Ця сільська вчителька завітала до нас у редакцію ще напередодні Всеукраїнського конкурсу, до якого їй треба було естетично підготувати деякі методичні матеріали. Про своє перше місце, яке завоювала на обласному конкурсі «Вчитель року» у номінації «біологія», скромно промовчала. І вже потім, після приїзду із Запоріжжя (там відбувався Всеукраїнський конкурс), де Надія Кріцак ввійшла у двадцятку фіналістів і її визнали «Кращим сільським вчителем України», розповіла про успіхи, поділилася враженнями
На обласному конкурсі вчитель біології Варязької ЗШ ІІІІ ст. Надія Кріцак успішно подолала усі етапи: презентацію досвіду; написання контрольної та практичних робіт; проведення майстеркласу та відкритого уроку з учнями Львівської правничої гімназії і посіла перше місце. І мала честь представляти Львівщину на Всеукраїнському конкурсі, де теж достойно пройшла всі етапи, набралася досвіду, поділилася педагогічними надбаннями з іншими.
– Ви знаєте, – розповідає Надія Кріцак, – дехто з учасників конкурсу говорив, що варто у ньому взяти участь, аби збити свою зоряність. А я зробила висновок, побачивши уроки інших учасниць, їх доробки, що не гірша. Конкурс дав мені упевненості в собі і переконання, що не варто сидіти, склавши руки, треба рухатися вперед.
Справді, і в сільській школі можна стати вчителем з великої літери, але для того потрібні дві речі – любити дітей, навчаючи їх, вчитися самій. Надії Кріцак це вдалося.
Вона – корінна варяжанка, тут народилася, закінчила місцеву школу, а потім після закінчення ВолодимирВолинського педагогічного училища, знову повернулася у рідне село і школу, де працювала вчителем початкових класів. Але сталося так, що не було достатньо класів початкової школи, і Надія вступила у Житомирський педагогічний інститут на природничий факультет. Любов до біології, природничих наук ій прищепила її вчителька Галина Богданівна Демчук. Отже, після успішного закінчення педінституту Надія Кріцак у Варязькій школі почала викладати біологію, а також географію. Але вийшов новий закон, що вчитель, який не має спеціальної освіти саме з цього предмету, не може його викладати. Тоді Надія Кріцак знову сідає на три роки за студентську лаву у Житомирському педінституті, де відкрили на природничому факультеті нову спеціальність «біологія та географія». І тепер у Варязькій школі викладає саме ці предмети.
Працюючи над проблемою «Формування компетенції самоосвіти та саморозвитку учнів через використання ігрових форм у навчальновиховному процесі з біології», з метою активізації навчальнопізнавальної діяльності, на різних етапах уроку використовує ігрові технології, що передбачають роботу в парах, в групах, заохочує до самостійного дослідження навчального матеріалу, орієнтує учнів на сприйняття одне одного як джерела інформації.
Вчителька намагається зацікавити учнів біологією, знайти у кожній темі «родзинку». І це їй вдається. Для створення позитивної атмосфери навчання, мобілізації пам’яті та уваги поряд із традиційними уроками проводить урокиігри: «Лото», «Круглий стіл», «На прийомі у лікаря», «Хрестикинулики», «Морський бій», «Сходження на вершину знань», «Уроккросворд».
Хоча у біологічному кабінеті Варязької школи немає якогось модерного, сучасного обладнання, але діти цікавляться природничими науками. Коли я запитала у Надії Ярославівни, чи школярі люблять біологію, то вона відповіла: «А у них вибору нема, мусять любити. Намагаюся спуститися до рівня дітей, ввійти у їх ситуацію. Колись підкажу, колись насварю, але діти у нас гарні. Вони люблять природу, їх лише треба зацікавити. Два роки тому у нас у школі був районний семінар керівників шкіл, то учні таку екскурсію по селу провели, наче то був не Варяж, а Версаль зі своїми архітектурними, історичними і природничими красотами. Показали гостям, де живуть бобри, і розказали про унікальне тюльпанове дерево». Школярі приносять вчительці жаб, ящірок, риб, раків, кажанів, і вони разом їх заспиртовують, а потім використовують на уроках. Вчителька намагається переконати своїх вихованців наскільки та чи інша тема буде корисною для них в житті.
Важливе значення для формування компетенції самоосвіти та саморозвитку має домашнє завдання. Поряд із традиційним опрацюванням тексту параграфа в підручнику, Надія Кріцак пропонує учням завдання пошукового, проблемного, творчого характеру: лист барона Мюнхгаузена, шифровка, складання кросвордів, анаграм, казок, написання рефератів і їх захист, створення проектів.
Її учні – переможці окружних та районних олімпіад з біології та екології. У цьому році призером з екології (обласна олімпіада) став Павло Бойчук. Багато її випускників, завдяки добрим знанням з біології, стають студентами медичних закладів. Вона – керівник окружного методоб`єднання вчителів біології Забузького освітнього округу, член районної динамічної творчої групи вчителів біології.
До участі в районному конкурсі готувалася півроку, а потім – обласний і Всеукраїнський. Довелося дуже багато літератури прочитати, уроки продумати, проблему опрацювати.
«Переконана, що без допомоги колег не перемогла б, – стверджує п. Надія, – мені допомагали методист відділу освіти Ганна Зажицька, завуч Варязької школи Людмила Цьона, вчителі Жвирківської, Забузької, Поторицької шкіл Леся Гнідець, Оксана Касьян і Олена Батіг. Вони за мене вболівали і раді були допомогти, за що їм вдячна».
У фінал Всеукраїнського конкурсу ввійшло дві вчительки з сільських шкіл, Н. Кріцак – з Львівської, інша – з Донецької області. Під час перебування у Запоріжжі учасники конкурсу побували на Хортиці, оглянули Запоріжжя, Надія Кріцак проводила урок в навчальному закладі, де учні щодня ходять у вишиванках. Була приємно вражена. Її методичні посібники, які готувала на конкурс, видадуть у Львові для того, аби ними користувались інші. Їй – кращому сільському вчителю України – подарували DWD.
Закоханість у природничі науки, енергія, бажання більше знати передались її дочці, випускниці гімназії, котра є учасником команди юних біологів Сокальської МАН, призером обласного конкурсу в захисті наукових робіт, друге місце в обласній олімпіаді з географії та ручної праці.
Робота роботою, родина родиною, але ж весна. І цю чарівну жінку манить квітник, де вона розводить чудові квіти, які цвітуть з ранньої весни і до пізньої осені. Сусіди жартують, що з цієї грядки міг бути ще добрий сніпок кукурудзи, а тут різнобарв`я квітів. Бо ж ця сільська вчителька залюблена в природу.
Оксана ПРОЦЬ.
Фото автора.