансамблю Народного дому м. Угнів (кер. Максим Брезовський), який чудово виконав пісні на слова Т. Шевченка "Наш отаман Гамалія" та "У Києві на Подолі". Як завжди, зачарував присутніх і спів народного ансамблю пісні і музики "Росинка" з Великих Мостів (кер. Ольга Личко). Він виконав пісні на слова Т. Шевченка "Якби мені черевички" та "Розмова з Кобзарем". Не стихали овації і після виступів Наталії Ярмоли, у виконанні якої прозвучала пісня на слова Т. Шевченка "Садок вишневий", народного камерного ансамблю районного Народного дому (кер. Ярослав Стефанишин)  "Елегія пам'яті Т. Шевченка", "Нащо мені чорні брови" (соло  Олександра Капелусь), ансамблю бандуристів школи мистецтв ім. В. Матюка (кер. Надія Кузій)  "Заграли музиченьки", вокального ансамблю "Берегиня" сокальського осередку Союзу українок, дитячого танцювального колективу школи №2 м. Сокаль  танцювальна композиція "Україна" та ін. Лунали вірші безсмертного Кобзаря, розчулили глядачів дітки із сокальського дитячого садка №7… За традицією свято закінчилось піснею "Реве та стогне Дніпр широкий", яку разом з народним хором "Надбужжя" (кер. Петро Грева) заспівали всі присутні.

А далі колоною, з державними прапорами, вирушили до пам'ятника Т. Шевченку. Поклали до його підніжжя квіти, знову заспівали "Реве та стогне Дніпр широкий". І розійшлися, кожен думаючи про своє. А Шевченкові очі сумно дивилися нам вслід…

Валентина БЛУДОВА.

Фото автора.

Голос Сокальщини на GoogleNews