Про економіку

Сокальська райспоживспілка у своїй мережі має крамниці, кафе-бари, ресторан та кондитерський цех

Сокальська районна споживча кооперація на шляху свого історичного розвитку пройшла періоди піднесення, спаду, розквіту та різноманітних випробувань на життєздатність. Але саме завдяки невтомній праці багатьох поколінь кооператорів, їх професіоналізму та відданості улюбленій справі, споживча кооперація збережена в нашому районі і є багато діючих, конкурентоздатних, прибуткових підприємств.

– Одна з основних функцій споживчої кооперації нині – забезпечення населення якісними торговельними послугами, в першу чергу, – селян, у тому числі, жителів віддалених малонаселених сіл, – каже голова правління Сокальської райспoживспілки Петро Габа. – І це нам вдається, бо дотримуємося традицій кооперації та базуємося на стабільності у роботі. Адже крім асортименту, цінової доступності, наші працівники – професіонали. На них тримається кооперація. Основний показник галузі торгівлі за шість місяців цього року сягнув 9382 тис. грн., що на чотири відсотка більше, ніж торік. На одну людину реалізовано товарів на 613 гривень. Оборот продовольчих становить 7449 тис. грн., а непродовольчих – 1933 тис. грн. В ресторанному господарстві реалізовано товарів на суму 3243 тис. грн. і зростання до відповідного періоду 2013ого становить 4,5%. Власної продукції виготовлено і реалізовано на суму 2096 тис. грн. В цілому по системі одержано 70,2 тис. грн. прибутку. На сьогодні у 59 населених пунктах району функціонують 60 магазинів і 17 закладів ресторанного господарства.

Злагоджено працюють споживчі товариства району. У кожного з них є свій підхід до роботи. Їх керівники враховують потреби покупців найвіддаленіших сіл. В цьому переконалася, коли побувала у населених пунктах району.

КРАМНИЦЯ З ВІДДІЛОМ КАВИ

Бренд Львівської облспоживспілки «ЛеоКС» та фасад кольору «ківі» крамниці Сокальського споживчого товариства у Скоморохах впадають в очі ще здалеку. Стоїть вона на роздоріжжі. Сюди охоче заходять не тільки місцеві жителі, але й проїжджі з навколишніх сіл. Відвідувачів завжди привітно зустрічають продавці Марія Харчук та Ганна Яремчук. Відколи тут відремонтували фасад, перекрили металочерепицею дах, замінили вікна та двері на металопластикові, в приміщення любо зайти. Крамниця виглядає привабливо, усміхнені, привітні та доброзичливі працівниці стараються, аби було затишно, дбають про широкий асортимент товарів, який нічим не поступається сокальським магазинам.

Торгові заклади кооперації з кожним роком модернізуються і нині мають назву «Крамниця з відділом кави». Місцеві жителі кажуть, що приємно, що споживче товариство, яке очолює Ігор Кокурудза, дбає про покупців.

Завідувач крамниці Марія Харчук розповіла, що нині люди приходять по овочі, ковбасні вироби, солодощі, а по хліб – найчастіше. Його сюди щодень привозять виробники – ТзОВ «Дукат» і фірма «Агробізнес».

У крамниці полиці «гнуться» від товарів різних фірм: соків, солодощів та печива… А в холодильних камерах – морозиво у різнобарвних обгортках.

М. Харчук пояснила, що для того, щоб гідно конкурувати з приватниками, яких є декілька у селі, потрібно весь час вишукувати щось нове, бо крамниця має бути не тільки охайною та чистою, але й насиченою різним товаром. До того ж, ціни на все мають бути дещо нижчі, ніж у конкурентів.

Задоволена роботою спілчанської крамниці жителька Скоморохів Ярослава Томашівська, яка прийшла з внуком. Жінка каже, що тут працюють ввічливі продавці, які порадять, що можна купити, та й асортимент продуктів дуже великий.

– Ми працюємо, дотримуючись кращих традицій кооператорів, щоб забезпечити сільських мешканців всіма необхідними товарами, дбаємо, щоб наші торгові заклади мали гарний сучасний вигляд, – каже заступник голови правління Сокальського СТ Оксана Прус. – І ця крамниця цьому доказ. Вона є однією з найбільших у Сокальському СТ. Тут працюють сумлінні продавці – Марія Григорівна і Ганна Василівна, які люблять свою роботу.

ЛЮДИ ЙДУТЬ ДО НАС, БО ДОВІРЯЮТЬ

У віддаленому селі району, Шарпанцях, спілчанська крамниця – невелика, але тут завжди чисто та затишно. Селяни охоче приходять сюди по товари. Не так давно тут зробили опалення, вставили металопластикові вікна, поміняли вхідні двері, пофарбували будівлю знад двору і всередині. З’явилися сучасні вітрини, морозильна камера…

В Шарпанцях у сільській крамниці, що належить Тартаківському споживчому товариству, зранку покупців не бракувало. Вона відчиняється о 8.30 годині. Хтось прибіг по цигарки, крупи та сіль, дехто по олію та чай. Багато покупців кажуть: добре, що в селі є ця крамниця, тим паче, що ціни в ній, як у Сокалі, на дорогу витрачатися не треба. А це 16 гривень, та ще й втратиш півдня.

– Такі крамниці у селі потрібні,– каже житель села Богдан Верета. – Навіщо кудись йти чи їхати по продукти, коли тут все є. Сюди приходжу часто, бо в хаті всього треба: то хліба, то ковбаси, то хочеться з’їсти помідора, чи треба крупи для курчат чи гусей.

Відвідувачів привітно зустрічає завідувач крамниці Галина Петрига, яка уже 12 років працює в споживчій кооперації. Вона любить свою професію, має підхід до покупців та старається, щоб односельчани були задоволені та могли знайти тут все, що їм потрібно. На сьогодні місячний товарооборот крамниці збільшився. Водночас мешканці можуть замовити все, чого забажають.

«Село Шарпанці – невелике, всього 300 жителів. Тут живуть, в основному, пенсіонери, які є нашими покупцями. Ми замовляємо всі необхідні продукти, щоб вони не їхали у Сокаль. Тартаківське СТ привозить товар раз на тиждень», – розповідає продавець Г. Петрига.

Споживче товариство, яке очолює Василь Жуков, має 11 діючих крамниць.

Кооператори дбають про належний вигляд торгових закладів, впроваджують реконструкцію і модернізацію. Адже нині покупець потребує, щоб був не тільки широкий асортимент якісних товарів, але й комфорт та затишок у торговельних закладах, і, звичайно, належна культура обслуговування.

– Люди йдуть до нас, бо довіряють кооперації, – каже заступник голови правління по кадровій роботі Тартаківського СТ Світлана Борсук. – Ціни в наших крамницях, якщо порівняти з Сокалем, майже однакові. Продавці в крамниці с. Шарпанці добре торгують, замовляють новинки.

СПЕКТР ПОСЛУГ ТА АСОРТИМЕНТ ТОВАРІВ ЗРОСТАЮТЬ

Жителі міста над Ратою не уявляють свого життя без крамниці Великомостівського споживчого товариства «Гастроном», яка нині має назву маркет «ЛеоКС «Надія».

Крамниця за останні роки змінилася і стала схожа на львівські супермаркети. Зберегла добрі традиції обслуговування. Тут є широкий вибір м’ясоковбасних, сиромолочних, хлібобулочних, горілчаних виробів та риби.

У торговій залі йшла жвава торгівля. Покупці заходили по продукти. Хтось спершу вивчав ціни у вітринах, а хтось одразу робив замовлення. Серед відвідувачів помітила чоловіка, який розглядав крамницю. Це був, як згодом з’ясувалося, сокалець Богдан Стандричук, який повертався додому зі Львова. Чоловік каже, що захотів морозива, тож зайшов його купити. Пам’ятає, що колись тут був гарний гастроном, а тепер – сучасна крамниця.

Великомостівське СТ уже декілька років працює над тим, аби створити сучасну конкурентоспроможну мережу торгівлі та ресторанного господарства, впроваджує модернізацію та реконструкцію своїх торговельних об’єктів – 14 крамниць і двох ресторанних господарств у Великих Мостах та селі Пристань.

Зокрема, завзято взялися за ремонт сільських крамниць. Настільки, що оновлені магазини місцеві жителі називають «супермаркетами», бо тут продуктів стільки, що очі розбігаються, є декілька тисяч найменувань товарів. Хіба раніше до торгових точок у глибинці завозили стільки асортименту? Зокрема, приємно виділяються крамниці у Волиці, Двірцях та Сільці, на присілках Копані та Заболотня.

– У нас є все, що потрібно покупцеві, – говорить голова правління Великомостівського СТ Роман Козоріз. – Широкий асортимент товарів, їх висока якість, а також культура обслуговування. Це те, на чому тримається наша галузь. Ми прагнемо і добиваємося, аби у покупців був вибір.

Продавці кажуть, що в успіху Великомостівського СТ чимала заслуга голови правління Романа Козоріза, який дбає про матеріальнотехнічну базу, широкий асортимент товарів та думає, як ще розширити спектр послуг. Зокрема, у крамниці «ЛеоКС «Надія» працює відділ побутової техніки, де покупці можуть придбати товари в кредит.

Варто зазначити, що Великомостівське СТ єдине, яке надає населенню послуги перукарні та кабельного телебачення. Місцеві жителі задоволені їх якістю і охоче користуються ними.

Привертає увагу й кафебар «ЛеоКС», де чисто й затишно. Великомостівчани охоче відзначають тут сімейні урочистості. Бармен Марія Скрипка, яка уже 37 років працює у споживчій кооперації, розповіла, що нині кафе є улюбленим місцем відпочинку для молоді. Комплексний обід (борщ, картопля, салат з капусти, котлета або пельмені чи вареники та чай) обійдеться лише у 22 гривні. В меню входять страви домашнього приготування, гарячі та холодні напої, фірмові салати, кондитерські вироби, м’ясні та рибні страви. Смачно, подомашньому готує шефкухар Наталія Сидорко.

Продавець Марія Балко розповіла, що приїхала у Великі Мости на практику в мережу громадського харчування й тут залишилася. За її плечима понад 30 років роботи у споживчій кооперації. Останні чотири працює в кафе «ЛеоКС».

СПІЛЧАНСЬКА КРАМНИЦЯ – РЯТІВНА СОЛОМИНКА

В іншому кінці району, в маленькому селі Тяглові, де лише 100 дворів, є невеличка спілчанська крамниця Белзького СТ, яка для 200 його мешканців – рятівна соломинка: тут вони можуть купити хліб і до хліба. Їхати до Белза щодень випадає не всім, та й на те потрібно мати час. До того ж дорога до Белза у вкрай незадовільному стані.

Місцеві кооператори – Стефанія Какалюк й Марія Фарисей, завоювали любов та пошану в односельчан.

– Ми обидві – місцеві, всіх людей знаємо, і це додає відповідальності у роботі, – розповідає пані С. Какалюк. – Товар наш мусить бути свіжим та якісним. До речі, у селі функціонує й приватна крамниця.

Белзьке споживче товариство співпрацює з товаровиробниками, які своєчасно поновлюють запаси товарів, привозять пиво, воду, морозиво та знайомлять із своїми новинками. Це дозволяє щотижня мати свіжі товари та нову продукцію виробників.

«Белзькі кооператори дбають про те, щоб магазини, кафе системи споживчої кооперації приваблювали покупців не тільки широким асортиментом товару, доступними цінами, а ще й затишком, чистотою, охайністю. Ми намагаємося враховувати потреби місцевих жителів. І продавцям у крамниці с. Тяглів це добре вдається», – сказала голова Белзького споживчого товариства Галина Пеклич.

Продавці дбають, щоб крамниця збереглася для села, кажуть, що не можна опускати рук перед труднощами. Зусиллями Белзького СТ перекрили дах, поміняли двері.

ДОБРІ ТРАДИЦІЇ

У Сокалі за європейськими стандартами облаштоване підприємство «777» Сокальської райспоживспілки, декілька років тут функціонує барресторан «Танго»: стриманий, але вишуканий дизайн, два входи з вулиці, літній майданчик, велика зала з барною стійкою, де можна гарно провести час. Тут затишно. Саме ці чинники зробили барресторан «Танго» популярним серед молоді.

Відвідувачів не бракує й у ресторані «Сокаль», де смачно готують та гарний сучасний інтер'єр. До речі, замовляючи бенкетний зал на весілля чи день народження, за бажанням клієнтів можна вибрати колір скатертин та обговорити меню, яке складається з традиційних і декількох фірмових страв. Їх власноруч готує – Ярослава Худик.

Вона – досвідчений кухар. У ресторані – «жива» музика. Тож бажаючі можуть гарно розважитись.

Сокальська райспоживспілка у своїй мережі має не тільки крамниці, кафе-бари, ресторан, але й кондитерський цех, де випікають хлібобулочні та кулінарні вироби. Пані Наталія Кінах розповіла, що в споживчій кооперації працює уже 30 років, з них 26 – очолює кондитерський цех. Вона пригадала, як у нелегкі роки переходу на ринкову економіку разом з колегами шукали шляхи, як вижити цеху, вишукували різні рецепти хлібобулочних виробів, реалізовували свою продукцію по крамницях. Та все це позаду… Нині цех успішно функціонує. Значно розширився асортимент його виробів, близько 50 найменувань – це різні сорти хліба, булочноздобні, кулінарні (пиріжки).

Сокальчани щодень купують духмяні смачні булочки, хліб, печиво з яблуками та вишнями за помірними цінами у торговому наметі навпроти школи мистецтв імені Віктора Матюка, в Сокальській поліклініці та біля «Приватбанку»… Працівниці цеху працюють вночі, аби вранці люди могли посмакувати свіжою домашньою випічкою.

У цеху все пристосоване, щоб виготовляти і зберігати продукцію, є холодильники та морозильні камери. Вся сировина, яку використовують для виготовлення солодощів, вітчизняна і сертифікована. Вироби цеху мають безперечну якість, завдяки жорсткому контролю якості продукції на кожному етапі її приготування.

Пані Н. Кінах закохана у свою справу і намагається, щоб продукція цеху користувалася попитом у місті, щоб, ласуючи її печивом, тістечком чи фірмовим сирником, і дорослі, і діти отримували справжню насолоду.

…Побувавши у різних населених пунктах району та відвідавши заклади споживчої кооперації, з приємністю зазначу, що сьогодні об’єкти кооперативної торгівлі, ресторанного господарства кардинально відрізняються від тих, якими вони були ще кілька років тому. Змінюються підходи та вимоги до роботи, щоб гідно конкурувати з приватниками. Сокальська райспоживспілка зберігає свої добрі традиції, надалі працює з турботою про людей, дбає про селян з найвіддаленіших населених пунктів.

– Ніщо не стоїть на місці,– каже голова Сокальської райспоживспілки Петро Габа. – Тож думаємо, як зробити крамниці ще кращими, а послуги та обслуговування – якіснішими, бо за клієнта нині треба позмагатися…

З нагоди професійного свята чимало працівників Сокальської споживчої кооперації відзначені грамотами Укркоопспілки, споживспілки Львівської області, райспоживспілки, райдержадміністрації та районної ради, зокрема: працівники Белзького СТ – головний бухгалтер Наталія Лимич, продавець Леся П’янило, заступник по торгівлі Любов Вольська; працівники Великомостівського СТ – заступник головного бухгалтера Ганна Ткачик, прибиральниця Любов Ковальська, продавець Марія Балко; працівники Сокальського споживчого товариства – продавці Галина Ріжка, Євгенія Красовська; директор магазину с. Суховоля Тетяна Петєнова; працівники райспоживспілки – головний бухгалтер Степанія Козань та провідний бухгалтер Лідія Цапко, директор ресторану «Сокаль» Ярослава Худик.

Любов ПУЗИЧ.

Фото автора.

Голос Сокальщини на GoogleNews