Стислий огляд подій

Червень був багатий на свята

Насиченим на події видався червень для жителів Угринова. Розпочався місяць з відправлення отцем Романом та дяком Іваном Молебню до Найсвятішого Серця Ісуса кожної середи.

Цікаво і змістовно пройшло відзначення 120річчя від дня народження Євгена Коновальця  полковника, засновника Організації українських націоналістів. Союзянки і дівчата з ансамблю "Віночок" шукали матеріали про Героя. У цьому нам допоміг депутат сільської ради Василь Дуб’як, який дав біографію Євгена Коновальця, слова Гімну і Молитви українських націоналістів.

Завідуюча сільською бібліотекою Ганна Ковалів підібрала цікаву літературу про Євгена Коновальця, союзянки фольклорної групи "Надвечір’я"  пісні, дівчата з "Віночка"  вірші і розповіді. Також до свята долучилися Назарій Павлюк і Віталій Царинський. Отож угринівці зібралися в сільській бібліотеці на вечіррозповідь з літературномузичною композицією, присвячений символу українського народу, військовому і політичному діячу, засновнику Організації українських націоналістів Євгену Коновальцю.

З вступним словом виступила завідуюча бібліотекою Ганна Ковалів, яка наголосила, що 2011 рік на Львівщині проголошено роком Євгена Коновальця і зробила короткий огляд літератури про нього. Софія Бутринська розповіла про Україну за часів великого націоналіста, окуповану Польщею, Угорщиною, Румунією і Росією. Назар Павлюк оглянув журнал "Світ дитини", в якому є малюнки і аплікації про цього діяча, а також зачитав віршзвернення до полковника Коновальця.

Пізніше дівчата і хлопці читали вірші, розповідали про життя і діяльність, які переплітались із патріотичними піснями ансамблю "Надвечір’я": "Гей же до бою", "Що то за прапор майорить", "Ми зродились із крові народу", "Червона калина", "Гімну українських націоналістів". А Ганна Цяпич заспівала пісню про героїчну смерть соратників Євгена Коновальця  Дмитра Данилишина і Василя Біласа.

З нагоди Дня молоді на футбольному полі відбувся матч між командами "Угринів"  "Тудорковичі", з рахунком 10:5 перемогли господарі. Вболівальниками була вся молодь села. Дуже раді, що наші юнаки небайдужі до спорту і здорового способу життя.

Також ми привітали нашу посестру Єфремію Житняк, якій 24 червня виповнилося 89 років. Вона  найстарша сестриця Угринівської церкви, активна, роботяща мама, бабуся, прабабуся. Виростила і виховала донечку Ганну і тепер разом щомісяця жертвують на Божий Храм по 1000 свічокофірок уже більш як 10 років. Дочекалася трьох внуків, а тепер живе з внучкою Марусею, разом виховують 6 правнуків, а всього їх у неї  семеро. Вона нам розповіла, що родом з Турківського району, росла у багатодітній сім’ї. У 17річному віці Єфремію вивезли в Німеччину. Там її разом з іншими дівчатами поселили в табір, де 1,5 місяця чекали, щоб їх взяли на роботу. Її забрав бауер Мішель. Усі в його родині були добрими людьми. Єфремія була вихованою, доброю, чуйною, богобоязливою і 5 років мовчки виконувала домашню роботу в німецькій сім’ї.

Українська дівчина в чужому краю жила з молитвою, вірою, надією, любов’ю. І ось 1945 рік… Мов на крилах летіли до рідних сіл, на Україну. Йшли пішки, чіплялися до товарних вагонів, щоб тільки добратись до рідного дому. У 1946 році її сім’ю виселили у село Зелений Яр, що на ІваноФранківщині, а у 1952 році знову переселили у с. Дібровку, нині Угринів, де і проживає. Дуже люблять і поважають її дочка, внуки, правнучка. Господь дає її здоров’я, терпіння, душевне тепло, молодість. А внуки господаря з Німеччини, в якого працювала, не забувають про неї і до сьогодні щорічно вітають з днем народження. Цьогоріч теж прислали листівку з найщирішими вітаннями.

Софія БУТРИНСЬКА,
голова осередку Союзу українок с. Угринів.

Голос Сокальщини на GoogleNews