Поезія

А знаєш, кобзарю…

До 200-річчя від дня народження

Хитнеться свобода,
долонею серце затулить.
І світ одсахнеться,
відчувши розпуку без меж.

 

За що стільки болю –
оцій найшляхетнішій з вулиць?
А знаєш, Кобзарю,
у тебе тут цілились теж.
Беззахисна мрія…
і снайпер… і кров… і жахіття…
За пострілом постріл –
зривалися душі увись.

…Це ще Україна.
Це вже двадцять перше століття.
Шевченкові очі…
Ти сильний, Тарасе.
Дивись!

Любов БЕНЕДИШИН.

Голос Сокальщини на GoogleNews