24 січня у стінах Острівського НВК «ЗШ ІІІІ ст. – дитячий садок» відбулася урочиста лінійка з нагоди Дня злуки.
Вчитель історії Ірина Михайлівна Василюк підготувала презентацію у слайдах, яка своїм змістом пробуджувала у кожного українця патріотичні почуття і гордість за свою державу, за те, що кожен з нас тепер може вільно сказати: «Я – українець!». Учасники заходу розповідали про події, які відбувалися у той пам’ятний день 1918 року, про ситуацію, яка склалася в Україні на той час. Лунали також патріотичні вірші у виконанні учнів Острівського НВК. Учениця 10 класу Оксана Щур продекламувала власну поезію, присвячену цій події:
«Єднаймося ж, брати мої!»
Україно! Осліплена ненько моя,
Тобі сплутав вії Чорнобиль і голод,
А крила зламала братовбивча війна.
На серці у тебе – темрява й холод.
Гіркі твої сльози лилися дарма,
Зморшками лице твоє загарбники
зорали,
Тернистим шляхом ти по світу йшла
І милостинь навколішки благала.
Не знала ти добра й любові.
Ти виплекала нас, а ми встромляєм
в тебе ніж.
Країні серце крається від болю,
А вороги кричать: «Сильніше ріж!».
Сліпа каліка наша рідна мати
Живе на світі, мов примара біла,
Дочок й синів навчила виживати,
Але любитись і себе любити – не
навчила!
Але ж хіба ти винна, що незряча,
Що руки й ноги вже стомились
воювати?
Така ж бо, моя мамо, в тебе вдача:
Не твоя доля в світі панувати.
Що можемо зробити ми для тебе?
У першу чергу – в ціле об’єднатись,
Щоб вилікувать матінку, багато
і не треба:
Лиш серцем і душею покохати.
Любити неньку і своїх братів,
Щоб гідним українцем називатись.
Тоді розкриєм свої очі, Україно,
І крила заживуть, і знову зможеш
ти літати.
Лице помолодіє, встанеш із колін,
Але для цього нам потрібно
побрататись.
Тож поєднаєм наші душі і серця в
єдині!
Воскресне ненька і воскресне наша
слава,
І воля вже ніколи не загине.
Коли ми разом будем – процвітатиме
держава!
Мирослава ГРИНИК, учениця 10го класу Острівського НВК.