Про економіку

Територіально-адміністративна форма – за і проти

"Революція Гідності", війна на сході України, подій, що відбуваються в суспільно-політичному житті нашої держави заставляють переосмислити багато речей. Всі українці сподівалися і сподіваються, що разом з реформами у нашому суспільстві наступить певне покращення у всіх сферах життя. Час йде та, на жаль, поки що не відчуваємо значних змін на краще, а натомість замість реформ нам пропонують "псевдо" реформи. Зокрема, я хотів би зупинитися на так званій територіально-адміністративній реформі, яка б мала враховувати моменти децентралізації. Чому торкаюся цієї теми? Тому, що маю більше п'ятнадцяти років стажу роботи на різних виборних посадах в органах місцевого самоврядування, починаючи з секретаря селищної ради, селищного голови, голови районної ради.

Думаю, що більшість громадян нашої держави добре розуміють, що територіально-адміністративну реформу обов'язково необхідно проводити, але провести її слід якісно, щоб за короткий проміжок часу вона дала б для нових громад і для держави, в цілому, хороший, позитивний результат. 

Та верховна влада в черговий раз пропонує реформу, яка нічого доброго для людей не несе, бо власне не людина стоїть у центрі цієї реформи. Але про все по порядку.

5 лютого 2015 року Президентом України був підписаний Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", який передбачав розроблення "Методики формування спроможних територіальних громад". Така методика була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2015 р. № 214.

Так от, відповідно до п.1 ст. 2 даного Закону, добровільне об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: конституційності та законності; добровільності; економічної ефективності; державної підтримки; повсюдності місцевого самоврядування; прозорості та відкритості; відповідальності.

Хочу підкреслити, що добровільність, як принцип до об'єднання  йде пунктом 2, тобто один із ключових.

На підставі вище згаданих правових документів розпочалася дана робота і у нашому Сокальському районі.

28 травня 2015 року часопис "Голос з-над Бугу" (№43-44) оприлюднив перспективний план територіальних громад Сокальського району, який передбачав сформувати на території району дев'ять територіальних громад (Сокальська, Скоморохівська, Тартаківська, Сілецька, Великомостівська, Белзька, Острівська, Забузька, плюс Червоноградська). Через два тижні, 11 червня 2015 р. цей же часопис (№47-48) оприлюднив вже інший варіант перспективного плану територіальних громад Сокальського району, який передбачав сформувати на території району п'ять територіальних громад (Сокальська, Сілецька, Великомостівська, Белзька, Червоноградська).

Ні перший, ні другий варіанти перспективного плану територіальних громад Сокальського району грунтовно не обговорювався з територіальними громадами, але вже 7 липня 2015 року рішенням Львівської обласної ради № 1380 "Про схвалення проекту Перспективного плану спроможних територіальних громад Львівщини " був затверджений другий варіант. Хоча в преамбулі рішення було посилання на Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", але ніякою добровільністю тут навіть і "не пахло". На підтвердження цього хотів би навести приклад, який мав місце в нашому районі. На виконання Закону з ініціативи Жвирківського селищного голови Івана Кошлая та Савчинського сільського голови Василя Кальки було проведено всю необхідну роботу по добровільному об’єднанню територіальних громад, а саме: 20 березня 2015 р. сесія Жвирківської селищної ради, а 31 березня того ж року сесія Савчинської сільської ради підтримали ініціативу голів по добровільному об’єднанні громад. Відповідно 26 квітня ц. р. було проведено громадське обговорення пропозицій щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад в с. Завишень, а, аналогічне, 12 травня ц. р., в с. Савчин. На підставі громадських обговорень чергові сесії 6 тавня 2015 р. Жвирківської селищної ради, а 26 травня 2015 р. Савчинської сільської ради прийняли підсумкові рішення про створення добровільного об’єднання Жвирківської територіальної громади.

Весь необхідний пакет документів по добровільному об’єднанню Жвирківської територіальної громади був завезений у відділ реформ Львівської обласної державної адміністрації, а другий примірник документів відправлено поштою рекомендованим листом з повідомленням 28.05.2015 р. у Львівську обласну раду та обласну державну адміністрацію. Це підтверджують повідомлення про одержання документів адресатами 29.05.2015 р.

Минуло більше 10 місяців, а до сьогодні ніхто не дав відповіді на ці звернення, бо напевно, не взяв їх до уваги. Ось, вам приклад добровільного об’єднання.

Звідки беруться такі перспективні плани територіальних громад і хто їх так "ретельно" готує? З цього приводу 15 грудня 2015 р. було скеровано депутатський запит депутатів Сокальської районної ради VII скликання, який підписали 21 депутат з 37, до Львівської обласної державної адміністрації. У січні вже цього року районна рада отримала відповідь за підписом першого заступника голови Львівської ОДА Р. Замлинського. Ось витяги з неї: "Основною парадигмою реформ в державі щодо децентралізації є економічна спроможність територіальних громад. В Україні сформовано цілісне та системне законодавство адміністративної, територіальної та фінансової децентралізації. Законом, що визначає відносини органів місцевого самоврядування у частині децентралізації, які виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст є Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

Тут у мене виникає велике запитання, а як визначається "економічна спроможність громад"? Адже для того, щоб її визначити ми повинні мати чітку, прозору, стабільну базу податкового і бюджетного законодавств, що дало б громадам бути самодостатніми і готовими до виконання покладених на них державою і громадою повноважень.

А про що нам говорить "Методика формування спроможних територіальних громад"? У ній визначається, що: "спроможна територіальна громада  територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об'єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці".

А скажіть, як можна визначити належний чи не належний рівень наданих послуг? Одна з головних вимог "Методики формування спроможних громад " є "вчасне надання швидкої медичної допомоги у невідкладних випадках та пожежної допомоги, що не має перевищувати 30 хвилин". Як можна виконати цю вимогу, при запланованих чотирьох об'єднаних територіальних громадах, якщо, зокрема в нашому районі, стан інфраструктури, а це дороги, зв'язок, будівлі, не відповідає елементарним допустимим вимогам, а часом є критичним.

Також хотів би зупинитися на моменті об’єднання міських і сільських громад. Проблематика міської громади дуже відрізняється від сільської і це вам підтвердять голови теперішніх громад. Тут, на мою думку, слід було б врахувати польський досвід. Для прикладу, місто Грубешів є центром міської і сільської (об’єднання сіл навколо Грубешова) громад, але кожна з громад має свою адміністрацію і своє управління.

На моє переконання, зараз у нашому суспільстві йде боротьба між двома концепціями територіально-адміністративної реформи Романа Безсмертного та Юрія Ганущака. За першою за основу береться територіальна громада, яка б налічувала 5 тисяч жителів, а друга  визначає населений пункт, який стає центром об'єднаної територіальної громади. Вважаю першу концепцію більш прийнятною, бо за основу беруться люди, для яких ця реформа має принести добробут. 

Розумію, що в ідеалі, без помилок, провести будьяку реформу неможливо, а тим паче, таку масштабну, як адміністративно-територіальна та ще й з децентралізацією повноважень. Також вважаю, що проведення такої реформи буде наштовхуватись на шалений опір з різних сторін. Тому для цього потрібна потужна політична воля, як Президента України, Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, так і самих територіальних громад.

У Тараса Шевченка є слова поезії: "…Та не однаково мені, як Україну злії люде присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені". 

Переконаний, що у статті не висвітлено всієї проблематики реформи, тому просив би всіх, кому не байдуже, як нам далі жити, висловити свої думки.

Олег Солодяк, голова фракції "Українське об’єднання патріотів "УКРОП" у Сокальській районній раді, голова депутатської комісії з питань промисловості, інфраструктури, комунального майна та підприємництва.      

   

 

Голос Сокальщини на GoogleNews