Про економіку

Прокуратура в Україні найближчим часом буде реформована

І це не лише питання виконання одного з основних зобов'язань України перед Радою Європи, а й нагальна та очевидна соціальна потреба.

Прокуратура завжди мала особливий статус у системі органів державної влади України. Величезні повноваження в сфері кримінального переслідування, можливість втручання в бізнес діяльність та в судові процеси між приватними особами, а також великий арсенал видів тиску на судову владу –це наслідки розвитку прокурорської системи з кінця 1990-х років.

Реформа прокуратури – це найважливіше зобов'язання України, що було взято нашою державою при вступі до Ради Європи ще в 1995 році. З того часу Парламентська Асамблея Ради Європи, інші європейські інституції та високопосадовці не втомлювалися нагадувати українській владі про необхідність реформування прокуратури. Завдання реформи – створити демократичну, професійну та самоврядну систему органів прокуратури, що у своїй діяльності керується Конституцією, законами та провідними європейськими стандартами прав людини.

Коротко зупинимося на основних новаціях законопроекту.

1. Прокуратура позбавляється функції загального нагляду.

Раніше це дозволяло прокурорам втручатися в господарську діяльність підприємств та фізичних осіб. Ця функція буде виконуватися прокуратурою лише у формі представництва в суді інтересів неповнолітніх та недієздатних осіб, або у формі судового представництва інтересів держави у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування.

Це означає, що прокурори зосередяться на підтриманні обвинувачення в кримінальних провадженнях, наглядом за законністю в діяльності органів слідства та за діяльністю при виконанні покарань згідно із судовими вироками.

2. Структурні зміни.

Законодавчо встановлюється перелік місцевих прокуратур та штатна чисельність працівників прокуратури.

3. Прокурору надаються нові гарантії незалежності.

Тепер прокурор зобов'язаний виконувати лише письмові вказівки прокурорів вищого рівня, у тому числі Генерального прокурора. У разі незаконності вказівки керівника прокурор має право звернутися за захистом до органу прокурорського самоврядування – Ради прокурорів.

4. Запровадження двох незалежних від керівництва прокуратури органів прокурорського самоврядування та наділення їх значними повноваженнями. Маються на увазі Рада прокурорів та Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. Новостворені органи не декоративні, а мають цілком реальні та вагомі інструменти впливу.

Так, Рада прокурорів вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад, захищає прокурорів від незаконного впливу, у тому числі з боку керівного складу.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, у свою чергу – проводить добір кандидатів на посаду прокурора; бере участь у переведенні прокурорів з одного органу прокуратури до іншого; розглядає скарги/заяви про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснює дисциплінарне провадження. Причому законом передбачено мінімізацію впливу на діяльність цих органів із боку керівного складу прокуратури.

5. Запроваджується прозорий та конкурсний порядок прийняття на роботу прокурорів.

Він включатиме рейтинговий підхід до визначення кандидатів, відкриті оголошення про наявні вакансії, складання іспиту у формі анонімного тестування та професійну підготовку в Національній академії прокуратури. Так само на конкурсній та прозорій основі відбувається переведення прокурорів з однієї прокуратури до іншої.

6. Окремий розділ закону присвячено процедурі розгляду скарг на дії прокурорів, кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів та порядок накладання на прокурорів дисциплінарних санкцій.

Процедура є чіткою та виваженою, для того щоб забезпечити об'єктивний розгляд скарг на дії прокурорів.

Нагадуємо, що новий Закон «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року набирає чинності з 15 липня 2015 року.

Богдан ЧЕРКЕС, прокурор Сокальського району, радник юстиції. 

Голос Сокальщини на GoogleNews