Сьогодні надзвичайно актуальним є питання легалізації заробітної плати. Адже легальна зарплата сьогодні – це завтрашні пенсії, пільги та субсидії, різного роду державні допомоги.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону), право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані відповідно до чинного законодавства та досягли встановленого пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Стаття 24 цього ж Закону визначає, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Мінімальний страховий внесок визначається шляхом множення мінімальної заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (ст. 1 Закону N 2464).
Тому людям треба знати, що особа, яка працює на підприємстві, або у приватного підприємця без офіційного оформлення (не укладено трудовий договір чи договір цивільноправового характеру), за яку не сплачуються страхові внески не рахується застрахованою і відповідно не має права на одержання пенсії та інших соціальних виплат.
Переважна більшість приватних підприємців та підприємств нараховують заробітну плату працівникам на рівні законодавчо встановленого мінімуму. Крім того значна кількість підприємств та організацій офіційно декларують зарплати менші від мінімальної, мотивуючи це неповною зайнятістю. Таким чином працівники не зможуть отримати високу пенсію навіть при наявності великого трудового стажу.
У зв’язку з цим особливої актуальності набуває питання легалізації заробітної плати, виплати її в повному обсязі. Багато працівників свідомо погоджуються на пропозицію роботодавців отримувати офіційну (мінімальну) та неофіційну (значно вищу від мінімальної) зарплату. Іноді вони просто не знають, що їхня офіційна зарплата значно відрізняється від тієї, яку вони фактично одержують. Ця різниця проявляється згодом, коли працівнику потрібна буде довідка про доходи для оформлення кредиту, субсидії, соціальної допомоги, пенсії. Щоб не виникало таких проблем, кожна застрахована особа може взнати інформацію про сплачені внески в Пенсійному фонді по місцю проживання.
Досвід показує, що значна частина громадян, не знаючи чинного законодавства про працю та пенсійне забезпечення, вважає, що запис в трудовій книжці дасть можливість отримати пенсію за весь трудовий стаж. Однак сьогодні поняття «трудовий стаж» замінено на «страховий стаж». А мінімальний страховий стаж уже складає 15 років. Пенсійний фонд здійснює облік нарахованої зарплати і сплачених страхових внесків персонально по кожному працівнику чи підприємцю. І саме від цієї суми залежить розмір майбутньої пенсії.
Отже, варто вже зараз відстоювати свої конституцiйні права – вимагати від роботодавцiв офiційного оформлення трудових відносин та сплати внесків з усієї суми отриманого заробітку.
Ірина ЗАЛІВСЬКА, начальник відділу платежів до пенсійної системи.